Презентація "У пошуках художньої експресії. Ч.1"

У пошуках художньої експресії (ч.І) Підготувала Коваль З.М.

Початок XX століття... Напередодні Першої світової війни і в повоєнні роки світ охопили передчуття невідомості й невизначеності. Людина почувалася ніби розчавленою молотом часу. Митці шукали різні шляхи для відображення подій сучасності, розради душевного стану людей тієї епохи.

Художники не бачили позитивного виходу із ситуації, що склалася. У Німеччині та Австрії виникла нова художня течія - експресіонізм, представники якої, особливо в період світової війни, відтворювали темний, прихований бік реального життя.

У центрі уваги експресіоністів - тяжкі стани людської душі, породжені жахом і відчаєм, показ негативних боків дійсності, співпереживання щодо «принижених та ображених». Протестуючи проти війни та соціальних контрастів, майстри експресіонізму поєднували протест з вираженням містичного жаху перед хаосом буття. Криза сучасної цивілізації поставала у творах експресіонізму однією з ланок апокаліптичної катастрофи, що насувається на природу й людство.

Предметом зображення в експресіоністичному живописі стають людські почуття в момент найвищої напруги, особливо ті, що пов'язані з болем та стражданням. Це живопис печаті, нещастя та страху, що пригнічують людство, і важливе значення надається грі, у якій увагу глядача зосереджено на тому, що зображують дійові особи. Основним виражальним засобом експресіоністів стала експресія, що виявлялася в деформації пропорцій і надто яскравій кольоровій гамі.

Експресіонізм ( від фр. expression — вираження, виразність) — літературно-мистецький напрям авангардизму, що сформувався на поч. ХХст. в Німеччині. Йому притаманне трагічне сприйняття і відображення дійсності; бурхлива реакція на дегуманізацію суспільства і знеособлення в ньому людини.

Експресіонізм проникає в літературу, вводить тематику нервової збудженості, самотності й безсилля людини від байдужості ворожого до неї світу.

Картина належить до низки найзагадковіших шедеврів світового живопису, має численні варіанти й трактовки. Що ж хотів передати світові автор? Який сенс вклав?

Мунк сам пояснив як народився задум цієї картини. «Я йшов по дорозі з друзями. Сідало сонце. Небо стало криваво-червоним. Мене охопила туга. Я стояв смертельно стомлений на тлі темної синяви. Фіорд і місто повисли у вогненних язиках полум'я. Я відстав від друзів. Тремтячи від страху,я почув крик природи" , - вигравірувано на рамці проданого лота рукою Мунка.

Червоне небо, можливо, було викликано виверженням вулкану Кракатау в 1883 році. Вулканічний попіл пофарбував небо в червонуватий колір в східній частині США, Європи та Азії з листопада 1883 по лютий

Фігура на передньому плані, ймовірно, зображує самого художника, що не кричить, а навпаки, захищає себе від крику природи. У цьому сенсі, поза, в якій він себе зображує, може бути рефлекторною реакцією людини, яка старається врятуватися від сильного шуму, реального або вигаданого.

Картина надихала багатьох режисерів на створення кінофільмів. Утім, жоден із них так і не наблизився за рівнем трагізму до шедевра Е. Мунка.

Творчість експресіоністів Пауля Клеє, Ернста Людвіга Кірхнера, Отто Дікса, Еміля Нольде, Олексія фон Явленського, Ернста Барлаха в нацистській Німеччині знищували як «дегенеративне мистецтво».

Отто Дікс часто зображував жахи, які бачив на війні, тому його похмурі картини сповнені хворобливих переживань. Отто Дікс

На портретах Олексія фон Явленського інтенсивні кольори посилюють емоційну виразність образів. Олексій фон Явленський

Аквареліст Еміль Нольде писав експресивні пейзажі у фантастичній кольоровій гамі. Еміль Нольде

Франц Марк захоплювався світом тварин, який став головною темою його творчості. У його анімалістичній галереї є образи ланей, лисиць, собак, коней невластивого їм кольору — червоним або синім. Франц Марк

Пауль Клеє Творчість німецько-швейцарського художника Пауля Клеє (1879-1940) з однаковою підставою відносять до різних художніх стилів і напрямів модернізму: експресіонізму, кубізму, абстракціонізму, сюрреалізму. Але його твори не належать до жодного з них повністю.

Вбираючи різноманітні віяння свого часу, митець- інтелектуал створює власний камерний художній світ, придумує абстрактні, але й цілком можливі образи (наприклад, «Сенекіо»). Його структурні ландшафти, текстильні картини-мережива, колажі піддаються абсолютно різним тлумаченням.

У художньому процесі XX ст. класична традиція найорганічніше зберігалася в скульптурі. Для багатьох майстрів джерелом натхнення була скульптура античності й Ренесансу. На стику класичної традиції і авангарду зародилося нове мистецтво експресіонізму. СКУЛЬПТУРА

До нього, зокрема, належать роботи німецького скульптора Ернста Барлаха. Ернст Барлах

Скульптурні портрети італійського митця Амедео Модільяні, як і живописні, не відрізнялися особливою художньою достовірністю Амедео Модільян

Проте в них вдало передані не лише основні риси моделей, а декількома штрихами (нахил голови, лінія носа) їхній унікальний характер.

Порівняйте скульптурний і живописний портрети Жанни Ебютерн. Що ви можете розказати про характер цієї жінки? Які художні засоби виразності підкреслюють експресію образів митця

Намалюйте живописний етюд у манері експресіоністів, поекспериментуйте з контрастними локальними кольорами (за бажанням — абстрактний, декоративний). Намагайтеся передати за допомогою колірного контрасту власні емоції. Орієнтовні теми: «Відчай і надія», «Дикі танці», «Улюблені мелодії та ритми»