Врятує світ краса, давно так говорили. Тепер врятує світ лиш доброта Бо однієї вже краси занадто мало. Бо стільки всюди зла - людина вже не та… Тож люди на землі! Спішіть добро творити! Щоб вам не згинути у морі зла, Щоб кожен міг серед краси прожити, У царстві справедливості й добра!
Великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. В його палкому серці жила велика доброта і любов до всього світу. Він не лише навчав дітей, а й прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.
Народився Василь Олександрович Сухомлинський у 1918 році в селі Василівка на Кіровоградщині в незаможній сім'ї. Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслею, майстрував інструменти та колеса. Мама, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. У Василя Олександровича було двоє братів — Іван і Сергій і сестра Меланія.
Зимовими вечорами, коли мама сиділа над шитвом, вона розказувала дітям казки. Змалку батьки виховували в дітей любов до книги. Василь Олександрович ріс допитливим і цікавим. Любив малювати. Але зошити, фарби й пензлі можна було придбати тільки в обмін на лікарські рослини. Прагнення малювати було таке сильне, що хлопчик цілими днями пропадав у лісі. За склянку акації одержував два зошити, а за фарбами ходив аж у Кременчук, за 45 км
У липні 1941 року В. Сухомлинський був призваний до лав Червоної Армії. У жорстокому бою в зимовий вечір 1942 року під містом Ржевом Василь Олександрович, замінивши вбитого командира, підняв роту в атаку, і кілька осколків вп’ялися в його тіло. Лікарі вже не сподівалися, що цей ледь живий політрук підніметься на ноги. Вижив!
Двічі пережив поранення. Особливо постраждала рука. Хірурги боялися, що її доведеться ампутувати. Перед операцією повідомили про це Василя Олександровича. “Ой ні, руку будь що треба залишити!” “Навіщо тобі рука? Ти що, артист?” – запитав старенький хірург. “Ні, я вчитель”. Операція була складною, хірурги зробили усе можливе. Рука залишилася, але після операції стала на шість сантиметрів коротшою. Важким було й поранення в груди, але вчитель все одно повернувся до школи.