Презентація. Українські жінки - науковиці в природничих науках

Українські жінки в природничих науках. Підготувала Ірина Бачикало викладач біології і географії

У всьому світі 11 лютого відзначається молоде, але важливе свято —  Міжнародний день ​​жінок і дівчаток в науці. Було прийняте Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році з метою забезпечення повного і рівного доступу до науки для жінок і дівчаток і їх участі в ній. 

День жінок і дівчат у науці повинен нагадувати всім нам про те, що жінки грають важливу роль у науковому і технологічному співтоваристві, а також заохочувати жінок і дівчаток до участі в науці. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосил з цього приводу: "Давайте домагатися того, щоб кожна дівчинка, де б вона не знаходилася, мала можливість реалізовувати свої мрії, досягати розквіту сил і вносити свій вклад в забезпечення сталого майбутнього для всього людства".

За сучасними даними ЮНЕСКО, жінки і дівчата, як і раніше, в науковому середовищі представлені значно менше, ніж чоловіки: в середньому лише 30% науковців в усьому світі — жінки. Численні дослідження показали, що жінки в областях STEM (наука, технології, інженерія та математика) публікують менше матеріалів, отримують менше грошей за свої дослідження і не досягають у своїй кар'єрі більшого прогресу, ніж чоловіки.

Виділяють кілька причин, які заважають жінкам повірити в свої можливості, і тим самим обмежують їхню участь в наукових дослідженнях. По-перше, це вкорінена в суспільстві думка про те, що наука — чоловіча сфера діяльності, де представниці слабкої статі недоречні і небажані.  Наприклад, згідно з дослідженням, проведеним інститутом Джини Девіс по гендеру в ЗМІ у 2015 році, лише 12 відсотків жіночих персонажів в кіно і на телебаченні працювали в сфері науки і техніки. По-друге, поширене переконання в тому, що жінка менш компетентна як вчений. По-третє, реальна "повсякденна" дискримінація: заниження оплати праці, наукового визнання і заохочення насамперед на високих рівнях.

Втім, гендерні програми останніх років роблять свою справу: все більше молодих жінок обирають для себе технічні спеціальності і шлях в науці, про розробки жінок-вчених почали розповідати в усьому світі. Українські жінки теж ніколи не відставали від світових тенденцій, нам дійсно є чим пишатись. Причому на даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Значно менше за своїх закордонних колег українські дослідниці жаліються і на гендерні упередження.

Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%. З метою підтримки й відзначення талановитих науковиць та заохочення їх до розвитку української науки у 2018 році в Україні була запроваджена премія, яка є частиною глобальної Програми L'ORÉAL-ЮНЕСКО "Для жінок у науці". Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) і мають активну позицію у популяризації науки.

Ми ж вирішили розказати про видатних українок, які змінили і продовжують змінювати світ науки, щоб показати: дівчата можуть усе.

Валентина Радзимовська – біологиня. Одним з найвидатніших імен нашої історії є Валентина Радзимовська – професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а до того ж – громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілці визволення України у 1930-х роках Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. У 1945 році науковиця виїхала з України, емігрувавши спочатку до Німеччини, а потім – до США. Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.

Наталія Виноград – епідеміологиня. Епідеміологиня, професорка, докторка медичних наук Наталія Виноград завідує кафедрою епідеміології Львівського національного медичного університету. Вона – експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки. Погодьтеся, актуальнішого фаху у 2020-2021 роках годі й шукати. Колись – звичайна дівчинка з села на Хмельниччині, а тепер авторка 305 наукових праць, а також 8 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України, доводить, що для дівчини, яка знає, чого вона хоче, немає нічого неможливого. 

Марія Байляк – біологиня. Докторка біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Науковиця Марія Байляк вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння. Відкриття Марії Байляк стосуються, наприклад, підвищення стресостійкості та загального стану живих організмів (а отже, і нас з вами, і це хороші новини: стресостійкість ще нікому не заважала), а ще anti-aging речовин. Завдяки своїй інтенсивній роботі Марія входить у Топ-10 успішник українських жінок-вчених.

Ольга Броварець – біофізикиня. Українська біофізикиня, докторка фізико-математичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" і премії Президента України для молодих вчених, а ще – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга – наймолодша докторка наук в Україні, вона стала докторкою у віці 29 років. Зараз Ользі 34 роки і вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.

НАНА ВОЙТЕНКОНана Войтенко – українська нейробіологиня та електрофізіологиня, яка вивчає біль, а саме – периферичні та центральні механізми його виникнення та поширення. Науковиця є професоркою Київського академічного університету НАН України та членкинею Американського товариства нейронаук. Чому пішла в науку: “У школі мені дуже подобалися фізика та математика, мені пощастило з учителями з цих предметів. А на п’ятому курсі університету я потрапила до крутої лабораторії, де досліджували, як функціонують клітини мозку. Мене це затягнуло. Саме те, що я потрапила до дослідницького університету, і визначило мою наукову долю. Зараз я викладаю в Київському академічному університеті і там ми готуємо справжніх науковців — теж через дослідження”. Над чим працює сьогодні і чому це важливо: “Зараз я маю кілька проєктів. Основний – це дослідження молекулярних та клітинних механізмів хронічного болю та пошук нових підходів до його лікування. На жаль, хронічний біль дуже погано піддається лікуванню – саме через нерозуміння причини його виникнення.Інший проєкт пов’язаний з розробкою нових імплантів для протезування пошкоджених нервів. На тлі війни та величезної кількості поранених це завдання особливо актуальне. Також ми з командою однодумців з медичної мережі “Добробут” створюємо медичний університет західного типу – з власним госпіталем та сучасним науковим центром. Після перемоги нам буде потрібно відновлювати не лише зруйновані будівлі, а й травмованих – фізично та морально – людей”.досліджує біль

ОЛЕНА ПАРЕНЮКпонад 10 років працює у зоні відчуження ЧАЕСОлена Паренюк – радіобіологиня та старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України. Вчена більше десяти років працює у зоні відчуження ЧАЕС і першою в світі провела дослідження бактеріального різноманіття всередині зруйнованого енергоблоку. А ще вона співавторка майбутньої книги про пригоди радіобіологинь у Чорнобилі. Чому пішла в науку: “Мене завжди заворожував процес наукових відкриттів. Моєю рольовою моделлю була героїня серіалу “Секретні матеріали” – Дана Скаллі, яка була науковицею і патологоанатомкою. Так я захотіла стати біологом. А потім виявилось, що у нас в школі активно працювала ланка Малої Академії Наук – і я доєдналася до біологічної секції”. Над чим працює сьогодні і чому це важливо: “Ми активно протидіємо дезінформації в ядерній сфері, адже доступ до лабораторій в Чорнобилі наразі обмежений. Саме тому ми постійно спілкуємось з журналістами, пишемо статті і знімаємо відео, аби краще пояснити і українцям, і людям з-за кордону те, що у нас відбувається в сфері ядерної енергетики та радіаційної безпеки. Також ми багато енергії вкладаємо в побудову міжнародного співробітництва: пишемо проєкти і публікації, відвідуємо конференції”.

ГАЛИНА СКИБОвивчає особливості головного мозку в нормі та в патологічних умовах. Галина Скибо – нейроморфологиня та завідувачка відділу цитології Інституту фізіології ім. Богомольця. Саме завдяки їй в Україні почали культивувати нервові клітини, моделювати на них різні патологічні стани та досліджувати зміни у головному мозку. Таким чином робота Галини Скибо дозволила перевіряти вплив різних медикаментів на мозок. Чому пішла в науку: “На останніх курсах медичного інституту я із захопленням займалася в науковому студентському гуртку, де ми досліджували різні аспекти лікування людей. Після закінчення інституту я вступила до аспірантури Інституту фізіології НАН України, де і працюю дотепер, пройшовши шлях від аспірантки до завідувачки відділу цитології. Над чим працює сьогодні і чому це важливо: “Ми вирощуємо нервові клітини в особливих умовах, аби після нашого впливу ми змогли побачити й оцінити, що ж відбувається в нервовій тканині. Наприклад, ми моделюємо ішемію мозку – патологію, яка призводить до інсульту. Кінцевою метою наших досліджень є вивчення дії різних фармакологічних препаратів, які здатні усунути змодельовану нами хворобу нервової тканини та вилікувати її”.

ВІКТОРІЯ РОДІНКОВАдосліджує рослинні алергени. Вікторія Родінкова – професорка кафедри фармації Вінницького національного медуніверситету ім. Пирогова та членкиня правління Українського Фулбрайтівського кола. Вікторія вивчає рослинні алергени та входить до Дослідницько-інформаційного комітету Європейської академії Алергії та Клінічної Імунології – найбільшої в світі організації, яка займається питаннями алергії. Над чим працює сьогодні і чому це важливо: “Зараз, разом з моїми учнями, ми відстежуємо зміни пилкування рослин та споруляції грибів. Адже через глобальне потепління сезони цвітіння рослин-джерел алергенного пилку постійно змінюються. А ще я щотижня пишу алергопрогноз на сайті “Все про алергію”. Там же можна знайти погодинні зміни концентрацій алергенів. Цей прогнозний модуль для України ми створили влітку разом із фінськими вченими на прохання наших військових. Адже найвищі концентрації амброзії спостерігаються якраз у східних та південних регіонах, а серед воїнів є ті, хто потерпає від алергії на пилок”.

Поліна Лішко. Сфера досліджень: клітинна біологія, біологія розвитку, репродуктивна біологія. Лішко отримала премію за «дослідження клітинних процесів, що керують заплідненням ссавців, та відкриття нових шляхів для контрацепції та лікування безпліддя», йдеться на сайті Мак-Артура. Науковиця розкриває процеси, що регулюють рух сперматозоїдів через жіночий репродуктивний тракт, та розвиток акросому – органоїду на голівці сперматозоїда, що дозволяє проникати через захисне покриття яйцеклітини. «Ми описали основні молекули, необхідні для нормальної роботи сперматозоїдів, – казала Лішко Bird in Flight. – Вони були на сперматозоїдах завжди, просто люди не знали, як ці молекули регулюються. Тепер ми знаємо». Описана науковицею та її командою молекула одночасно «вмикає» режим свердла, що дозволяє сперматозоїду пробурювати шлях до яйцеклітини, і GPS-датчиком, завдяки якому він знаходить цей шлях, пояснювала Лішко. Якщо її дослідження будуть успішними, це дозволить винайти два контрацептиви: негормональний жіночий та чоловічий. Для Лішко це важливо, проте застосування знань на практиці не є її самоціллю. «Коли проводиш експеримент і отримуєш дані, які до тебе ніхто не бачив, переживаєш сплеск адреналіну, ніби ти альпініст, який тільки що підкорив вершину», – казала науковиця.

Алла Ємець. Сфера досліджень: генетика, молекулярна біологія, стресостійкість рослин на молекулярному і клітинно-біологічному рівнях. Алла Ємець – завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології «Інституту харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України». Її напрямок – фундаментальні дослідження стресостійкості рослин на молекулярному і клітинно-біологічному рівні. Науковиця вивчає розробку та використання методів генетичної інженерії для створення генетично модифікованих рослин, досліджує можливості використання біоінформатики та структурної біології для пошуку сполук, які можна застосовувати у сільському господарстві та медицині. Наукова новизна її досліджень – зʼясування ролі цитоскелету рослин у сприйнятті та передачі клітинних сигналів у відповідь на дію стресових чинників довкілля. Ємець – авторка понад 200 наукових робіт із більш як 1500 цитуваннями. Вона підготувала 11 кандидатів наук і є менторкою та керівницею ще трьох аспірантів. У 2023-му науковицю запросили увійти до редакції журналу Protoplasma, розповідала Ємець ELLE. «Цей журнал випускається видавництвом Springer і є одним із найбільш впливових часописів у моїй галузі, – казала біологиня. – Для мене це велика честь і велика відповідальність».

Олена Красовська. БіотехнологіїСфера досліджень: біотехнологія мікроорганізмів, генетика дріжджових організмів. Українська компанії Enzym Group займається виробництвом дріжджів, натуральних кормових добавок для тварин і розробкою продуктів для здорового харчування. Візія компанії – стати глобальною біокомпанією до 2032 року, розповідала голова наглядової ради компанії Олена Вовк. Перший крок на цьому шляху – створення у 2015-му центру R&D, який очолює біотехнологиня та генетикиня Олена Красовська.   Науковці лабораторії виготовляють зразки, наближені до тих, що продукуватиме виробництво у промислових масштабах. Наукомісткий бізнес від науки загалом відрізняє жорсткий фактор часу, каже Вовк. «У бізнесі є чіткі задачі, які треба реалізовувати у короткі терміни», – пояснює вона. Зокрема у R&D розробляють і тестують дріжджові екстракти, натуральні кормові добавки для тварин та флейки – суперфуд, що на 60% складається із протеїну. «R&D зробило флейки зі спіруліною, на черзі хлорела і середземноморські овочі, – розповідала Вовк у грудні 2023-го. – Кілька партій вже продали у Європі».  

Світлана Краковська. Кліматологія. Сфера досліджень: кліматологія, фізика хмар та опадів, полярна метеорологія. За декілька днів після початку вторгнення Краковська виступила на онлайн-дзвінку МГЕЗК. «Викликана людьми зміна клімату і війна проти України має ті ж самі корені: викопне паливо і залежність від нього, – сказала вона. – Легкість, із якою можна отримати енергію, спалюючи вугілля, нафту чи газ, змінила баланс сили у світі». Присутні на дзвінку делегації виказали солідарність із Україною. У 2022-му Краковська подорожувала світом і виступала на заходах у Відні, Давосі, Нью-Йорку, Шарм-ель-Шейху, нагадуючи, що світ має наслідувати рішучість українців у війні із Росією, аби подолати зміни клімату. Краковська не одразу прийшла у дослідження клімату – до МГЕЗК науковиця доєдналась у 2013-му. До цього вона вивчала метеорологію і стала фізикинею хмар, працювала над експериментами з хмарного посіву, щоб збільшити кількість опадів в українських степах. 

Якщо ви – дівчинка, дівчина, жінка, неважливо, звідки, неважливо, скільки вам років, і ваше серце лежить до науки – не бійтеся. Йдіть туди сміливо. Адже ніщо не зупинить жінку, яка готова працювати і робити наукові відкриття!