Презентація "Українські жінки в дослідженні Антарктиди"

Українські жінки в дослідженні Антарктиди

Дослідження Антарктики довгий час вважалося виключно «чоловічою справою». Проте українські жінки впевнено руйнують цей міф, роблячи вагомий внесок у світову науку на станції «Академік Вернадський».

6 лютого 2026 року

Острів Галіндез

Після того, як Україна отримала станцію від Британії у 1996 році, у першій експедиції брали участь четверо жінок. Однак після цього протягом 22 років українські жінки не залучалися до річних експедицій. Ситуація змінилася лише у 2019 році, коли Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) оголосив відкритий конкурс без гендерних обмежень.

Оксана Савенко — видатна українська науковиця, чия діяльність стала символом повернення жінок до довготривалих антарктичних експедицій.

Вона є морською біологинею, співробітницею відділу біології та екології Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ). Її головний науковий інтерес — морські ссавці, зокрема кити та тюлені. Фотоідентифікація китів: Оксана є однією з кураторок українського каталогу горбатих китів. Завдяки унікальним малюнкам на хвостах тварин науковці відстежують їхні міграційні шляхи. Це дозволило встановити, що кити, які живляться біля станції «Вернадський», мігрують до берегів Бразилії, Колумбії та Панами. Вивчення тюленів: Вона проводить регулярні обліки популяцій тюленів (Ведделла, крабоїдів, морських леопардів), досліджуючи їхній стан у контексті глобальних кліматичних змін.

Завдяки роботі Оксани Савенко та її колег, дані українських дослідників інтегровані у великі міжнародні мережі (наприклад, Happywhale), що робить Україну вагомим гравцем у вивченні екології Південного океану. Оксана часто підкреслює, що робота в Антарктиці вимагає не лише наукових знань, а й фізичної витривалості та навичок керування моторним човном у складних льодових умовах.

Анжеліка Ганчук — це ще одне яскраве ім’я в сучасній історії українських антарктичних досліджень. Метеорологиня.

Вона була учасницею 27-ї Української антарктичної експедиції (2022–2023 рр.). Ця експедиція була особливою та надзвичайно складною емоційно, оскільки вона вирушила на станцію якраз напередодні або на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Полярникам довелося працювати в ізоляції, знаючи, що вдома триває війна. Робота метеоролога на станції «Академік Вернадський» критично важлива, оскільки Антарктика є «кухнею погоди» для всієї планети. Вони працюють у режимі 24/7, незалежно від штормів чи лютих морозів.

Як метеорологиня, Анжеліка займалася: Моніторингом клімату: щогодинне зняття показників температури, вологості, тиску та швидкості вітру. Вивченням хмарності та опадів: ці дані передаються у всесвітню мережу і допомагають будувати точніші прогнози погоди для всієї земної кулі. Аерологічними дослідженнями: спостереження за станом атмосфери на різних висотах.

Анжеліка активно ділилася досвідом життя в Антарктиді через медіа та соцмережі, розповідаючи про те, як це — бути жінкою в суворому чоловічому (переважно) колективі в умовах повної ізоляції. Вона підкреслювала, що на станції цінується насамперед професіоналізм та психологічна стійкість.

На станції панує принцип рівності в роботі. Немає «жіночих» чи «чоловічих» обов'язків.• Чергування: Жінки нарівні з чоловіками чергують по станції: миють підлогу, допомагають на кухні та стежать за протипожежною безпекою вночі.• Виходи «в поле»: Науковиці часто працюють за межами станції — на човнах «Зодіаках» серед криги, де потрібно вміти керувати двигуном та працювати з важким обладнанням у мороз.

Вперше команду 31 річної експедиції на станцію «Академік Вернадський» очолить жінка — метеорологиня Анжеліка Ганчук. Вона стане керівницею 31-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) на 2026-2027 роки. Загалом же вона має 10-літній стаж роботи у сфері метеорології та кліматології, а також досвід управління колективом в Україні. Пройшла шлях від синоптикині до керівниці сектору Український гідрометеорологічний центр ДСНС.

Яна Лєсна офіційно затверджена як метеорологиня у складі 31-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ). Для Яни це вже друга зимівля (перша була у складі 27-ї УАЕ у 2022–2023 роках). Вона представляє Херсон, що додає її участі особливої символічності. Завдання: На станції Яна та її колеги проводитимуть щогодинні метеоспостереження, вимірюватимуть рівень озону та досліджуватимуть наслідки глобального потепління, які в Антарктиці відчуваються найгостріше.

Єлизавета Підгаєцька офіційно затверджена як учасниця 31-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ)Для Єлизавети це буде перша зимівля в Антарктиці. Як лікарка, Єлизавета відповідатиме за фізичне та психологічне здоров'я команди в умовах повної ізоляції, а також братиме участь у медико-біологічних дослідженнях впливу екстремальних умов на організм людини.

«Ноосфера» — це флагман українського науково-дослідного флоту, справжній «плавучий інститут», який дозволяє Україні самостійно забезпечувати логістику станції «Академік Вернадський» та проводити дослідження у Світовому океані.

30 років судно служило у складі Британської антарктичної місії. Воно вважається одним із найкращих науково-дослідних суден у світі за своїми технічними характеристиками. Україна купила криголам у серпні 2021 року за 5 млн доларів (символічна ціна для судна такого класу). Судно здатне працювати в екстремальних умовах і забезпечувати автономність команди на тривалий час. Здатне долати кригу товщиною до 1 метра (у режимі набігу — до 4 м)Довжина 99,04 метра. Автономність До 50 діб перебування у моріЕкіпаж + науковці До 76 осіб одночасно 8 спеціалізованих лабораторій на борту

Особливості гардероба. Одяг полярника — це багатошаровість. Базовий набір включає термобілизну, флісові кофти та спеціальні вітрозахисні костюми (червоні куртки, які ви бачите на фото). Для виходів на воду використовуються важкі непромокальні комбінезони, які важать чимало, але рятують від крижаних бризок.

Косметика та догляд. Антарктида — це дуже сухий клімат і надпотужне ультрафіолетове випромінювання (через озонову діру).• Сонцезахисний крем — це не розкіш, а питання здоров'я. Навіть у хмарну погоду сніг відбиває промені так сильно, що можна отримати опіки.• Зволоження: Через низьку вологість шкіра сохне миттєво, тому зволожувальні засоби — обов’язковий елемент «косметички» полярниці.

Щосуботи на станції влаштовують святкову вечерю. Це час, коли всі знімають робочі комбінезони та вдягаються у цивільний (а іноді й вечірній) одяг. Це критично важливо для психологічного розвантаження в ізольованому колективі. На станції є солідна підбірка книг та фільмів. Вечорами команда часто збирається разом для перегляду кіно. Головне дозвілля – це споглядання неймовірних краєвидів.

Станція «Академік Вернадський» вночі

Українські жінки довели, що професіоналізм не має гендеру. Їхня присутність на станції не лише збагачує українську науку унікальними даними про клімат та біосферу , а й робить мікроклімат у колективі більш збалансованим . Сьогодні Україна активно демонструє світові, що наші дослідниці – це світовий рівень експертизи в екстремальних умовах.