Презентація "Українська поп-музика. Музика митців української діаспори".

Українська поп-музика. Музика митців української діаспори.39 урок

Українська Популярна музика

Українська популярна музика ввібрала традиції народних ліричних пісень і професійних солоспівів, а також зарубіжної естради. Сформувалися різні напрями: поп-музика, рок-музика, джаз, авторська (бардівська) пісня. Зародився особливий різновид пісенної творчості — шлягер.

Кращі вітчизняні гурти спираються на національні джерела, поряд з новітніми електронними використовують українські народні інструменти. Зароджуються національні традиції рок-музики, у її мелодику проникають фольклорні інтонації.

ПЕРЕМОЖЦІ ЄВРОБАЧЕННЯЗавдяки пісенному фестивалю «Червона рута», численним фестивалям і конкурсам («Таврійські ігри», «Крок до зірок», «Голос країни») сучасна популярна музика досягла в Україні свого злету. Наших виконавців почули і зрозуміли в інших країнах світу, а Руслана і Джамала стали переможницями «Євробачення».

Кращі вітчизняні гурти спираються на національні джерела, поряд з новітніми електронними використовують українські народні інструменти. Зароджуються національні традиції рок-музики, у її мелодику проникають фольклорні інтонації. РОК-ГУРТИ УКРАЇНИВоплi Вiдоплясова – Танцi, 1989 Брати Гадюкіни-Дівчина з Коломиї

ЕТНОГУРТИ УКРАЇНИ«Да́ха. Бра́ха» — український музичний етногурт, організатором і художнім керівником якого є Владислав Троїцький. Назва гурту, за словами його учасників, складена зі староукраїнських слів «давати» та «брати». Свої пісні виконують староукраїнською. Лавреати Шевченківської премії 2020. Даха. Браха «Весна»

ЕТНОГУРТИ УКРАЇНИПротягом зими-весни 2012 року на замовлення Національного центру Довженка гурт «Даха. Браха» створив музичний супровід до фільму «Земля». Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію фільму на основі оригінальної версії 1930 року. Про свою роботу над саундтреком учасники гурту кажуть: «Робити музичний супровід для „Землі“ Олександра Довженка було для нас великою честю та непростим творчим викликом. Кадр за кадром український шедевр світового кінематографу вражав нас щоразу як ми бралися до праці. Як би ми не намагалися працювати над фільмом як самодостатнім мистецьким явищем, уникнути ідеологічної оцінки нам не вдалось. Безумовно, ми озвучували фільм із точки зору людини ХХІ століття, що знає, що після 1930 року, коли була закінчена робота над „Землею“, були роки комуністичного голодомору 1932—1933, роки репресій, і ми знаємо про непросту долю самого Довженка в соціалістичній імперії. Водночас ми прагнули передати також й автентичність та наївність тих почуттів і посилань, що їх ніс нам той час і та епоха, і що їх несе нам і сьогодні наша Земля». «Даха. Браха» наживо озвучив фільм «Земля» Довженка

ЕТНОГУРТИ УКРАЇНИАнсамбль традиційної музики «Буття» — український музичний колектив, який продовжує традицію автентичного співу, гри на музичних інструментах та танцю, що нині припинила своє існування у природному середовищі. Учасники колективу намагаються відтворити звучання традиційних сільських ансамблів або якомога точніше реставрувати його. Створений у 2000 р. Основою складу є сім'я Бутів. Колектив виконує інструментальну музику, пісні із супроводом і без нього. Репертуар включає традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, жартівливі пісні, балади, чумацькі, солдатські і рекрутські пісні, а також колядки й щедрівки.

ЕЛЕКТРОФОЛЬК-ГУРТ «ONUKA»Особливістю гурту є використання національних народних мотивів та інструментів в електронній музиці. Назва проєкту «ONUKA» (тобто «онука») — це данина поваги до видатного українського майстра музичних інструментів Олександра Шльончика, дідуся солістки ансамблю Наталії Жижченко. За словами Нати: «Він зробив мою першу сопілку, навчив грати, сформував у мене розуміння Батьківщини».

Музика митців української діаспори

У популяризації української музики у світі істотну роль відіграли хорові та інструментальні колективи, насамперед хор Олександра Кошиця (1875—1944). Хор імені Олександра Кошиця — український хор, що діє в Канаді, названий на честь першого диригента хору О. А. Кошиця. 1992 року хор був відзначений Шевченківською премією за популяризацію українського хорового мистецтва. ХОР ІМ. ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯКошиць Олександр Антонович

В далекому 1919 році поступ Української Республіканської Капели країнами Атланти викликав справжній фурор та захоплення українською піснею і в той же час привернув увагу до молодої Української Республіки, яка на кілька фронтів  воювала за свою незалежність. ХОР ІМ. ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯРепертуар хору Кошиця складався з народних пісень в обробці українських композиторів; також в своїй “кишені” хористи завжди мали 1-2 пісні або славетні країн, де в даний час виступали. Пізніше Кошиць згадував про виступ у Женеві: “Коли заспівали “Марсельєзу” в моєму аранжуванні, піднявся такий ґвалт, що я перелякався. Панночки повискакували зі своїх місць і в екстазі ламали парасолі об естраду. В Берні, після концерту, коли я сів до авто й туди втягли вінок такого розміру, як я сам, студенти закидали мене квітами й до самого готелю бігли з криками за автомобілем”. На концерті в “Пляцца де Торес” в Мехіко-Сіті 26 грудня 1922 року було зафіксовано світовий рекорд присутніх – понад 32 тисячі. “Хор О. Кошиця” – здійснив поїздку, рівнозначну якій не здійснила до сьогодні ні одна хорова капела – ні в часі, ні в просторі.

У популяризації української музики у світі істотну роль відіграли і оркестри й хори під керівництвом автора улюбленої в народі пісні «Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича (1896—1967). Барнич увійшов в українську музику як основоположник модерної української оперети. Усього написав 4 оперети: «Дівча з Маслосоюзу» (1933), «Шаріка» (1934), «Пригода в Черчі» (1936). Також композитор творив у жанрі пісні-танго, створивши довершені речі «Ох Соловію», «Чи тямиш?», «Гуцулка Ксеня» та ін. Невипадково його називали «українським Лєгарем». Це був композитор європейської школи і стилю. Водночас Ярослав Барнич є автором і патетико-трагічної симфонічної сюїти «Батурин» та тему «Мазепи» Б. Лепкого. Це велична і монументальна музика, поставлена повністю в Америці 1949 року Володимиром Блавацьким. ЯРОСЛАВ БАРНИЧЯрослав Барнич. Український композитор, диригент, педагог, скрипаль, громадський діяч.

Значну творчу спадщину залишили композитори української діаспори. Андрій Гнатишин із Відня та Ігор Соневицький зі США розвивають багатовікові традиції духовної музики. Юрій Фіяла написав «Українську симфонію» і симфонічну поему «Тіні забутих предків» за твором М. Коцюбинського, Микола Фоменко — опери «Івасик. Телесик» і «Маруся Богуславка», солоспів «Любіть Україну». КОМПОЗИТОРИ ДІАСПОРИЮрій Фіяла Могила на цвинтарі Баунд Брук. США. Андрій ГнатишинІгор Соневицький

Українська діаспора пишається плеядою оперних співаків, серед яких Модест Менцинський, Олександр Мишуга, Євгенія Зарицька, Ірина Маланюк та інші. ОПЕРНІ СПІВАКИ ДІАСПОРИМодест Менцинський. Олександр МишугаЄвгенія ЗарицькаІрина Маланюк «Памяті Ірини Маланюк»

КВІТКА ЦІСИКАмериканська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Пісня «Ти осяюєш моє життя» (англ. You Light Up My Life), яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» в категорії «Пісня року».

КВІТКА ЦІСИКЗаписала також два українські альбоми «Квітка. Пісні України» і «Два кольори». Батько Квітки Цісик був львівським скрипалем. Її бабуся, дідусь, мама жили у Львові до 1944 року. Родина була знаною інтелігенцією у місті. Втікаючи від окупації та радянської влади, у 1949 році опинилися у США. Співачка народилася вже у Нью-Йорку в 1953 році. В дитинстві Квітка була пластункою – їздила у табори в гори, де вивчала українські пісні, звичаї і обряди. 

За межами Батьківщини українські музиканти підтримували виконавство на народних інструментах. Твори для бандури та ансамблів бандуристів писали керівник і диригент капели бандуристів ім. Т. Шевченка з американського міста Детройта Григорій Китастий, співаки-бандуристи Василь Ємець та Зіновій Штокалко.ІНСТРУМЕНТАЛІСТИ ДІАСПОРИЗіновій Штокалко

ІНСТРУМЕНТАЛІСТИ ДІАСПОРИКапела бандуристів Канади. Різдвяний Благочинний концерт (фрагм.) Серед відомих інструменталістів діаспори — піаністки Любка Колесcа і Дарія Гординська-Каранович, піаніст, композитор і диригент Вірко Балей. Вірко Балей. Любка Колесcа Гординська-Каранович Дарія

Таким чином, музичне мистецтво України пройшло тривалий і складний шлях еволюційного зростання, збагатило панораму стилів і жанрів, поєднало традиції та інновації. Воно полонило серця мільйонів українців за межами Батьківщини, його скарби з інтересом відкривають для себе народи інших країн.

Дякую за увагу!