Досконало володіли мистецтвом морського бою. Їхній флот складався із чайок – легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове і носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50-70 козаків, озброєних рушницями і шаблями та невеликими гарматами. Військове мистецтво. Олександр ХУДОБЕЦЬУкраїнський гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка
Військове мистецтво Табір – військо рухалося похідним строєм, оточене возами, скріпленими між собою ланцюгами. До бою з ворогом піхота виходила назовні, а потім поверталася під захист пересувних укріплень;Самообкопування – засіб індивідуального захисту від обстрілу під час бою. Табір будувався з возів, скріплених ланцюгами. Олександр ХУДОБЕЦЬУкраїнський гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка
Військове мистецтво. ТРЬОХШЕРЕНГОВИЙБОЙОВИЙ ПОРЯДОК ПІХОТИ- ГАРМАТАТришеренговий бойовий порядок козацьких мушкетерів у битві під Берестечком. Перша шеренга – стріляє, друга – подає, а третя – заряджає рушниці. Олександр ХУДОБЕЦЬУкраїнський гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка
Військове мистецтво. Здійснювали також рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо. Створили ефективну розвідку. Застосовували спеціальні розвідувально-сторожові підрозділи, які несли вартову службу в Степу і в разі небезпеки повідомляли про неї за допомогою системи димової сигналізації. Збирали інформацію про ворога в його володіннях за допомогою спеціальних розвідників і на підставі їхніх повідомлень готували свої походи. Олександр ХУДОБЕЦЬУкраїнський гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік Подія 1602 Козаки на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли у Чорне море і під Кілією розгромили турецький флот.1606 Здобуття козаками Варни, найбільшої турецької фортеці на західному узбережжі Чорного моря, яка вважалася неприступною.1608“Дивовижними хитрощами” запорожці здобули, зруйнували й спалили Перекоп.1609 Козацькі чайки з'явилися біля стін турецьких придунайських фортець Ізмаїл, Кілія та Білгород.1614 Козацький флот із 40 чайок, очолюваний П. Сагайдачним, здолав Чорне море, і напав на Трапезунд, а потім, рухаючись у західному напрямку, спустошив узбережжя. Штурмом було взято Синоп, спалено збройні арсенали і весь турецький флот, що стояв у гавані.1615 Флот П. Сагайдачного у складі 80 чайок і 4 тис. козаків підійшов до Босфора й атакував Стамбул.1616 П. Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок, 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковим, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. За кілька днів фортецю було здобуто і спалено1620 Узимку козацький флот здійснив похід на Білгород і Кілію. Звільнено 3 тис. невільників, що потрапили в полон у битві під Цецорою.1621 У травні козаки завдали поразки турецькому флоту під Трапезундом. У першій половині липня знову розбили турецький флот, спалили в Стамбулі вежу замку Єдикуле, де колись сидів ув'язнений турками князь Самійло Корецький і спустошили узбережжя під Галатою.1624 Улітку козаки здійснили один із найблискучіших походів на Стамбул. Тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому. Олександр ХУДОБЕЦЬУкраїнський гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка
Діяльність гетьмана реєстрового козацтва. Петра Конашевича-Сагайдачного1579-1622 Козацьке військо перетворене на регулярне військове формування, суттєво збільшено кількісний склад козацького флоту. У діяльності керувався прагматизмом, шляхом переговорів та компромісів з польським урядом намагався відстояти інтереси українського народу. Організовані Сагайдачним успішні воєнні походи проти турок і татар (1607, 1608, 1614, 1615, 1616 рр.) привернули увагу до козаків у Європі. Справжнє визнання після походу 1616 р. на Кафу (Феодосія).1618 р. приєднався до “Ліги міліції християнства”, мета якої – боротьба з Османською імперією.1620 р. надіслав посольство до московського царя із проханням прийняти козаків на службу. П о л і т и ч н а. Олександр ХУДОБЕЦЬУкраїнський гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка
Діяльність гетьмана реєстрового козацтва. Петра Конашевича-Сагайдачного1579-1622 Разом із Військом Запорозьким вступив до Київського братства, забезпечивши його захист і підтримку. За його сприяння в Києві утворився культурний осередок, до якого належали І. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М. Смотрицький. У зверненнях до польського уряду вимагав офіційного визнання православної церкви та надання їй прав і привілеїв. За його вирішальної участібуло відновлено православну ієрархію у Речі Посполитій. Великі суми грошей заповів школам Львівського, Київського та Луцького братств. П р о с в і т н и ц ь к а. Олександр ХУДОБЕЦЬУкраїнський гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка
Пам’ятник в КиєвіВідзначався схильністю до активних наступальних дій і широкого використання фактора раптовості. Уславився вдалими морським і сухопутними походами на володіння Османської імперії і Кримське ханство.1618 р. разом з великим козацьким військом брав участь у поході королевича Владислава на Москву. У битві під Хотином (1621 р.) очолював 40-тисячну козацьку армію, яка, приєднавшись до польських військ, відіграла вирішальну роль у розгромі турків. В і й с ь к о в а. Діяльність гетьмана реєстрового козацтва. Петра Конашевича-Сагайдачного1579-1622 Хотинська фортеця. Олександр ХУДОБЕЦЬУкраїнський гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка
Кримське ханство і Туреччина зобов'язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита брала на себе зобов'язання заборонити козакам судноплавство по Дніпру і не допускати походів запорожців до Криму і Туреччини. У результаті героїчних дій українських козаків у битві під Хотином було розвіяно міф про непереможність турецької армії. Були взяті під сумнів плани подальшого завоювання Османською імперією європейських країн. Спричинила внутрішню кризу в Османській імперії повсталі яничари 1622 р. вбили султана Османа II. Сприяла активізації визвольної боротьби слов'янських народів проти турецького поневолення. Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками. Султан Осман IIКороль Речі ПосполитоїСігізмунд III Ваза. Ян Собеський. Хотинська війна (1620-1621 рр.) – розпочата Османською імперією проти Речі Посполитої з метою загарбання українських і польських земель,завершилася поразкою Туреччини. Н а с л і д к и. Олександр ХУДОБЕЦЬУкраїнський гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка