Презентація "Українське питання на Паризькій мирній конференції"

У січні 1919 р. країни Антанти скликали Паризьку мирну конференцію, на якій підписали договори з Німеччиною, Австрією та іншими країнами, що зазнали поразки у Першій світовій. Конференція тривала з перервами до 21 січня 1920. Були присутні делегації з 27 країн, 10 із яких – учасниці війни, а також три новостворені держави

Утім, під час "ремонту" Європи виявилося, що для Української держави місця там не знайшлося. Ані прагнення українців до об'єднання, ані намагання достукатися до делегацій Паризької мирної конференції ні до чого не призвели. Українські землі були поділені між кількома державами. Щоб отримати офіційне запрошення на конференцію, відстояти національні інтереси і державність українців, УНР та ЗУНР доклали значних зусиль. Та їхнє звернення залишилися поза увагою організаторів.29 грудня 1918 р. УНР направила до Парижа Надзвичайну дипломатичну місію, яка з великими труднощами дісталася Франції лише 20 січня 1919 р., після початку роботи конференції. Українська делегація прибула без формального запрошення, тому не була визнана і могла розраховувати лише на неофіційні зустрічі з іншими делегаціями.

Обговорення наслідків розпаду Російської імперії та Австро-Угорщини не враховувало українських інтересів. Політика щодо України формувалася на основі підтримки країнами Антанти польської сторони під час українсько-польської війни 1918-1919 рр., а також надання допомоги російським білогвардійським арміям Денікіна та Врангеля. Утім, і пізній приїзд делегації до Парижу був одним із прорахунків української зовнішньої політики. 21 січня 1919 р. на Мирній конференції вже розглядали питання територіальної належності Східної Галичини. Наступного дня державним утворенням, які боролися за незалежність від Росії, повідомили про необхідність з'явитися 15 лютого на конференцію на Принцевих островах у Мармуровому морі. Єдиний представник УНР Г. Сидоренко не міг через поганий зв'язок повідомити про це українському уряду (який уже залишив Київ під натиском більшовиків).

Перші звернення української делегації виявилися невдалими. Усі документи носили суто інформативний характер. Українська делегація була зовсім не підготовлена: жодного проєкту документів англійською й французькою мовами напередодні поїздки до Парижа вона не склала. І тому важко було схилити на свій бік Раду Чотирьох, від якої залежало майбутнє української державності.

На поч. ХХ ст. Польща намагалася переконати всіх, що Україна створена в інтересах німців та австрійців. Підсумком Паризької мирної конференції стало утворення незалежної Польщі, площа якої була понад 50 тис. км. кв., а населення – 14 млн осіб. Її кордони охоплювали частину німецьких, чеських, українських земель. Польща, як новоутворена держава, була однією з учасниць Паризької мирної конференції.

«Українське питання»Репродукція мапи України, яку використовували на Паризькій мирній конференції у 1919 роціУкраїну на Паризькій конференції представляли делегація УНР та ЗУНРДелегацію очолив Григорій Сидоренко, а заступником був Василь Панейко – свого часу він був міністром закордонних справу ЗУНР.«Українське питання» не було вирішене?