«Моя Україно – єдина та вільна до дня незалежності Карпатської України»

 

КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

ШВЕЙНОГО ТА ПЕРУКАРСЬКОГО  МИСТЕЦТВА

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ВИХОВНОГО ЗАХОДУ НА ТЕМУ:

«Моя Україно – єдина та вільна до дня незалежності Карпатської України»

 

                                                                   Виконала: викладач «спеціаліст»

                                   Олена Бичкова

 

                     

 

 

                                              Київ 2019

КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

ШВЕЙНОГО ТА ПЕРУКАРСЬКОГО  МИСТЕЦТВА

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ВИХОВНОГО ЗАХОДУ НА ТЕМУ:

 «Моя Україно – єдина та вільна до дня незалежності Карпатської України»

 

 

 

 

Виконала: викладач «спеціаліст»

                                          Олена Бичкова

 

                     

 

 

 

                                              Київ 2019

 

Моя Україно – єдина та вільна до дня незалежності Карпатської України, Київ 2019. – 9 с.

 

 

 

 

Упорядник:

Олена Бичкова, викладач «Спеціаліст»

Оксана Василівна Верес, заступник директора з навчально-виробничої роботи Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва

Оксана Юріївна Дема методист Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва

 

 

 

 

 

 

 

Відповідальний за випуск, Катерина Василівна Воробей, заступник директора з методичної роботи Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва

 

 

Структура

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація виховної діяльності

ІІІ. Зміст виховного заняття

IV. Підсумок заходу

 Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН ВИХОВНОГО ЗАХОДУ НА ТЕМУ:

«Моя Україно – єдина та вільна до дня незалежності Карпатської України»

Мета: ознайомити із історичними подіями, які відбувались на Закарпатті в березні 1939 року, довести їх важливість і актуальність; дати належну оцінку діяльності громадських організацій та активістів Закарпаття на шляху до заповітної мети; виховувати почуття патріотизму, відданості своєму народові.

Обладнання: мультимедійний проектор, фото та відеоролики.

Хід заходу:

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація виховної діяльності

 Оголошення теми

ІІІ. Зміст виховного заняття

1. Слово викладача

     15 березня 1939 року маленька гілка великого українського дерева, що розкинула свої паростки за Карпатами, здивувала весь світ, проголосивши свою самостійну Карпато-Українську Державу. Карпатські українці були відірвані від материка протягом майже тисячоліття і жили під важким угорським гнітом. Гнобителі вживали найрізноманітніші методи, щоб знищити ідентичність Закарпаття, але їм не вдалося зупинити процесу наростання свідомості закарпатців.

         Початок першої світової війни спонукав краян скинути з себе мадярські кайдани й шукати зв’язку зі своїми братами, що населяли іншу частину України. Частина карпатоукраїнської інтелігенції згуртувалася навколо  Національних Рад у Пряшеві, Ужгороді й Хусті.

     Ведучий 1. Проголошення української Народної республіки в Києві 22 січня 1918 року наповнило серця закарпатського населення радістю й щастям, надією на злуку з вільною Україною. Всенаціональний Конгрес у Хусті 21 січня 1919 року проголосив злуку Закарпаття з вільною Україною. Згідно з цим рішенням Карпатська Україна стала вже 22 січня 1919 року, хоч і символічно, невід’ємною частиною Соборної Української Держави.

    Ведучий 2.Трагедією українського народу було те, що він не зміг захистити свою вільну державу. Щоб не допустити окупації Закарпаття, Народна Рада американських русинів на чолі з головою – доктором Григорієм Жатковичем – вирішила на своїх зборах у Скрентоні (Пансільванія), які відбулися 19 листопада 1918 року, приєднати Закарпаття на автономних правах до Чехо-Словаччини. Права Підкарпатської Русі були гарантовані Радою Закордонних Міністрів Ліги Націй, урядом ЧСР і Мировою Конференцією в Парижі.

    Учень:  Після тисячолітньої неволі карпатські українці зажили новим життям. Молодь Карпатської України здобувала вищу освіту в Українському університеті в Празі. Інтелігенція вступала до складу «Просвіти», грала у театрах, виступала у хорах. Організація молоді «Пласт» кувала найкращі кадри борців за свободу. Голосно лунало українське слово, звучала українська пісня по всій Верховині.

     Чехи були приголомшені нечуваним сплеском культурної діяльності карпатських українців. Хоч права українців були захищені, центральний уряд у Празі пристосував у 1935 році до Карпатської України добре відому всім українцям тактику окупантів: спочатку нібито дійсно свобода, а потім – свідомі перешкоди на шляху до незалежності. Потім була заборона політичної діяльності українських емігрантів із загрозою видворення їх поза межі держави. Однак вільно висловлювана думка, свобода слова і преси, сильна воля українців дала свої позитивні наслідки: процесу наростання спротиву проти насильства вже не можна було зупинити.

    Тоді Празький уряд у 1937 році заявив, що української мови на Закарпатті ніколи не було і бути не може. Урядовим Декретом Празького уряду введено в школи нікому не зрозумілу чесько-руську, русько-мадярську мішанину, яка мала стати державною мовою на Закарпатті. Саме тоді в розпалі боротьби за душу народу організація «Просвіти» скликала на 16-17 жовтня 1937 року Всепросвітянський з’їзд в Ужгороді. Цей з’їзд закінчився Присягою-Молитвою десятьох тисяч народу Срібної Землі на Майдані князя Корятовича. «Ми всі тут присягаємо перед Богом і світом, що ні крихітки не зречемося наших національних прав і скоріше дамо себе розіп’яти за нашу Правду, ніж мали б ми зрадити свій Народ!»  -- голосно й урочисто лунали слова Присяги.

     Учень:  8 жовтня 1938 року була скликана політична нарада, в якій взяли участь делегати зі всього Закарпаття. На цій нараді було проголошено автономну Карпато-Українську державу. 26 жовтня 1938 року А. Волошин – найбільш визначний діяч Закарпаття, якого вдячний народ прозвав своїм «батьком», став Прем’єром автономного уряду Карпатської України. Але в листопаді 1938 року за рішенням Віденського арбітражу найбільші міста Закарпаття, у тому числі й Ужгород, було віддано мадярам.

      У новій столиці Хусті уряд Карпатської України автономної федеративної ЧСР розгорнув широку акцію, щоб забезпечити населення щоденними потребами. Українці Канади й Америки негайно прийшли з допомогою, щоб закріпити в Закарпатті здобуту свободу. 12 лютого 1939 року народ Закарпаття вперше у своїй історії мав нагоду вибрати свій рідний Парламент. Уряд Прем’єр-міністра   А. Волошина приступив негайно до організації збройної сили – Карпатської Січі, бо розумів, що не досить проголосити свою державу, але треба її і боронити.

        Ведучий 1. Кульмінаційною подією на Закарпатті було проголошення незалежної Карпато-Української держави. Пам’ятного 14 березня 1939 року. А. Волошин повідомив населення Закарпаття про цю історичну подію. Наступного дня, тобто 15 березня 1939 року, Сойм Карпатської України на своїй першій сесії спонтанно і одноголосно затвердив проголошення Державності і ухвалив Конституційний Закон (ч. 1) Того самого дня присутні посли Сойму одноголосно, під бурю оплесків вибрали  А. Волошина Президентом Карпато-Української держави.

 

 

 

 

 

 

 

2. Читання спогадів очевидців подій березня 1939 року.

IV. Підсумок заходу

Автономна Підкарпатська Русь, а згодом самостійна Карпатська Україна, існувала протягом надзвичайно короткого відрізку часу: з жовтня 1938 р. до 15—18 березня 1939 р. Незважаючи на це, в краї відбувався такий бурхливий розвиток політичних подій, що до Карпатської України була прикута увага всієї світової громадськості.

Проголошення незалежності 14 березня 1939 р. пояснювалося прагненням українського населення краю до свободи. Незважаючи на деяку спонтанність і поспішність, ця історична подія в житті не тільки закарпатських українців, але й усього українського народу мала велике історичне значення. Це була друга, після 21 січня 1919 р. — Акту Злуки УНР і ЗУНР, спроба заявити перед цілим світом, про самодостатність української нації. І хоча цей акт проголошення незалежності, ратифікований 15 березня 1939 р. на Соймі Карпатської України, був скоріше символічним, аніж реальним, він відіграв велику роль у формуванні самосвідомості всієї української нації. Саме в період існування Карпатської України завершився своєрідний перехід у свідомості — від підкарпатських русинів до закарпатських українців.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Виховна година 10-11 клас, О. В. Токар, Н. Ю. Могила, І. П. Маланова. — Х. : Вид-во «Ранок», 2018. — 160 с. — (Серія «Наш клас»).
2.  Кульчицький С.В. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / С.В. Кульчицький, Ю.Г. Лебедєва. – К.: Генеза, 2010.
3.  Пометун О. І. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – Київ: Освіта, 2012.
4. Рент О.П. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / Рент О.П., Малій О.В. – Київ: Генеза, 2010.
5.  Турченко Ф.Г. Історія України (профільний рівень): підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Ф. Г. Турченко. – К.: Генеза, 2010.