Презентація "Україна в умовах десталінізації"

Україна в умовах десталінізації Підготував викладач. Сумського будівельного коледжу. Подварський І. А.

План Актуалізація опорних знань1. Період «відлиги»2. XX З’ЇЗД КПРС. Десталінізація.3. Входження Кримської області до складу УРСР4. Дисидентський рух. Висновки. Перевірка засвоєння вивченого матеріалу. Домашнє завдання

Мета:  розкрити суть процесу десталінізації, показати його особливості в Україні; дати оцінку суспільно-політичного життя періоду 1953 - 1964 рр.; розвивати історичну свідомість студентів, формувати уміння логічно висловлювати свої думки, давати оцінки різним політичним процесам та подіям, зіставляти різні погляди та факти, робити висновки; виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України. Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність головних подій періоду десталінізації; проаналізувати становище в Україні в умовах десталінізації. Обладнання:  підручник, карта,мультимедіа, документи, таблиці, схеми. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Література Власов В. С., Кульчицький С. В. Історія України(рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти, / В. С. Власов, С. В. Кульчицький. – Київ: Літера ЛТД, 2019. – 256 с.

Актуалізація опорних знань1. В якому році помер Й. Сталін.2. Хто був основним претендентом на владу в СРСР після смерті Й. Сталіна?

Період «відлиги» Нова атмосфера, яка склалася в суспільстві після смерті Й. Сталіна, сприймалася як «відлига» після суворих порядків.«Відлига» — певний відхід від суворої та жорстокої сталінської тоталітарної системи й спроби реформування напрямку модернізації і лібералізації. Це надія суспільства на кращі часи, «потепління» нових відносин у суспільстві, відхід від політики сталінського керівництва на самоізоляцію і розгортання «холодної війни». Основні риси «відлиги»• Масова реабілітація репресованих.• Десталінізація суспільства.• Певна децентралізація управління.• Лібералізація.• Демократизація суспільства.• Послаблення тотального контролю за всіма сферами діяльності.• Послаблення всеохоплюючої секретності й самоізоляції.• Послаблення русифікації.• Проведення соціально-економічних та політичних реформ.

XX З’ЇЗД КПРС. Десталінізація. Десталінізація – відмова партійно-державного керівництва СРСР від методів, за допомогою яких функціонували органи влади з кінця 20-х рр., часткова демократизаці суспільства.. Претенденти на владу СРСР: М. Хрущов, Л. Берія. Липневий пленум ЦК КПРС – вибори на пост генерального секретаря М. Хрущова. Риси десталінізації:1. Припинення масових репресій.2. Початок реабілітації репресованих у 30-ті рр. радянських партійних, військових діячів, учених.3. Засудження тоталітарного режиму Й. Сталіна в пресі.4. Розширення прав союзних республік в економіці та культурі. ХХ з’їзд КПРС (лютий 1956 р.), – піддано критиці сталінські методи керування державою, культ особи, практику репресій. Доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки», головні тези:1. культ особи Й. Сталіна порушує принцип колективного керівництва в партії, стає джерелом зловживання владою;2. наведено статистику сфальсифікованих обвинувачень проти діячів партії у 1930-ті рр.;3. порівняно політику керівництва країною В. Леніним та Й. Сталіним.

Входження Кримської області до складу УРСР Причини передачі Кримської області до УРСР1. Історична та територіальна близькість Криму до України.2. Спільність економіки, тісні господарські й культурні зв’язки між Кримом та Україною.3. Катастрофічне становище господарського і культурного життя Криму після депортації кримських народів та потреба в його відновленні.19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією, враховуючи спільність економіки, територіальної близькості, тісні господарські й культурні зв'язки між Кримом та Україною, прийняла Указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».26 квітня 1954 р. Прийнято Закон «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Дисидентський рух. Дисиденти (інакомислячі) – діячі національно-визвольного руху. Цілі дисидентства:1. вихід України зі складу СРСР, створення незалежної української держави;2. підвищення правової культури, осмислення трагедії тоталітаризму суспільством;3. формування демократичного мислення, політичної культури в населення. Особливості дисидентського руху в Україні:1. загальноукраїнське явище;2. представники – всі суспільні верстви населення;3. масове та організоване явище (союзи, гуртки, комітети). Шістдесятники – дисиденти з кола інтелігенції (І. Драч, В. Симоненко, В. Стус, Є. Сверстюк, І. Дзюба). Організації дисидентів:1. 1953 р. – Об’єднана партія звільнення України;2. 1959 р. – Український робітничо-селянський союз (УРКС);3. 1960 р. – Український національний комітет (УНК);4. 1960 р. – Український національний фронт (УНФ).

Висновки. Після смерті Й. Сталіна почався період «відлиги» який характеризувався значним пом’якшенням у всіх сферах життя. Але новий керівник держави М. Хрущов пішов ще далі і розкритикував «культ особи» Сталіна. Таким чином по всій країні розпочався процес десталінізації. Важливим процесом також можна вважати передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР. В епоху десталінізації з’являються дисиденти, які ставлять питання про незалежність України, намагаються підвищити політичну культуру у населення.

Перевірка засвоєння вивченого матерілу1. Хто такі «шістдесятники» ?2 . Чому Кримську область пердали УРСР?3.  Які основні риси пероду «відлиги»

Домашнє завдання1. Опрацювати с. 62 – 88. Відповісти на питання в кінці параграфів.2. Створити кросворд з засвоєної теми.