Презентація уроку "Писанкарство. Техніка розпису писанок"

Про матеріал

Презентація уроку з предмету Технології, навчальний модуль - декоративно-прикладне мистецтво

Перегляд файлу

Предмет –

Технології

Навчальний модуль

«Техніки декоративноужиткового

мистецтва»

Урок № 25 Писанкарство. Техніки розпису писанок.

План уроку.

1. Писанкарство.

2. Історія виникнення.

3. Техніки та технології розпису писанок.

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із традиціями писанкарства в Україні, колірною гамою та символікою писанок різних регіонів України, розкрити зміст деяких писанкарських символів;

Розвивальна: розвивати уяву, фантазію, уміння аналізувати, застосовувати набуті знання у практичній діяльності; формувати естетичні почуття, смак;

активізувати ініціативу учнів;

Виховна: виховувати почуття націанальної гордості за свій народ, його культуру, мистецтво, дбайливе ставлення до традицій українського народу.

Писанка – це шедевр мініатюрного живопису, у якому український народ виявив здатність до творчого осмислення і художнього узагальнення навколишнього світу.

Писанкою називають по-мистецькому розписані або орнаментовані пташині яйця, поява яких пов’язана з дохристиянським народним звичаєм зустрічі весни.

Писанка – це атрибут весняного відродження природи. Саме у весняні дні, коли розвиваються бруньки, проростають насіння, з яйця вилуплюються пташенята, наші предки починали розписувати яйце, пов’язуючи з ним багато вірувань і легенд.

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і Всього Всесвіту.

Історична довідка.

Історія писанки і писанкарства давня, їх витоки сягають доби первіснородового ладу, за кілька тисячоліть до нашої єри.

Сліди розпису яєць зустрічаються в дохристиянські часи в Греції, Італії, Китаї, на Близькому Сході. Культові яйця знаходили в курганних похованнях скіфів ІV ст.. до н. е., на території Польщі X – XІІІ ст. Мальовані яйця знаходили на території Європи, в Африці та Азії.

Своїм корінням писанка сягає дохристиянських часів, коли на півдні Східної Європи (нинішній Україні жили суспільства із землеробською основою культури, а на території України залишилися сліди писанкового мистецтва в Київській Русі. Під час розкопок археологами давніх могил знайдено чимало культових яєць на території сучасної України. В добу пізньої бронзи виготовляли кам’яні або глиняні яйця Відомо, що в Київській Русі, крім писанок на пташиних яйцях, були і керамічні писанки.

Писанкарство - це вид декоративно-ужиткового мистецтва, творці якого створюють писанки.

Символіка кольорів

Червоний – це радість життя, любов і відвага, для молодих – надія на одруження;

жовтий – місяць і зорі, у господарстві врожай; блакитний – повітря, небо, магічне значення здоров’я; зелений – воскресіння природи, багатство і плодючість землі; чорне з білим – пошану духів, душ померлих, подяку за охорону від злих сил, білий – чистота душі, святість.

Сполучення кількох кольорів з узорами в орнаменті з чотирьохп’яти фарб символізує родинне щастя, мир, любов, успіх тощо. сполучення кількох кольорів — з узорами в орнаменті з чотирьохп’яти фарб — родинне щастя, мир, любов, успіх тощо.

Символи на писанках

Кожен намальований на писаночці символ щось означав: один благополуччя, інший родинний затишок, ще якийсь народження дитини чи хороший урожай цього року. Усі писанки створювалися з побажанням добра і з чистою душею. Вони були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Малюючи його, минулі покоління залишали символічний текст, який оберігав від хвороби, допомагав у нещасті, захищав від злого ока.

Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Все це — знаки різних ритуалів або священні числа.

Символічних малюнків виявлено понад сотню різновидів. З деякими з них можете ознайомитися нижче.

За традицією розпочинали писати писанки з другої половини Великоднього посту, а найбільше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою.

Вірили, що писанка вийде гарною лише тоді, коли під час її виготовлення поруч не буде нікого стороннього, тому розписували великодні яйця переважно на самоті.

Наші предки робили писанки вночі, коли всі справи були пороблені і нічого не відволікало.

Писанки писали лише на сирих яйцях спеціальними писачками та воском.

Для фарбування використовували переважно три фарби — жовту, синю та червону, вмочуючи яйце спочатку в світлішу, а потім у темнішу. Раніше розписувати писанки можна було лише у чітко визначений час, з певними замовляннями.

Чарівні знаки писалися відповідними кольорами.

І нині частково збереглася символіка знаку і кольору.

Українські вірування

• Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.

• Щоб писанки довго зберігалися, їх треба готувати в Чистий четвер. • 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.

• Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі. • Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.