Презентація "Українська музика доби бароко"

Українська музика доби бароко. Підготувалавикладачка кафедри мистецьких дисциплін та методик їх навчання КОГПА ім. Тараса Шевченка,викладачка музично-теоретичних дисциплін. Вишнівецької музичної школи. Олійник Світлана Олегівна

Українське бароко складалося протягом XVI – XVIII століть, в той час, коли Україна була у складі двох держав. Польсько-Литовськадержава. Російська імперія

Другий період пов’язаний із діяльністю талановитих українських музикантів – Феофана Прокоповича, Максима Березовського та Дмитра Бортнянського у Петербурзі.

Розвиток музики бароко відбувався у два етапи: Ранній (др. пол. ХVІІ ст.): закладаються основи, формуються нові жанри. Пізній (поч. XVIII ст.): розвинуті концертні форми багатоголосся, концертний стиль.

Провідним жанром став багатоголосий партесний спів. Помітну роль у його поширенні відіграли братські школи. Цю течію представляли композитори Є. Завадовський, М. Замаревич, І. Зюска, І. Календа, К. Коньовський та ін. Першим значним осередком розповсюдження партесного співу був найбільший центр українського православ’я - Києво-Печерська лавра, тому поступово й сам спів став називатися лаврським.

З ХVІ ст. в Києві виникає новий запис нот, так зване «київське знам’я», що пишеться на п’яти лінійках, дуже подібний до сучасної нотації. Ця нотація давала змогу точніше фіксувати багатоголосні музичні твори.

Професійна музика того часу, окрім монастирів і храмів, зосереджується найбільше в братських школах,музичних цехах, та академіях. Джерела українського музичного театру складали старовинні народні свята, хороводи, колядні ігри, весільні дійства. У кінці XVI ст. в Україні зароджується народний музичний театр, відомий під назвою вертеп. Він пов'язаний із виникненням нових форм світської вокальної музики - канта та сольної пісні з інструментальним супроводом.

Особливо багато спільного в кантів з тими жанрами, що приурочені до релігійних свят, або ж які в той чи інший спосіб торкаються релігійних тем, навіть, якщо й написані на «світську» тему, мають певний "моральний висновок", повчальний характер, проповідують важливі людські цінності. Як приклад, згадаємо використаний славетним І. Котляревським у «Наталці Полтавці» кант «Ой, під вишнею, під черешнею». Л. Кияновська

До першої половини XVII ст. належить поява «шкільної драми». Музика в цих шкільних драмах посідала дуже важливе місце, до неї включались канти, коляди й псалми різноманітного змісту, які виникли в середовищі самих семінаристів, і включали в себе як елементи народної пісні, знайомої їм з дитинства, так і європейської професійної музики, з якою вихованці таких навчальних закладів теж були добре знайомі.

Микола Дилецький – видатна постать ХVІІ ст., композитор і теоретик. Перший у Східній Європі теоретичний трактат «Граматика мусикійська». У трактаті висвітлено: Питання елементарної теорії музики. Правила гармонії, контрапункту і композиціїНайбільш передові теорії: С-ма темперованого строю. Хроматичний звукоряд. Квінтове коло. Енгармонізм

Епоха бароко внесла багато нового в українську музичну культуру: з’явилися канти, партесні гармонізації, хорові концерти a capella. Музика епохи бароко підготувала шлях становлення української музичної класики наступних століть.

Література: Кияновська Л. Українська музична культура : навч. посібник. Київ : ДМЦНЗКМ, 2002. 178 с.