Презентація уроку з української літератури у 8 класі ,,Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів та лірників"

Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів та лірників.

Українські народні думи відомі в скарбниці світової культури як оригінальні, самобутні музично-поетичні твори високого ідейного звучання.

Термін дума походить від слова думати, розмишляти. Думи – це народні ліро-епічні твори героїчного та соціально-побутового змісту.

Виник і сформувався жанр думи в XV-XVI ст.,але своїм корінням сягає традицій епічної творчості періоду Київської Русі, героїчного епосу слов”янських народів. Композиція в думах стала, класична. Твір починається заспівом ( заплачкою). Далі йде сама оповідь. Завершується твір кінцівкою ( славослів”ям) , де проголошується хвала героям, подіям, слухачам.

За змістом і проблематикою думи поділяються на два великих цикли: про боротьбу з турецько-татарською навалою про визвольну війну 1648-1654 р. під приводом Богдана Хмельницького

До кращих українських дум належать ,,Дума про козака Голоту” ,,Дума про Марусю Богуславку”

 ,,Дума про Самійла Кішку” ,,Дума про Івана Богуна”

В історичних думах, присвячених подіям визвольної війни 1648-1654 років,йдеться про ставлення українського народу до польської шляхти та про героїчну боротьбу українського народу за визволення. Героями цих творів є насамперед народ, його ватажки – Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай та ін. Всі вони – самовіддані борці за долю рідного краю, непримиренні до ворогів.

Авторами багатьох дум були козаки, учасники подій – козацьких битв і походів. Кобзарі, лірники, бандуристи під супровід своїх інструментів речитативом виконували їх. Від села до міста розносили вони вісті про славу і подвиги героїв, їх мужність, героїзм і гарячу любов до України. Іван Франко назвав думи та історичні пісні безсмертними пам'ятками , створеними генієм самого народу.

Назву,, історична пісня” вперше ввів в українську фольклористику Микола Гоголь. У відомій статті ,,Про малоросійські пісні”(1833) він писав: ,,Пісні малоросійські можуть цілком називатися історичними, тому що вони не відриваються ні на мить від життя і…завжди відповідають тодішньому стану почуттів.”

Історичні пісні поділяються на розділи: 1. Історичні пісні про боротьбу з турецько-татарськими загарбниками. Одні із найдавніших пісень ,,За річкою вогні горять” , ,,Зажурилась Україна”, в яких ведеться розповідь про варварство турків і татар, звучить заклик до опору.

Відомою є ,,Пісня про Байду” – народного улюбленця, який потрапивши в неволю і зазнавши страшних катувань, не втратив своєї національної гідності, не став зрадником. Історики стверджують , що прототипом Байди Вишневецького був князь Дмитро Вишневецький. Образ Байди – це постать палкого патріота, мужнього захисника Батьківщини.

2. Історичні пісні про боротьбу з польськими загарбниками оспівують масовий героїзм народу. У них прославлено битву під Корсунем,,Засвіт встали козаченьки”, Жванцем,, Ой з города Немирова”, Збаражем,,Ой, що то за хижка”. У піснях цього періоду звеличено Б.Хмельницького і його битву в урочищі Жовті Води,, Чи не той то хміль”. Образ Хмельницького порівнюється з хмелем, що завжди був уособленням молодечої сили та звитяги. Героями історичних пісень стали Нечай, Богун та інші історичні діячі.

3. Історичні пісні про боротьбу проти іноземних загарбників, соціального і національного гніту в II пол. XVII – XVIII ст. У пісні ,,Ой Морозе, Морозенку” автор зображує образ українського козака, який завжди йде попереду свого війська. У пісні ,,Та ой як крикнув же та козак Сірко” зображено легендарного кошового – борця проти турецько-татарської навали.

4. Історичні пісні про стихійні селянські повстання та їх героїв. У пісні ,,За Сибіром сонце сходить” звучать мотиви соціального протесту,оспівано Кармалюка як народного месника. У пісні ,,Максим козак Залізняк“постать Залізняка розкривається на фоні справжніх подій,шляхом прямих характеристик як воїна і ватажка повстанців.

В українському фольклорі назавжди закарбувався образ козака Мамая – вмілого воїна і вправного бандуриста. Цей образ втілював нескореність українського народу.

Поширений тип кобзаря – сліпий старець, який зберігає пам’ять пращурів і втілює в собі народну мудрість.

Історично склалися три типи кобзарів. Співці ( співають і грають так, як навчились). Кобзарі – імпровізатори. Кобзарі-творці власних пісенних творів.

У 1930-х роках було розгорнуто кампанію боротьби проти українського націоналізму. Багато кобзарів були заарештовані та й зникли безслідно. Чутки про те, що було скликано з'їзд кобзарів, де всіх учасників було страчено, доказів не знайшли. Наприкінці XX ст. Київський кобзарський цех почав відродження традицій кобзарства.

Відомі кобзарі та лірники Остап Вересай Степан Пасюга Гнат Гончаренко Єгор Мовчан Михайло Кравченко Петро Древченко

Дякую за увагу!