Презентація "Василь Симоненко. Коротко про митця. «Лебеді материнства». Фольклорна основа поезії. Символічний зміст образу лебедів"

Василь Симоненко. Коротко про митця. «Лебеді материнства». Фольклорна основа поезії. Символічний зміст образу лебедів. Тема уроку

Великі дороги в світ широкий завжди починаються від материнської пісні, співаної над колискою. В. Симоненко. Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди.  В. Симоненко. Епіграф

Народився Василь 8 січня 1935 року на Полтавщині в селі Біївці. Виховувався лише мамою-колгоспницею та дідусем.  Симоненко ріс без батька, той зник невдовзі після народження сина. Життя та творчість

Дитячі роки хлопчика були непростими, він бачив сльози матері, яка залишилась одна з дитиною в роки Другої світової війни, голод та людські страждання. До школи малому приходилося ходити пішки більше 9 км, але закінчив її з золотою медаллю.

У 1952 році вирішує пов’язати своє життя з журналістикою. Вступив до Київського університету ім. Т. Шевченка де навчався разом з Б. Олійником, Т. Коломієць та Б. Рогозою та А. Москаленком. Саме в студентські роки в нього загорається іскра до творчості та поезії зокрема.

Працював у редакціях трьох газет: «Черкаська правда», «Молодь Черкащини» та «Робітнича газета» в якості кореспондента. Товаришував з Л. Костенко, І. Драчем та А. Горською, разом з якими відвідував Клуб творчої молоді у Києві.

Разом зі своїми товаришами-шістедесятниками він займався питаннями розкриття злочину Сталіна проти українського народу. Василь Симоненко горів бажанням запалити національне відродження. Симоненко був постійно під наглядом КДБ.

З того часу його стали мучити гострі болі в боці, після чого йому діагностували рак нирок. Згорів за кілька місяців, наче свічка. У ніч проти 14 грудня 1963 році у поет помер у черкаськiй лiкарнi. У 1952 році його жорстоко побили міліціонери. Письменник прожив лише 28 років. За день до смерті він написав заповіт.

За все коротке життя Василя Симоненка встигли побачити світ лише дві книги – «Тиша і грім» (збірка поезій) та «Цар Плаксій і Лоскотрон». Його вірші вийшли друком у Мюнхені. Решта праць вийшла вже після смерті поета за допомогою його друзів. Творчість

Передбачення. Як думаєте про що може йти мова у вірші «Лебеді материнства» Василя Симоненка?

З чим у вас асоціюються лебеді?

Хвилинка-цікавинка. Лебеді – це найбільший рід птахів з сімейства качкових, ряду гусеподібних. Їх розмах крил може досягати трьох метрів, а важать вони від 3 до 15 кілограмів.Існує всього 6 видів лебедів, і деякі з них занесені до Червоної книги. Лебедине пір’я ніколи не промокає;Лебеді відомі своєю вірністю і моногамією. Птах-рекордсмен прожив у неволі 40 років, володар другого місця за довгожительством – 28 років;Лебеді є рекордсменами за кількістю пір’я, їх у дорослих особин на тілі налічується близько 25 тисяч! 

«В мене була лиш мати...»Ганна Федорівна Симоненко-Щербань, людина з щирою поетичною душею, закохана у народну пісню, передала все це синові, виховувала його за мудрими заповідями народної педагогіки. Природа наділила літературними здібностями і саму Ганну Федорівну. Був у неї зошит «Перлини поміж людей», куди збирала вона прислів’я, приказки у рідних Біївцях.

Прислів’я та приказки. Материна молитва з дна моря рятує. Матері ні купити, ні заслужити. Мати праведна – ограда каменна. На сонці тепло, а біля матері добре. Рідна земля – матінка, чужа сторона – мачуха. Материнським словом Бог править. Без матінки рідної і квіти безбарвно цвітуть. Серце матері краще сонця гріє. Одна у людини рідна мати, одна у нього і Батьківщина.

Любов В. Симоненка до матері була невичерпною, але такою ж була і його любов до рідної землі саме тому він вирішив написати поезію, в якій ці дві любові злилися б воєдино. Так з-під його пера вийшов вірш «Лебеді материнства». За збірку «Лебеді материнства» (1981 р.) В. Симоненку присуджено посмертно Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.

Виразне читання поезії

Словникова робота

Основна думка:  Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Він умовно ділиться на дві частини. У першій ми відчули материнську ласку й турботу про малого сина (він ще в колисці); у другій — йдеться мова про клопоти, які буде мати вже дитина дорослою людиною. Композиція. Твір побудований як колискова, в якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини: щасливе життя, гарну дружину, вірних друзів.

Художні засоби

Образи

Символічні образи

Чи можна обирати Батьківщину? Чому багато українців залишають рідну землю, шукаючи щастя за кордоном?

Вірш дуже актуальний І якщо впадеш ти на чужому полі,Прийдуть з України верби і тополі…

Цей твір звучить як заповіт українцю, набуває водночас і національного характеру, і загальнолюдського значення. Адже шанобливе ставлення до Батьківщини притаманне будь-якій національно свідомій людині, яка поважає сама себе і своїх попередників.

Мікрофон