•        У I тис. до н. е. Апеннінський півострів населяли різні народи. 

•        На півночі Італії  тривалий  час  панували  етруски.

•       
На  півдні  країни проживало чимало грецьких  колоністів.  Але    найчисленнішими  були племена   італіків.

•        Одне  з них  складали  латини,  що  жили  на заході Італії  — у  долині  річки Тибр.

У  VIII ст. до н.е. на семи пагорбах біля річки Тибр виникло місто Рим.

Відео

На Капітолії римляни збудували фортецю та головний храм міста, присвячений богу Юпітеру

Царська доба в історії Стародавнього Риму.

•    
Понад два століття, із 753 до 509 рр. до н.е. Римом правили царі. Цар був одночасно полководцем, суддею і головним жерцем міста. Тому цей період в історії Риму називають «царським». Влада царів не передавалася у спадок, їх обирав народ.

•     Римляни, які входили до родових общин,  називалися  патриціями

(від  латинського  слова «патер» —    батько).

Поступово        патриції                      перетворилися       на

привілейовану верству населення. Вони володіли землею, рабами, обіймали важливі посади в державі.

•    

Сенат в перекладі означає «рада старійшин». Його  члени — сенатори — призначалися з патриціїв довічно і користувалися великою пошаною.

•     Римські історики свідчать про правління семи царів. Першим  з  них  став Ромул.

Останніцмза  рібву Тв арквіні йГ ордийВ. і нз ахопи вв ладу силоміць, правив одноосібно — не  рахувався з думкою сенату, вдавався до страт, вигнань. Тому римляни вигнали царя разом із сім’єю з міста і поклялися ніколи більше не терпіти над собою царської влади.

•     До кінця царського періоду в римлян з’

                            явилася          своя    писемність               .

На основі грецької грамоти вони створили  латинський алфавіт — той, яким і зараз послуговуються багато народів.