Символіка кольору. "Український рушничок" (Конспект уроку. Презентація)

Тема: СИМВОЛІКА КОЛЬОРУ.  «УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИЧОК»

Мета: продовжити знайомити учнів із декоративно-прикладним мистецтвом; навчати стилізувати та декорувати природну форму;

закріпити розуміння понять «візерунок», «орнамент»;

розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння працювати самостійно;

виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, інтерес до прекрасного, любов до національної художньої спадщини.

Оснащення: ІКТ, зразки орнаментів, вишиті рушники, кольоровий папір, серветки.

Музичний ряд: записи  Світлана Весна «Мій рідний край» та  «Одинокий пастух».

                                                           ХІД УРОКУ

І.    Організаційний  момент                                                                                 1  хв

1.Сьогоднішній урок хотілося б розпочати словами  тексту пісні Андрія Малишка.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

II. Актуалізація опорних знань і  вмінь                                                        5  хв

Вчитель. Любі діти, наш з вами урок я розпочала саме такими словами тому,  що ми сьогодні доторкнемося до національної культурної спадщини нашого народу. На уроках образотворчого мистецтва ми з вами вже знайомилися із такими народним декоративно – прикладним мистецтвом як витинанка і аплікація. А зараз про це докладніше нам  розкажуть наші народознавці.

1.                 Народознавець

Витинанка - вид українського народного декоративного мистецтва.  Назва походить від слова — "витинати", тобто "вирізати". Це орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем з білого або кольорового паперу. У давнину такі вироби використовували для оздоблення стін, вікон, полиць, груб, печей. Як правило, традиційна витинанка містить сюжет - за нею можна було прочитати, що відбувається в селі, хто народився, де весілля, і які були свята.

2.   Народознавець

 На свята українці виготовляли особливі витинанки: у вигляді сніжинок-зірочок, хреста, у вигляді барвінку чи постатей ангелів. Витинанка-хрест була оберегом, її  чіпляли на сволок, де висіла дитяча колиска. Особливо поширеним в українській хаті було оздоблення божників та мисників. На простінках між вікнами в українській хаті висіли витинанки з зображенням "дерева життя". На гіллі цих дерев часто розміщуються птахи, внизу біля дерева можна побачити людські постаті чи силуети звірів. Це символ родини, роду і є типовим для всіх регіонів України.

3.                 Народознавець

Аплікація  пройшла довгий шлях використання і збагатилася різними засобами фіксації або закріплення на різних поверхнях нитками на тканинах, клеями на твердих поверхнях. Аплікація може бути одноколірною, багатокольоровою, пласкою об'ємною,  абстрактною. Аплікація широко використовує фетр,  шнури, хутро, бісер, окремі намистини,  стрази, контрастні матеріали за кольором чи фактурою, вельвет, замша, шкірозамінники на джинсовій тканині.

ІІІ. Повідомлення теми уроку

Вчитель. Техніку аплікації і витинанки  ми згадали не випадково, адже використовуючи їх,  ми зможемо виготовити український рушничок, або як ще його у народі  називають, піснею вишитою на полотні.

IV. Вивчення нового матеріалу                                                                          5хв

Вчитель. Український рушник -  завжди був скарбом українського народу. Рушник завжди відігравав значну роль у житті: без нього не обходяться церемонії та обряди, родинні й державні свята. З давніх-давен українці прикрашали предмети хатнього вжитку орнаментами, що були не тільки взірцем їхньої працьовитості та мистецьких здібностей, але й мали також магічний та релігійний зміст.

Орнаментом називається візерунок, складений з повторюваних елементів. Орнамент - одна з тих форм, з яких починалася в давнину образотворча діяльність людини. Він призначався для прикраси побутових предметів, одягу, будівель, творів прикладного мистецтва. В залежності від мотивів, що використовуються в орнаменті, виділяють: геометричні орнаменти (що складаються з кіл, ромбів, хрестів, зірок, спіралей);  рослинні орнаменти (складені зі стилізованих зображень квітів, листя, плодів);  тваринні (зооморфні) орнаменти, в яких використовуються зображення тварин (реальних чи фантастичних); антропоморфні орнаменти із зображенням людських фігур. Типи орнаментів: стрічковий – у вигляді прямої чи криволінійної орнаментальної смужки, що прикрашає середину виробу чи обрамлює його; сітчастий – уся поверхня заповнена узором; центричний (розетковий) – окремі елементи орнаменту вписані у квадрат, коло, ромб або інший багатокутник, розташований у центрі.

Достеменно не відомо, кому першому спало на думку втілити в орнаменті красу навколишнього світу. Майстрині зображували насамперед явища природи та речі, якими люди користувались повсякденно. Особливо популярним були  два кольори — червоний і чорний. Червоний колір — колір калини, щастя, любові, щасливої долі. Чорний колір — колір нашої родючої землі, а інколи й смутку. Старі люди говорять, що ці кольори поєднують здавна, мало не від давніх племен,— то горе з радістю переплітаються. Жовтий - колір небесних світил, колір Сонця, сонячного проміння, без якого неможливе існування, життя. Жовтий - символ тепла, радощів і поваги. Це колір золота і стиглого колоса, через які він уособлює сонячне світло. Зелений - символ природи та молодості, колір надії і злагоди, миру і спокою. Він втілює добробут, дорослішання, розвиток, здоров'я, розуміння прояву любові, тайну, розум, живість, сердечність. Це колір весни, дозрівання, зростання, природи, свободи, надії, відродження. Часто символізує безперервність, навіть безсмертя. Синій колір у багатьох народів символізує небо і вірність. Він може також символізувати доброту, постійність. У геральдиці синій колір позначає цнотливість, чесність, добру славу. Синій - символ вірності, довір'я і безкінечності. Це розум, стійкість, поступове вдосконалення, зосередженість, розважливість. (слайди)

 Рушники різних регіонів України різняться кольорами й узорами. Кожен район в Україні мав свої кольори:  на Буковині, Закарпатті рушники різнобарвні; на Київщині, Полтавщині - переважав червоний, чорний, синій, колір,  на Рівненщині - червоний та чорний.  У наш час вишитий рушник не втратив свого значення і в побуті. І тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах, він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів.

На рушнику завжди несли новонароджену дитину до хреста; на ньому проводжали  людину в останню путь; на нього стають молодята; на ньому підносять хліб-сіль гостям; ним прикривають хліб на столі, а ще паски й крашанки, коли несуть їх до церкви.

  Мати давала синові рушник на щастя-долю. Саме тому живе й житиме пісня про рушник, знаходячи шлях до наших сердець. Вишивала мати — думала, добра бажала, й загорне син у рушник хліб, смакуватиме йому: чи простелить у чужому краю — матір згадає. Адже то не тільки рушник, але пам'ять і оберіг.

«Хата без рушника, що сім'я без дітей»,— говорили в народі. Майже в кожній, навіть найбіднішій, оселі завжди на видноті висіло декілька видів рушників.

 «Утирач» — використовували для рук і обличчя; «свиток» — для посуду, столу і лав; «покутник» — для оздоблення стін, покуті; «божник» — для обрамлення дорогих ікон. «Ритуальні» — для ритуалів: весільні — для різноманітних весільних обрядів, «плечові» — для сватів; та «обрядові».

Фізкультхвилинка                                                                                                         2 хв

V. Практична діяльність                                                                                         24 хв

Вчитель. Тож, прослухавши стільки цікавого про рушник, візерунки на ньому, кольорову гаму та символіку,  ви можете  створити свій власний  рушничок.  Але перед початком роботи повторимо техніку безпеки з ножицями і клеєм.   (Слайд)

Для прикрашання полотна рушничка використаємо витинанку,  яка у нас буде замість мережива. Відступивши 2 -3 см  від краю наклеїмо геометричний орнамент.

Самостійна робота учнів. (Діти виконують роботу під  музичний супровід)

VІ. Підсумок уроку                                                                                                 5 хв

Вчитель. Усе частіше організовуються великі виставки, фольклорні фестивалі, на яких можна побачити нові роботи українських майстринь.

 А чи знаєте ви, що 2007 року в Україні розпочалася акція «Рушник національного єднання»? Понад 1000 найкращих майстринь країни робили вишивку на конопляному полотні завдовжки 9 метрів. Це був незвичайний орнамент: у центрі — «Дерево життя», виконане 27 - ма кольорами, за кількістю адміністративних центрів країни. Майже п'ять місяців подорожував рушник із міста до міста, і кожен, за бажанням, міг зробити на ньому стібок. Сьогодні ми з вами теж простелимо свій рушничок національного єднання. (Діти  по черзі вішають рушнички).