2)Спряження двох прямих, що перетинаються 1. Паралельно обох спряжуваних прямих проводять допоміжні прямі на відстані радіуса спряження R від них. 2. На перетині допоміжних ліній отримують центр спряження О. 3. З точки О проводять перпендикуляри на спряжувальні прямі і отримують точки спряження. 4. З точки О , радіусом R , між точками спряження проводять дугу.
3) Спряження двох кіл 1.З центрів О1 і О2 розхилом циркуля, що дорівнює сумі радіусів заданої дуги спряження, проводять допоміжні дуги. Радіус дуги, проведеної з центра О1;, дорівнює R + R1, а радіус дуги, проведений з центра О2 - дорівнює R + R2. На перетині допоміжних дуг розміщений центр спряження - точка О. 2.З'єднавши прямими лініями точку ОІ з точкою О і точку О2 з точкою О, знайдемо точки спряження К і К1 3.З точки О розхилом циркуля, що дорівнює R, між точками К і К1 описують дугу. Зовнішнє спряження двох кіл
3) Спряження двох кіл Внутрішнє спряження двох кіл 1.З центрів О1 та О2 Проводять дуги радіусом R-R1 та R-R2 – знаходимо т. О-центр спряження 2. Точки спряження К1 і К2 лежать на продовженні ліній , що з’єднують точку О з точками О1 та О2 3. З точки О проводять дугу радіусом R з точки К1 до точки К2