«Кисень – це речовина, навкруги якої обертається земна хімія» Я. Берцеліус. Застосування кисню: 1 – для дихання в особливих умовах (в авіації, на підводних роботах, хворим); 2 – для зварювання металів; 3 – для різання металів; 4 – у металургії і промисловості; 5 – на підривних роботах; 6 – окиснення палива у двигунах внутрішнього згоряння: в автомобілях, літаках; 7 – у медицині
І. Гра «Так чи Ні?» Визначте, правильним чи ні є вислів: Оксиген – найпоширеніший елемент на Землі. Відносна молекулярна маса кисню 16. Кисень добре розчиняється у воді. Валентність Оксигену дорівнює ІІ. Наявність кисню визначають за допомогою вапняної води. Кисень збирають у пробірку, перевернуту вверх дном. Риба дихає киснем, розчиненим у воді. Першовідкривачем кисню називають М. Ломоносова.
VІ. Колообіг Оксигену в природіСуть колообігу Оксигену полягає в постійному переміщенні його в біосфері за участю тіл живої та неживої природи. Живі організми в процесі життєдіяльності вдихають кисень і виділяють в атмосферу вуглекислий газ і водяну пару. Повітря поповнюється цими продуктами й унаслідок роботи двигунів внутрішнього згоряння, викидів заводів, фабрик, підприємств, горіння палива. У свою чергу, вуглекислий газ і вода поглинаються зеленими листками рослин за участю світла, і знову утворюється органічна речовина, поповнюючи атмосферу киснем.
Одним з напрямів роботи українських полярників на станції «Академік Вернадський» є постійне спостереження за змінами озонової діри над Антарктикою. Саме на цій станції, ще коли вона належала Великій Британії та мала назву “Фарадей”, було відкрите явище озонової діри – різкого зменшення концентрації озону в атмосфері. Це дуже небезпечно, адже озоновий шар захищає нашу планету від ультрафіолетового випромінювання, яке у великих дозах може завдати нищівної шкоди всьому живому.
Передбачається безліч причин тоншання озонового шару: По-перше, це запуски космічних ракет. По-друге, польоти літаків. По-третє, утворення нітроген оксидів. Вчетвертих, це хлор і його сполуки. *Фреони- сполуки, які широко використовуються в промисловості в аерозолях і хімічних установках. Відомо, що один атом фреону може зруйнувати мільйон молекул озону і перетворити їх на звичайний кисень. Причини утворення озонових дір
ІХ. Повітря та війна. Постійні обстріли призводять до забруднення повітря, пожеж та розповсюдження забруднювальних речовин у довкіллі. У період найбільш активних бойових дій щодня реєструвалося по декілька тисяч пожеж, а максимум зафіксували 22.03.22р. – 5 957 активних пожеж. Горіло все – Україна справді була у вогні. На першому етапі війни ворог намагався зруйнувати українські нафтобази та нафтопереробні заводи, аби зашкодити логістиці нашого війська. Внаслідок згорання нафтопродуктів у великих обсягах виділяється чадний та вуглекислий гази, бензапірен, сірчистий та сірчаний ангідриди, нітроген оксиди, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки Ванадію, солі Натрію тощо.
Переважна більшість обстрілів припадає на населені пункти та об’єкти промисловості в них. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2 O), бурий газ (NO), закис азоту (N2 O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2 О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. Основні з них — вуглекислий газ і водяна пара — не є токсичними, а шкідливі в контексті зміни клімату, оскільки обидва є парниковими газами. В атмосфері оксиди Сульфуру та Нітрогену можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють р. Н ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні. Кислотні дощі мають негативний вплив і на організм людини, інших ссавців та птахів, впливаючи на стан слизових тканин та органів дихання.