Зміст Третього Універсалу УЦР: Третій Універсал УЦР Проголошено Українську Народну Республіку, яка зберігала федеративний зв’язок з Російською республікою. Визначено територію УНР: Київську, Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську, Херсонську, Таврійську без півострова Крим; - остаточно питання про кордони мають вирішити народи, які проживають на території Воронезької, Курської та Холмської губернії. Визначено термін виборів до Українських установчих зборів та день їх скликання - 9 січня 1918 р. Декларовано, що в УНР будуть забезпечені всі демократичні свободи: слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків; недоторканність особи й житла; право вживання місцевої мови в зносинах з установами. Проголошено скасування смертної кари, амністію політв’язням, реформу судівництва та національно-персональну автономію для національних меншин (росіян, поляків, євреїв). Передбачено запровадження на території УНР 8-годинного робочого дня. Ліквідовано право приватної власності на землю (з передачею великих землеволодінь без викупу у власність безземельних або малоземельних селян).
23 листопада УЦР підписала перемир’я на фронті, а також дала згоду на проведення з’їзду Рад робітників, солдат, селян України в Києві. 4 грудня 1917 р. в Києві розпочав роботу з’їзд представників робітництва, вояцтва та селянства України, який проголосив себе І Всеукраїнським з’їздом рад. Генеральний секретаріат ужив заходів, щоб нейтралізувати спроби більшовицького оргкомітету встановити контроль над депутатами довільно обраною нормою представництва.
За цим документом РНК, з одного боку, визнавала УНР та право «національної незалежності українського народу», а з другого – відмовлялася сприймати «Раду як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки», оскілки остання не визнавала радянської влади в Україні.
127 делегатів Київського з’їзду рад, які перебували на більшовицькій платформі, переїхали до Харкова, об’єдналися з делегатами обласного з’їзду рад Донбасу та Криворіжжя і 11 грудня «відновили» роботу Всеукраїнського з’їзду рад. На харківському з’їзді було представлено менше третини наявних в Україні рад.
8 грудня радянські війська почали наступ з Бєлгорода і захопили Харків. 25 грудня 30-ти тисячне радянське військо продовжило наступ і оволоділо Катеринославом, Олександрівкою, Полтавою, Лубнами, шлях на Київ був відкритий. У першій половині січня 1918 року радянські війська взяли Миколаїв, Одесу, Херсон, Донбас, Крим.
Зміст Четвертого універсалу: 1. Проголошено самостійність і незалежність УНР як вільної суверенної держави українського народу й наголошено на її прагненні мирно співіснувати з сусідніми народами. 2. Підтверджено всі демократичні свободи, оголошені ІІІ Універсалом, наголошено на праві всіх націй УНР на національно-персональну автономію. 3. Підтверджено повноваження влади УЦР до моменту скликання Українських установчих зборів. 4. Повідомлено про перетворення Генерального Секретаріату на Раду Народних Міністрів та доручено їй продовжувати переговори з Центральними державами й укласти мирний договір. 5. Призначено перевибори до місцевих органів влади. 6. Встановлено термін передачі соціалізованої землі – до початку весняних робіт. 7. Викладено вимогу РНМ негайно приступити до відновлення промисловості, з переведенням її на виробництво мирної продукції. 8. Оголошено про державний контроль над банками, найважливішими галузями торгівлі, експортом-імпортом та ціноутворенням, з встановленням монополії на найбільш прибуткову продукцію. 9. Заклик до уряду та громадян УНР дати відсіч більшовикам. Оголошено про цілковитий розпуск постійної армії та організацію замість неї народної міліції.
Симон Петлюра якось сказав: «Перед революцією ми були лише етнографічним матеріалом, а тепер, після революції і кривавих років збройної боротьби за свою вільність і державність, Україна як нація, яка знає, чого вона хоче і куди їй йти, - є фактом безперечним навіть для наших ворогів»
М. Грушевський наголошував: « Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе». Спробуйте пояснити його позицію у вигляді повідомлення та визначте чи співпадають ваші погляди з точкою зору вченого? Домашнє завдання: