Презентація "Українські народні музичні ігри"

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ МУЗИЧНІ РУХЛИВІ ІГРИ УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ МУЗИЧНІ РУХЛИВІ ІГРИ

«Гра не є простою забавою. Це зміст життя дитини. У грі дитина живе, сліди цього життя глибше залишаються в ній, ніж слід дійсного життя» К.Д.Ушинський «У народних іграх немає навіть тіні педагогічної настирливості, й разом з тим усі вони цілком педагогічні» О.П.Усова «Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається» Народне прислів’я

Мета: продовжити ознайомлення вихованців з українськими народними пісеньками; вдосконалювати навички правильного мелодійного співу; збагатити дітей перлинами української народної творчості; вчити розрізняти реальність і вигадку; розвивати творчу уяву, фантазію дітей; прищеплювати інтерес до співу пісеньок, їх використання в музичних рухливих іграх; виховувати любов до народної творчості, мудрість, кмітливість, доброту.

Ранній вік 1. Гра з бубном Обладнання: бубон Хід: Діти утворюють коло. Троє з бубнами у руках стають у центрі кола. На музику А троє дітей б’ють у бубон, решта танцюють на місці, узгоджуючи свої рухи з характером музики. На музику Б діти, які танцюють, заплющують очі та присідають навпочіпки. Діти з бубнами тихенько виходять із кола, ідуть за спинами танцюристів і кладуть бубни позаду трьох із них. На останньому акорді діти намацують бубни за своїми спинами і ті, які знайшли їх, входять у середину кола. На музику А троє дітей із бубнами танцюють, а решта дітей плещуть у долоні.

Молодший дошкільний вік 1. Гра з кольоровими хусточками (укр.нар. мелодія в обробці Я.Степового) Обладнання: різнокольорові хусточки по кількості дітей Хід: педагог пропонує дітям взяти хусточки в руки, змахує хусточкою і співом кличе дітей стати в коло. Усі в коло скоріш біжіть Хусточки ви покажіть Хусточками помахаємо, Потанцюємо, поспіваємо. Вихователь під музику показує танцювальні рухи, діти повторюють.

2. Ой чого ти, метелику Хід: Діти - це весняні квіти, вони стоять розірваним колом і погойдуються в ритмі пісні або сидять купочками по різних місцях кімнати, немов квіти, що ростуть на клумбі. Метелик літає поміж ними, нікого не зачіпаючи. Під кінець другого куплета діти стулюють долоні і, повільно розкриваючи їх, мов квітка пелюстки, підносять над голівками, чи витягують вперед, або кладуть на груди. В цьому положенні квіти завмирають, аж поки Метелик не торкнеться до котроїсь із них. Обрана квітка вклоняється Метелику, кружляє з ним і йде  замість нього на середину кола. Метелик займає її місце, і гра починається знову. Ой, чого ти, метелику, По полю літаєш? Може кращу від усіх Квіточку шукаєш? Ой, як станеш вибирати, Втомишся, маленький, Будеш цілий день літати, - Квітки всі гарненькі!

3. Ой у полі жито Хід: Діти утворюють коло. Усередині навколішках сидить «зайчик», перебирає руками, нібито передніми лапками. На слова «сидить зайчик» і «чеберяє», той, хто сидить усередині кола, перебирає руками. Водночас діти ходять у колі. На слова «коли б такі ніжки» висувають почергово ноги вперед і назад, а на «ох!» під­стрибують угору і вказують на «зайчика» рукою. Під час виконання другого куплету йдуть у протилежний бік. Під час виконання третьо­го куплету на слова «коли б такі...» зупиняються, притупують ногою, рухають обома руками в повітрі перед собою або над головами. Якщо в середині кола є два, три або більше зайчиків, можна ще додати Стрільця, який під кінець останнього куплету стріляє, викрикуючи: „Пууу!”. Зайчики тікають і ховаються за гравців. Тоді ті діти, за якими заховалися зайчики, ідуть в середину кола і гра починається знову.

Ой, у полі жито: сидить зайчик, Він ніжками чеберяє; Коли б такі ніжки мала, То я б ними чеберяла Як той зайчик, ох! (Двічі) Ой, у полі просо: сидить зайчик, Він ніжками чеберяє; Коли б такі ніжки мала, То я б ними чеберяла, Як той зайчик, ох! (Двічі) Ой, у полі гречка: сидить зайчик, Він ніжками чеберяє; Коли б такі ніжки мала, То я б ними чеберяла, Як той зайчик, ох! (Двічі)

4. Дінь, дінь, дінь Хід: Діти прослуховують ритмічну українську мелодію середнього темпу, дзвонять дзвіночками відповідно до її ритму. Ускладнення: використать дзвіночки зі звуком різної висоти.

Середній дошкільний вік 1.Два півники Обладнання: маски-шапочки по кількості діючих осіб Хід: Діти виконують рухи відповідно до тексту пісеньки, не задіяні в ролях ритмічно плещуть або притопують. Два півники, два півники Горох молотили, Дві курочки-чубарочки До млина ходили. Цап меле, цап меле, Коза посипає, А маленьке цапенятко Ківші одбирає.

Відміна:Два півники, два півники Горох молотили, Дві курочки-чубарочки До млина носили. Цап меле, цап меле, Коза засипає, А маленьке козенятко На скрипочку грає. Танцюй, танцюй, козуленько, Ніженьками туп, туп, Татусенько з матусею Надеруть нам круп, круп. А вовчик-сірячок З лісу виглядає, Ухопив він козенятко Та й далі тікає. Як узяв старий цапок Новенькії віжки, Одібрав він козенятко, Залигав за ріжки. Хоч вовчик обідрав Цапові реберце, Зате в тата з матусею Радується серце.

2. Подоляночка Хід: Діти беруться за руки і становляться у коло. Вибирають лічилкою подоляночку. Діти починають співати і ходити по колу, а подоляночка робить все те, про що вони співають: Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона стояла, До землі припала, Личка не вмивала, Бо води не мала. Ой, встань, встань, подоляночко, Обмий личко, як ту скляночку. Візьмися у бочки – За свої скочки, Підскочи до раю, Бери сестру з краю. Подоляночка вибирає дитину з кола, і та стає на її місце. Діти знову співають.

3.Хто видав, хто слихав (гаївка) Хід: Дівчата і Хлопці, взявшись за руки, йдуть колом з піснею. Всередині кола стоїть дівчина-Голубка. Після закінчення куплету вона вибирає собі з-поміж хлопців пару. Танець повторюється, і вже хлопець вибирає собі дівчину-Голубку. Таким чином утворюється друге коло всередині, яке крутиться в протилежний бік. Після танцю кожної пари всі зупиняються, а з початком пісні йдуть у протилежний бік. Ми Голубку уловили Всі довкола обступили Ти Голубко чого тужиш Вибирай си кого любиш

Відміни: Ми Голубку ізловили Всі довкола обступили Ти Голубко чого тужиш Вибирай си кого любиш Летів Голуб попід Хмари Шукаючи собі Пари Ти Голубе не жартуй же Кого любиш поцілуй же Цвіток до Цвіточка Листок до Листочка Мусить від нас вийти Одна Паняночка - хай іде! Цвіток до Цвіточка Листок до Листочка Мусить від нас вийти Один Парубочок - хай іде!

4.Чия писанка далі покотиться Хід: Писанки (крашанки) треба котити по землі. У "котка" грають так: з похилого місця котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Правило: хто частіше попадає, той більше виграє. Інший варіант - чиє яйце покотиться далі, той і виграв.

Старший дошкільний вік 1.Наш оркестр Обладнання: дитячі музичні іграшки та інструменти (сопілки, дзвіночки, бубни, музичні трикутники, свищики, гуслі); Хід: Музкерівник роздає дітям музичні інструменти (попереднє ознайомлення з кожним інструментом проводиться на музичному занятті). Діти грають на цих інструментах так, як їм хочеться. Ускладнення: діти грають в супроводі української народної мелодії, намагаючись узгоджувати ритм, силу звука, мелодійність своєї гри з основною мелодією.

2.Галя по садочку ходила Хід: Посередині кімнати або майданчика поставлено два стільчика спинками один до одного. На одному стільчику квітка, це - «садок». Діти стоять у колі, одна дитина (Галя) з хусточкою в руках стоїть біля квітки. На слова: Галя по садочку ходила,  Хусточку біленьку загубила,  Ходить по садочку, блукає,  Хусточку біленьку шукає діти йдуть по колу вліво. Галя ходить усередині кола біля квітки і на слово «згубила» залишає хустинку на стільчику, біля квітки, а сама переходить на другу сторону, до сидіння стільчика, й удає, що шукає хустинку. Потім сідає на стілець. 

На слова: Не журися, Галю - серденько,  Ми знайшли хустинку біленьку,  У садочку, біля малини,  Під зеленим листом тернини діти йдуть по колу вправо і зупиняються. Одна дитина, визначена вихователькою, підходить до стільчика з квіткою, бере хустинку і промовляє: Ти, Галю, хустину не шукай, Хто знайшов, відгадай! Якщо Галя, не оглядаючись, відгадає голос дитини, вони міняються місцями. Гра повторюється.

3.Не пустимо Хід: Гравці стають колом і, взявшись за руки, водять хоровод навколо ведучого, який намагається вийти з кола. Завдання гравців – не випустити ведучого за межі кола.

4.Голубочки (в обробці А.Лазаренка) Хід: Діти об’єднуються в дві команди – голуби і діти. Гравці кожної команди виконують відповідні імітаційні рухи: голуби пурхають, ходять перевальцем, дзьобають крихти, нахиляючи тулуб вперед; діти пересовуються обережно, кидають пташкам корм, спостерігають за ними, присівши.

5.Пішли діти в поле   Хід: Діти виконують рухи відповідно до слов пісні Пішли діти в поле квіточки збирати:                             Мак, мак з дзвіночками, волошки з сокирочками,                             Ромен-зілля, медок-зілля, буркун-зілля і чебрець.                              Квіточки збирали, віночки звивали:                            Мак, мак з дзвіночками, волошки з соки рочками,                            Ромен-зілля, медок-зілля, буркун-зілля і чебрець.                               Віночки звивали, на голівку клали:                             Мак, мак з дзвіночками, волошки з соки рочками,                             Ромен-зілля, медок-зілля, буркун-зілля і чебрець.                                Як сплели віночки, завели таночки.                              Мак, мак з дзвіночками, волошки з сокирочками,                              Ромен-зілля, медок-зілля, буркун-зілля і чебрець.

6.Журавель Хід: Коли гра тільки починається, «журавель» (якого обирають із дітей) походжає собі в колі і час від часу робить так, ніби завзято смиче щось дзьобом — щипає коноплі. Думає, певно, що його ніхто й не бачить. Коло не може цього журавлеві подарувати і починає докоряти йому: Занадився журавель, журавель До бабиних конопель, конопель. Сякий-такий журавель, Сякий-такий довгоногий, Сякий-такий дибае, Конопельки щипае! «Журавель» чує це, але й вухом не веде — робить своє. Тоді з кола виступає хтось один, кого наперед вибрали, і співає: А я тому журавлю, журавлю Сіттю крильця обів'ю, обів'ю! І кидається навздогінці за журавлем, ловить того і вдає, ніби накидає на нього сітку. Журавель собі удає, ніби пручається. А коло співає: Сякий-такий журавель, Сякий-такий довгоногий, Сякий-такий дибле, Конопельки щипле!

Журавель тоді повертається обличчям до ловця і показує, ніби не розуміє, за що його спіймали. Ловець же бере його за руку і водить по колу, співаючи разом з усіма: Оце щоб ти не дибав, не дибав, Конопельок не щипав, не щипав. Сякий-такий журавель, Сякий-такий довгоногий, Сякий-такий дибле, Конопельки щипле! Після цього на місце присоромленого журавля обирають другого. Вибирають й іншого ловця, і гра триває.  

7.Яструб і курчата Обладнання: маски-наголівники відповідно до сюжету. Хід: За загальною згодою діти поміж себе вибирають „квочку”, „яструба” і „бабусю”. Всі інші курчата. Діти в'яжуть колесо, обвивають квочку, весело співають, присідають і квокають: Загадала бабусенька та й забагатіти, Підсипала куряточку, щоб вивела діти. Кво, кво, куд-ку-дах, кво, кво, куд-ку-дах (2). Ой погнала бабусенька куряточка пасти, Сама сіла під тиночком куделючку прясти. Дир, дир, дир... (Двічі). Ой хмариться, туманиться, став дощ накрапати, Стала баба куряточка в хату заганяти: Ціп, ціп, ціп... (Двічі). А ще троє не загнала, ось яструб кружляє, Гей урозтіч, курчаточка, вже яструб хапає, Ох, ох, ох... (Двічі). Під час другого куплету баба жене всіх курчаток на пасовисько. Всі присідають і ніби пасуться, а баба пряде. Під час третього куплету всі дивляться вгору й розглядаються, чи хмариться, притупують ногами, перебирають пальцями й наслідують капання дощу. Під час четвертого куплету яструб вилітає із гнізда. Курчата розбігаються в різні сторони, яструб починає їх ловити. Як курчатко присяде, то не можна його хапати. Курчатко, що його яструб зловив, стає в новій грі яструбом.

8.Шевчик Хід: Діти стають у коло, ходять і співають. Посередині стоїть дівчинка або хлопчик і показує те, про що співають: А чи бачив ти, як шевчик шкуру у воді моче? Ой так, братику, так, шкуру у воді моче. А чи бачив ти, як шевчик шкуру натягає? Ой, так, братику, так, шкуру натягає. А чи бачив ти, як шевчик черевики шиє? Ой так, братику, так, черевики шиє. А чи бачив ти, як шевчик гвіздки забиває? Ой так, братику, так, гвіздки забиває. А чи бачив ти, як шевчик у свято танцює? Ой так, братику, так, у свято танцює. Закінчивши пісню, в коло стає хтось інший, і гра починається спочатку.

9.А ми просо сіяли Хід: Всі діти об’єднуються у два рівні гурти, які стоять один проти одного кроків за десять, побравшись за руки і підрівнявшись. Під спів перший гурт то наближається до другого, то відходить на своє місце. Другий гурт так само — то наближається, то відходить, співаючи: — А ми просо сіяли, сіяли, Ой дід ладо, сіяли, сіяли. — А ми просо витопчем, витопчем, Ой дід ладо, витопчем, витопчем. — А чим же вам витоптать, витоптать? Ой дід ладо, витоптать, витоптать. — А ми коні випустим, випустим, Ой дід ладо, випустим, випустим. — А ми коні переймем, переймем, Ой дід ладо, переймем, переймем.

— Та чим же вам перейнять, перейнять? Ой дід ладо, перейнять, перейнять.   —   Ой шовковим неводом, неводом, Ой дід ладо, неводом, неводом, —   А ми коні викупим, викупим, Ой дід ладо, викупим, викупим. —   Ой чим же вам викупить, викупить? Ой дід ладо, викупить, викупить. —   А  ми дамо сто рублів, сто рублів, Ой дід ладо сто рублів, сто рублів. —   Не треба нам тисячі, тисячі, Ой дід ладо, тисячі, тисячі. —   А ми дамо дівчину, дівчину, Ой дід ладо, дівчину, дівчину. —   А ми дівчину візьмемо, візьмемо, Ой дід ладо, візьмемо, візьмемо.— Перший гурт кричить: —   Нашого полку убуде.— Другий: —   Нашого прибуде. Із другого гурту дівчинка переходить у перший, і так продовжується, поки всі не перебіжать.

10.Ой на Івана, та й на Купала Хід: під супровід пісні діти йдуть по колу, змійкою, виконують відповідні рухи. Ой на Івана, та й на Купала Там дівчинонька квіти збирала. Квіти збирала, в пучечки клала, До річки несла, в воду пускала "Ой світи, сонце, світи та й не грій, Щоб мій віночок та й не згорів. Щоб мій віночок живим зостався Та й миленькому в руки дістався". Пливи, віночку, по синій хвилі До тої хати, де жиє милий. Поплив віночок та й за водою, Серце дівоче забрав з собою.

11.Ой есть в лісі калина Хід: Діти водять хоровод, виконують рухи відповідно до слів пісні. Oй єсть в лісі калина, Ой єсть в лісі калина, Калина, калина. Комарики, дзюбрики, калина. Там стояла дівчина, Там стояла дівчина, Дівчина. Дівчина, Комарики, дзюб рики, дівчина. Цвіт-калину ламала,  Цвіт-калину ламала. Ламала, ламала, Комарихи, дзюбрики, ламала. Та в пучечки в'язала, Та в пучечки в'язала. В'язала, в'язала, Комарики, дзюбрики, в'язала.