УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1953-1964 pp.) Глосарій Лібералізація пом'якшення державного або державно-бюрократичного тиску («контролю») на різні сфери суспільного життя: політику, економіку, право (в першу чергу це елементи правової держави — політичні та громадянські права, права людини), свободу слова та ЗМІ, тощо).
Десталінізація процес засудження сталінських злочинів і методів, процеси демократизації без докорінних змін існуючої системи ХХ з’їзд КПРС Виступ М.С.Хрущова на ХХ з'їзді КПРС «У залі стояла глибока тиша. Не чути було ні скрипу крісел, ні кашлю, ні шепоту. Ніхто не дивився один на одного - чи то від несподіванки, що сталося, чи то від сум'яття і страху. Шок був неймовірно глибоким ».
Із доповіді М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки». «Мене турбувала думка: скінчиться з’їзд… А що далі? На нашій совісті залишаться сотні тисяч безвинно розстріляних людей… Мало хто вцілів, майже весь партійний актив було розстріляно або репресовано. Рідко кому повезло так, що він залишився живим». Накінець, я зібрався із силами і під час одної з перерв поставив питання: «Як бути з минулими розстрілами і арештами? …Бо ми вже знаємо, що люди, які були піддані репресіям, були невинуваті й не були «ворогами народу». Вони будуть повертатися із заслання. Ми ж утримувати їх там не станемо. Слід подумати, як їх повернути з честю… Люди будуть виходити з в’язниць, приїздити до рідних, розповідатимуть родичам, знайомим, друзям, товаришам, як все було, і стане надбанням всієї країни і всієї партії, що ті, хто залишився в живих, були репресовані без вини… Замовчати це неможливо… Тому прошу подумати про наступне: ми проводимо перший з’їзд після смерті Сталіна. Уважаю, що саме на такому з’їзді ми повинні щиросердечно розповісти всю правду про життя і діяльність нашої партії і Центрального Комітету за звітній період… Ми ж були в керівництві країни разом зі Сталіним. Коли від колишніх в’язнів партія дізнається правди, нам скажуть: вибачте, як же так? Відбувся ХХ з’їзд, а нам ні про що не розповіли… Злочини ж були? Нам самим, не чекаючи інших, слід сказати, що вони були. Коли нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати».
Реабілітація проголошувалися масові амністії, проте амністія не передбачала реабілітацію. ліквідація репресивної системи: ліквідовані військові трибунали та особливу нараду МВС; в 1954 р. сформовано КДБ; ліквідовано систему ГУЛАГу; в 1955 р. –запроваджено прокурорський нагляд; 1956 р. – скасовано постанову ЦВК СРСР від 01.12.1934 про чистку партійного апарату та переслідування будь-яких проявів інакомислення. Перший етап (1953-1956 рр)
Реабілітація реабілітація стала масовою Третій етап ( 1959-1964 рр) значне уповільнення темпів реабілітації Не підлягали реабілітації: жертви політичних процесів; селяни, репресовані в ході колективізації; депортовані народи (кримські татари); засуджені за “український буржуазний націоналізм”; діячі ОУН та вояки УПА Другий етап (1956-1959 рр)
ХХ з’їзд КПРС Значення: З’їзд засудив широку репресивну політику тоталітарного режиму. Вперше було наведено численні факти злочинів і прямих зловживань Сталіна і його оточення, абсолютного нехтування законом. М.Хрущов звинуватив сталінську владу в незаконних переселеннях народів в роки війни, в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, в численних репресіях повоєнного часу. Відбулася ревізія сталінської моделі радянського суспільства. Започаткувались важливі зміни в суспільстві.