Урок мистецтва у 9 класі Тема уроку: Кінематографічні школи.

План-конспект уроку мистецтва у 9 класі №21

Тема ІІ :Екранні види мистецтва. Форми поширення мистецтва

Тема уроку: Кінематографічні школи.

Мета: Сформувати в учнів поняття про кінематографічні школи, розкрити шляхи розвитку європейського кіномистецтва на прикладі французького та італійського кіно, ознайомити учнів з особливостями жанрів американського кіно, творчим шляхом видатних режисерів і акторів; розвивати вміння аналізувати художні особливості кінофільму, давати оцінку фільмам; виховувати естетичний смак, зацікавленість кіномистецтвом,виховувати певний смак щодо кінематографії та вміння добирати якісні фільми для перегляду.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: дошка, підручник, зошити відео матеріал та презентація.

Хід уроку.

I. Організаційний момент. Первірка домашнього задання  Створіть афішу до фільму.

II. Актуалізація опорних знань.

Питання-роздум

♦ Як ви розумієте вислів Дж. Б. Шоу: «Між актором та автором

взаємини приблизно такі самі, як між каменярем та архітек-тором. їм не обов’язково розуміти загальний задум, від цього

вони свою роботу краще не робитимуть»?

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогоднішній урок ми проведемо в формі телепередачі, всі учасники уроку отримали заздалегідь завдання, яке потрібно було підготувати.

IV. Викладення нового навчального матеріалу.

Телепередача «Дивовижний світ кінематографа»

Ведучий. Доброго дня! Вітаю вас, шановні «мистецтвознавці» та «фанати кіно», на телепередачі «Дивовижний світ кінематографа»! Сьогодні в програмі: історичний розвиток кінематографії у Франції та США, новини з Каннського фестивалю, репортаж із церемонії вручення премії «Оскар» та інтерв’ю з поціновувачами творчості видатних митців французького й американського кіно. У нашій студії — «мистецтвознавець» із Франції. Розкажіть, будь ласка, як зароджувався та розвивався кінематограф у цій країні.

1- й «мистецтвознавець». відео Кінематограф виник у Франції, коли 28.12.1895 р. в індійському салоні «Гранд-кафе» на бульварі Капуцинів у Парижі відбувся публічний показ «Сінематографа братів Люм’єр». Можна сказати, що відтоді французьке кіно ніколи не втрачало своєї популярності. Французьке кіномистецтво є одним із найулюбленіших у світі, що за популярністю поступається лише Голлівуду. На початковій стадії французьке кіно здебільшого було трюковим, де важливу роль відігравали винахідник кінотрюків, автор кінофеєрій Ж. Мельєс і компанія «Фільм д’Арт», що відкрили дорогу в кіно багатьом драматургам, театральним акторам і композиторам. 1910 року у світі стають популярними кінокомедії за участю М. Ліндера, авантюрні серії Л. Феяда. До Першої світової війни французьке кіно випускало 90% світової кінопродукції (здебільшого зусиллями компаній «Пате» і «Гомон»).

2- й «мистецтвознавець». У повоєнні роки у Франції виникає рух проти використання кіно з комерційною метою, учасники якого організовували кіноклуби, де пропагували найкращі досягнення світового кіномистецтва.

Сучасний образ французького кіно сформувався після Другої світової війни. З 1946 року відбувається щорічний Міжнародний кінофестиваль у Каннах. З 1976 року впроваджено щорічну національну кінопремію «Сезар».

3- й «мистецтвознавець». У 1940-ві—1950-ті роки стають відомими чудові актори: Жерар Філіп, Бурвіль, Жан Маре, Луї де Фюнес, Серж Реджані та ін. У цей період здобувають усесвітнє визнання найкращі екранізації французької класики: «Пармська обитель» (1948), «Червоне й чорне» (1954), «Тереза Ракен» (1953). У розвитку французького кіно важлива роль належить новаторському фільму А. Рене «Хіросімо, любове моя» (1959).

Найвідомішими представниками «Нової хвилі» (напрям французького кінематографа кінця 1950 — початку 1960-х років), що вплинула на розвиток кінематографа в усьому світі, стають понад 150 режисерів, зокрема: Ж.-Л. Годар, Ф. Трюффо, К. Лелюш, К. Шамброль, Л. Маль та ін. Згодом вийшли фільми-мюзикли режисера Ж. Демі «Шербурзькі парасольки» (1964) і «Дівчата із Рошфора» (1967), що є популярними до сьогодні. У 1960—1970- ті роки у французькому кіно з’являються такі яскраві актори, як Жан Моро, Жан-Поль Бельмондо, Жерар

Депардье, Катрін Деньов, Ален Делон, Ані Жирардо, П’єр Рішар.

4- й «мистецтвознавець». Сучасне французьке кіно характеризується певною витонченістю, поєднанням психології та драматизму сюжету з деякою пікантністю і художньою красою знімань. Стилістику кіномистецтва визначають модні режисери (Люк Бессон, Жан-П’єр Жене, Франсуа Озон та ін.) та популярні актори (Жан Рено, Одрі Тоту, Софі Марсо та ін.). Уряд Франції активно сприяє розвитку й експорту національного кінематографа.

Ведучий. Дуже змістовна відповідь! Час надати слово зна-вцям творчості французьких акторів і режисерів.

1- й «фанат кіно». Жан-П’єр Жене (нар. 03.09.1953) — французький кінорежисер і сценарист. відео

Його фільми, що сповнені символіки та підвищеної чутливості, фантазії, характеризуються деталізованими, глибоко продуманими сценами та сюжетами. За жанром — суміш комедії, драми та мелодрами, іноді трилера. Режисер також знімав телевізійні реклами та відеокліпи.

Фільми Жене вирізняються колірною гамою, де переважають тони сепії, а також насичені червоний, жовтий, синій та зелений кольори. Це створює чуттєву та своєрідну фантастичну атмосферу. Для своїх фільмів Жене добирає акторів із незвичними рисами об-личчя та часто використовує ширококутові лінзи для викривлення людських рис і поз. Дуже часто використовується ретельно продуманий рух камери (крану).

В усіх фільмах Жене обов’язково грає Домінік Піньйон. Жене також часто знімає Жан-Клода Дрейфуса, Одрі Тоту, Руфуса, Сержа Мерліна. Персонажі Жене — здебільшого сироти або напівсироти. Сюжети — про кохання між двома незвичними й самотніми людьми (Амелі та Ніно, Матільда та Манех, Луазон та Жулі). Титри фільмів завжди містять фотографії усіх акторів, як грали у картині.

2- й «фанат кіно». Відео.ЖерарФіліп(04.12.1922—25.11.1959) — видатний французький актор театру і кіно. На театральну сцену Філій вийшов 1942 року після закінчення курсів акторів. Це був театр Жана Вілара, де він зміг незабаром стати провідним виконав-цем. Фільмографія: «Малюки з набережної квітів» (1943); «Ідіот» (1946); «Диявол у плоті» (1947); «Пармська обитель» (1948); «Краса диявола», «Карусель», «Жульєтта, або ключ до сновидінь», «Загублені сувеніри» (усі — 1950); «Фанфан-тюльпан», «Сім смертних гріхів», «Нічні красуні» (усі — 1952); «Червоне та чорне», «Таємниці Версаля» (обидва — 1954); «Великі маневри» (1955); «Якщо б нам розповіли про Париж» (1956); «Життя удвох», «Монпарнас» (обидва — 1958); «Небезпечні зв’язки» (1960); «Лихоманка приходить в Ель-Пао» (1959).

3- й «фанат кіно».Відео. ЖанМаре(11.12.1913—08.11.1998) — знаменитий французький актор, а також постановник, письменник, художник, скульптор, каскадер.

Грав у пригодницьких фільмах героїчні ролі сміливих та відважних персонажів; постійно перебуваючи у відмінній фізичній формі, сам виконував різні трюки, бився на шпагах. Режисери навмисно компонували кадри так, щоб було видно, що трюк виконує сам актор.

Фільмографія (більше ніж 90 (!) кіно ролей упродовж 1933— 1998): «Скляний замок» (1950), «Спальня старшокласниць» (1953); «Таємниці Версаля», «Граф Монте-Крісто» (1954); «Запо¬віт Орфея» (1959); «Битва при Аустерліці», «Капітан», «Паризькі таємниці» (1960), «Залізна маска» (1962); серія кінострічок про Фантомаса(1964,1965, 1966); «Знедолені» (1994) тайн.

4- й «фанат кіно». Люк Бессон (нар. 18.03.1959) — французький кінорежисер, сценарист і продюсер. У 19-річному віці він їде до Голлівуда, але, попрацювавши там «хлопчиком на по-бігеньках», повертається на батьківщину і йде служити в армію. Дебютом Бессона можна вважати короткометражну стрічку «Передостанній». Першим повнометражним фільмом Люка Бессона стала чорно-біла «Остання битва». Незважаючи на труднощі з бюджетом, фільм було знято, і режисера зарахували до другої французької «Нової хвилі» (що почалася з Жан-Жака Анно та Лео Ка- ракса). Дебют виявився вдалим — картина отримала 2 нагороди на фестивалі фантастичних фільмів у Аворіазі та ще кілька різних премій.

Через рік успіх було зміцнено картиною «Підземка» (1985). У ній помітним був специфічний стиль Бессона — суміш напруженої дії та мелодраматизму.

1988 року Бессон знімає красиву стрічку про романтику під-водного світу «Блакитна безодня». Картина, пройнята ностальгією за дитячими роками й пошаною до професії водолаза і кумира Жака Майолі, принесла Люку багато грошей, кілька номінацій на «Сезар» (який у результаті було вручено композиторові та зву-кооператорові стрічки) і культову славу.

Справжньою ж вершиною режисерської кар’єри Бессона був наступний його фільм — «Нікіта» (1990). На картину чекав касовий успіх у США. Після цієї картини Бессон отримав загальне ви-знання як режисер зі світовим ім’ям.

У своїй наступній картині «Леон: професіонал» (1994) Бессон розвинув образ похмурого кілера, заявлений ще у «Нікіті». Однак суміш американського постановочного розмаху і французької сентиментальності, незважаючи на приголомшливий успіх, так і не завоювала жодного «Сезара».

1997 року виходить нова робота Бессона — «П’ятий елемент». Люк запросив американську зірку Брюса Вілліса та видатного британського актора й режисера Гері Олдмена (останній блискуче зі-грав ще у стрічці «Леон: професіонал»), а також свою дружину, Міллу Йовович. Було витрачено 90 млн доларів США на приголомшливі декорації, костюми Жан-Поля Готьє і грим.

Наступною режисерської роботою Бессона стала історична постановка «Жанна Д’Арк» із Міллою Йовович у головній ролі.

Наприкінці 2006 року виходить на екрани його перший фільм- казка «Артур і мініпути», що дуже сподобався дітям, а у Франції мав мало не культовий статус. У грудні 2009 року відбулася прем’єра другої частини казки під назвою «Артур і помста Урда- лака».

У лютому 2010 року вийшов фільм «З Парижа з любов’ю», у якому Люк Бессон виступив як продюсер.

Ведучий. Яке, виявляється, французьке кіно багатогранне й розмаїте! Дякуємо всім, було дуже цікаво! Тепер саме час дізнатися, як розвивався кінематограф у США. Слово надається «мистецтвознавцям» із Голлівуда.

І V.  Закріплення вивченого матеріалу.

1.Запитання до бліц вікторини «Знавці жанрів кінематографа»

♦ Цей жанр кіномистецтва заснований на зніманнях реальних людей у реальному оточенні реального світу.(Документальне кіно)

♦ У якому кінематографічному жанрі кожен кадр фільму виготовляють окремо, а переглядають зі швидкістю 16 (або більше) кадрів за секунду, завдяки чому створюється ілюзія безперервного руху?(У мультиплікаційному)

♦ Цей вид кіномистецтва зображує дійсність в образах, створених спільними зусиллями сценариста, режисера, оператора, акторів і представників інших кінопрофесій.

(Художнє (ігрове ) кіно)

♦ Жанр ігрового кінематографа, твори якого містять ілюстрації злочинних діянь, їх розслідування та визначення винних. (Детективний фільм)

♦ Назвіть різновиди детективного жанру. (Бойовик (екшен), ве-стерн, гангстерський фільм, фільм із застосуванням бойових мистецтв)

♦ Ці фільми мають на меті розсмішити глядача, викликати по-смішку, поліпшити настрій. (Комедії)

♦ Назвіть різновиди комедійного жанру. (Пародія, фарс)

♦ Твори цього жанру розкривають духовний і почуттєвий світ ге-роїв в особливо яскравих емоційних ситуаціях, часто на основі контрастів: добро і зло, кохання і ненависть та ін. (Мелодрама)

♦ Жанр кінематографа, у якому основною ідейноестетичною на-становою є диктат уяви над реальністю; дія фільмів відбувається в майбутньому, минулому або «паралельному світі». (Фантастичний)

V.Домашнє завдання: (с.106-122).Видатні режисери світу.