Важливим чинником розвитку особистості є формування в учнів умінь застосовувати набуті знання у реальних життєвих ситуаціях. У наш час немає такої галузі науки, де не застосовують досягнень математики. Під час виконання навчальних проектів з теми «Многогранники» учні одинадцятих класів працювали групами, розділяли ролі, вчилися взаємодіяти в колективі, шукати та аналізувати інформацію, застосовувати набуті знання на практиці, презентувати власні напрацювання на загал. На цих заняттях учні самостійно виготовляли вироби, проводили виміри та звітували за виконану роботу. Виготовлені шедеври прикрашають кабінет математики Монастириської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Світ, в якому ми живемо, наповнений геометрією будинків і вулиць, творіннями природи й людини. Геометрія є могутнім інструментом пізнання природи і створення техніки. Вона виявляється скрізь, де потрібна найменша точність у визначенні форми і розмірів. Техніку, інженеру, робітнику, архітектору, автослюсарю – всім необхідна геометрична уява. Багатогранники знаходять широке застосування у повсякденному житті, науці і техніці.
Розвиток геометрії Геометрія в ранній період свого розвитку досягла особливо високого рівня в Єгипті. Ученим того часу вдалося дістати ряд визначних результатів. У першому тисячолітті до нашої ери геометричні відомості від єгиптян перейшли до греків. За період з VII по III століття до нашої ери грецькі геометри не тільки збагатили геометрію численними новими теоремами, але зробили також серйозні кроки до суворого її обгрунтування. Багатовікова робота грецьких вчених за цей період була підсумована Евклідом в його знаменитій праці «Початки».
АПОЛЛОНІЙ І КОНУС Аполлоній Пергський давньогрецький математик і астроном. В залежності від взаємного розташування конуса і січної площини отримують три типи фігур: параболу, еліпс, гіперболу. У Евкліда немає поняття конічної поверхні, воно було введено Аполлонієм в його «Конічних перетинах». Ось що пише Аполлоній Пергський: «Якщо від будь-якої точки окружності кола, яка не знаходиться в одній площині з деякою точкою, проводити прямі, що з'єднують цю точку з колом, і при нерухомості точки переміщати пряму по колу, повертаючи її туди, звідки почався рух, то поверхню описану, я називаю конічною поверхнею, нерухому ж точку - її вершиною, а віссю - пряму, проведену через цю точку і центр кола»
ЧОМУ ВІДРА НА ПОЖЕЖНИХ ЩИТАХ РОБЛЯТЬ КОНІЧНОЇ ФОРМИ? Звичай робити пожежні відра конічними пішов з флоту. Під час пожежі треба швидко опустити відро прив'язане до кінця канату за борт і набрати води. Якщо дно у відра буде плоским воно не відразу потоне. Згадайте як іноді важко набрати води з глибокої криниці. Воно вперто не хоче тонути. З конічним дном цього не відбувається. Але все-таки пожежні відра роблять у вигляді конусів з інших причин. Річ у тім, що такими відрами зручніше черпати пісок з пожежного ящика (адже вогонь гасять не тільки водою, але і піском). Щоб зачерпнути пісок, треба взятися однією рукою за руків'я відра, а іншою - за його дно. З плоского днища звичайного відра рука в громіздкій пожежній рукавиці зісковзує. Набагато зручніше триматися за кінець конуса. До того ж конусоподібне відро легше занурювати в пожежну бочку з водою і виймати з неї вже наповненим. Крім того, взимку вода в бочці може перетворитись на лід. Кінчиком конуса пробити його легше. Пожежники також стверджують, що з відра-конуса воду можна виплеснути дальше і влучніше, ніж зі звичайного.
ЗАДАЧА №6 Бруски на нашому спортивному майданчику складаються з 6 труб, які мають форму циліндрів. На чотирьох підпорках висотою 3 м та діаметром 4 см, дві перекладини довжиною 1.55 м та діаметром 9 см. Скільки потрібно фарби, щоб оновити спортивне обладнання, якщо на 1 м2 потрібно 150 г фарби?