Презентація "Українська література кінця ХІХ – початку ХХ століття. Альманах «З – над хмар і долин». Угруповання «Молода муза»

Альманах «З – над хмар і долин». Угруповання «Молода муза»Українська література кінця ХІХ – початку ХХ століття.

«З – над хмар і долин» – літературно-художній альманах. Упорядковував і видав його М. Вороний. У цьому часописі друкувалися твори поетів і прозаїків Галичини, Буковини і Наддніпрянщини кінця ХІХ – початку ХХ століть. Альманах не обмежував авторів певними визначеними напрямами чи стилями. Погляди на літературу підкреслювали провідну тенденцію: письменство має бути вільним, національним, стояти на засадах естетизму та досконалості.

М. Вороний хотів реалізувати задум щодо створення колективної збірки творів тих письменників, які зорієнтовані на естетичні та філософські пошуки, уникають примітивізму та соціальної заангажованості. Поет писав : « Грубого реалізму я не визнаю.» М. Вороний і М. Чернявський , прагнучи видати альманах, розіслали відомим письменникам листи, повідомляючи про намір « видати літературний збірник, у якому хотіли б помістити нові, ніде не друковані твори з життя сучасної інтелігенції, а також на теми соціальні, історичні, психологічні…» Проте на заклик відгукнулися не всі автори.

З- поміж відомих письменників, які тут друкувалися, слід назвати М. Коцюбинського, М. Вороного, О. Маковея, Лесю Українку, Г. Хоткевича, І. Франка, О. Кобилянську. Відкривався збірник поезією і. Франка « Миколі Вороному», за ним ішла відповідь М. Вороного « Іванові Франкові». М. Коцюбинський О. Маковей Леся Українка Г. Хоткевич І. Франко

«Молода муза» – це літературне угрупування , що виникає у Львові в 1906 році. Воно проіснувало три роки. За мету «молодомузівці» (музаки) ставили оновлення літератури. Представниками угрупування були Б. Лепкий, П. Карманський, В. Пачовський, О. Луцький. Це був своєрідний клуб літераторів , у якому було багато молоді, пов’язаної з різними видами мистецтв ( музикою, живописом, скульптурою)

Б. Лепкий В. Пачовський П. карманський

Журнал « Світ»  Роком зародження групи як мистецької течії можна вважати 1906 рік, коли з’являється журнал «Світ». Саме ж об’єднання виникає на рік пізніше. « Молода муза» обирає за мету служіння красі, не обмежуючи у виборі літературних модерністичних течій.

Єдине, що було неприйнятним для представників угруповування, - це побутовий реалізм. Проте повністю « молодомузівці» не поривали з класичним реалізмом, вони прагнули поєднання новаторства й традицій. Ще одним принципом поетики стало проголошення культу поезії як краси, відмова від пропаганди певних доктрин. Одначе це гасло представники угруповування не змогли підтримати самі, адже були вихідцями з селянського середовища, і їм важко побиватися в житті до вершин.

Драматургія на межі ХІХ – ХХ століть переживала своєрідний розквіт, адже з’являються нові стильові ознаки, розширюється коло жанрових форм, утілюються найрізноманітніші типи художнього мислення ( романтизм, натуралізм, реалізм, неоромантизм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм). Активне створення професійних груп, орієнтування на кращі зразки української класичної драми, запозичення принципів нової європейської драми сприяє збагаченню репертуару, більш професійному підходові до постановок.

На рубежі хіх – ХХ століть окреслюються тенденції художнього психологізму ( твір « украдене щастя» Івана Франка). Нова українська драматургія пропагує новий тип героя - ідеолога, народного заступника. Розширюється й коло тем та конфліктів : діяльність революціонерів, масові виступи, протистояння та особистості. З’являється також тип героя- інтелігента, хоча ставлення до нього неоднозначне.

Модернізація української драми сприяє появі поетичної ( ліричної) драми ( Олександр Олесь, Леся Українка). Конфлікт таких п’єс підкреслювався поетичною образністю, автори використовували художню умовність, створювали драми з відкритим фіналом, великою кількістю символів.

Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століть нагадує різнобарвний килим, витканий із найрізноманітніших ниток-течій модернізму. Шукання митців цього періоду ще раз доводять, що література будь-якого народу не може існувати ізольовано: вона покликана зберігати національну ідентичність, водночас оновлюючись та розвиваючись, ідучи в ногу з певною добою.

Домашнє завдання: підготувати повідомлення про життя і творчість Лесі Українки ( ст. 206- 210 )

Дякую, що були з нами!Розробка вчителя української мови та літератури Драбівського ліцею Драбівської ОТГ Золотоніського району Черкаської областіДеркач Ніни Олександрівни