Кіномистецтво Брати Люм'єр Перші фільми на Україні були показані невдовзі після винаходу кінематографа бр. Люм'єр (1895). У 1893 механік-конструктор І. А. Тимченко і фізик Н. А. Любимов створили апарат для відтворення на екрані неперервного руху людей і предметів. У 1896 - 1902 фотограф-художник А. К. Федецький знімав і демонстрував хронікальні кінострічки. Про патент тоді ніхто не подумав.
Перший український фільм — «Запорізька Січ», який зняв у 1911 році Данило Сахненко в Катеринославі (нині місто Дніпропетровськ). Піонери українського кінематографу початку 1900-х років віддавали перевагу екранізації популярних українських вистав «Наталка Полтавка» (за участю відомої актриси Марії Заньковецької), «Москаль-чарівник», «Наймичка». Тоді ж мала місце спроба створити фільми на українську історичну тематику («Богдан Хмельницький» за п'єсою Михайла Старицького). З дореволюційним кіно в Україні пов'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна. Меморіальна дошка Д. Сахненку в місті Дніпропетровськ Марія Заньковецька
Перші кіноательєПопулярність нового мистецтва сприяла появі перших кіноательє – «Світлотінь» (Київ), «Мірограф» (Одеса), «Ханжонков і К» (Ялта). Після жовтневого перевороту кіноательє були перейменовані на Київську, Одеську та Ялтинську кіностудії. Які і до цього часу є головними кіностудіями країни
Українське поетичне кіно. Особливу роль у становленні українського кіномистецтва відіграли фільми О. Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Творчість Довженка піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня. Стилістика, створена Довженком, поклала початок напряму, який визначають як «українське поетичне кіно».«Земля»«Звенигора»
Олександр Довженко (1894-1956) український та радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу«Звенигора» 1928 «Арсенал» (1929)1958 року постановою журі Міжнародної виставки в Брюсселі Довженко визнаний як один із першого десятка провідних митців 60-річної історії мистецтва кіно. Його фільми присвячені багатовіковій історії України, подіям громадянської війни, життю села в роки колективізації«Земля» (1930)
Українське кіно часів Другої світової війни було переважно підпорядковане ідеологічним завданням воєнної доби. У цей час були зняті справжні кіношедеври. До них можна віднести фільми «Райдуга» Марка Донського та «Україна в огні» Олександра Довженка. Х/ф «Україна в огні» (1943)Х/ф «Райдуга» (1943)
Кіно «відлиги»У часи політичної «відлиги» другої половини 1950-х — поч. 60-х рр. стрімко зростає українська кінопродукція. З'являються фільми, які досі користуються великим глядацьким успіхом: «Весна на Зарічній вулиці» (1956, режисери Марлен Хуцієв і Фелікс Миронер), «Спрага» (1959, Євген Ташков), «Іванна» (1960, Віктор Івченко), «Сон» (1964, Володимир Денисенко) «За двома зайцями» (1961, режисер Віктор Іванов).«Весна на Зарічній вулиці»«За двома зайцями»
Сергій Параджановвизначний вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР Міжнародне визнання прийшло до Параджанова після екранізації в 1964 повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні.
Заслужений артист Української РСР (1968 р.). Всі фільми (а їх було 34). 9 сценаріїв, 2 режисерські роботи стали золотим фондом українського кінематографа: "Білий птах з чорною ознакою«, "Вавилон - ХХ «, "Сон", "Тіні забутих предків", "Бур'ян". "Захар Беркут" ІВАН МИКОЛАЙЧУК - обличчя і душа українського поетичного кіно
Фільми: «Короткі зустрічі», «Довгі проводи», «Мелодія для шарманки», «Настроювач» (2004)український кінорежисер, дійсний академік Національної академії мистецтв України (1997). 1961 р. — дебют як режисера на Одеській кіностудії. Кіра Муратова — єдина з кінорежисерів України удостоєна російської незалежної премії «Тріумф» (1995) — за великий особистий внесок у світову культуру.2017 року Кіру Муратову запрошено до складу Американської кіноакадемії, яка визначає володарів премії «Оскар»Кіра Муратова
Леонід Федорович Биков Заслужений артист РРФСР (1965), Народний артист УРСР (1974)Місце народження – с. Знаменське Слов’янського району Донецької областіАвтор сценаріїв сатиричного кіножурналу «Фітіль». Найвідоміші фільми – «В бій ідуть лише «старі», «Ати-бати, йшли солдати»; «Максим Перепелиця», “Добровольці” тощо. Його ім'ям названа одна із зірок космосу. У Краматорську - літак СУ- 27. У Василькові - Ми. Г- 29, на борту якого написано «Маестро. Леонід Биков».
Попри бюрократизм українського кінопроцесу часів брежнєвської реакції в 1970-80 рр. з'являється низка фільмів, створених сильними творчими особистостями. На порозі «застою» Леонід Биков знімає картину «В бій ідуть одні «старики»» (1972)Л. Биков Кадри з фільму «В бій ідуть одні «старики»
Найтитулованіший український художній фільм, що має понад 40 нагород, серед яких три призи Каннського кінофестивалю – «Плем’я» Мирослава Слабошпицького. Особливість стрічки в тому, що це перший у світі фільм знятий без єдиного слова – виключно мовою жестів без субтитрів, інтертитрів чи закадрового голосу. Головна героїня фільму – тиша
Надзвичайно успішним був цей період і для українського анімаційного кіно. Стрічки режисерів Володимира Дахна (серіал «Як козаки…»), Давида Черкаського («Пригоди капітана Врунгеля, «Крила» та ін.), Леоніда Зарубіна («Солом’яний бичок»), Володимира Гончарова («Чумацький шлях») прославили українську анімацію за межами країни. Володимир Дахно Давид Черкаський
1970-1980 роки надзвичайно успішні для українського анімаційного кіно. Режисер-аніматор О. Татарський уперше створив мультфільм з пластилінових ляльок – «Пластилінову ворону», яка здобула понад 25 нагород на різних фестивалях. Величезну популярність здобула в Україні та за її межами серія короткометражних мультиплікаційних фільмів, знятих на студії Київнаукфільму 1967-1984р. «Козаки» режисера В. Дахна