Презентація "ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ"

Херсонська загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів №54 з поглибленним вивченням іспанської та інших іноземних мовхерсонської міської ради ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ Презентація вчителя вищої категорії трудового навчання, технологій та мистецтва Моісєєвої Ірини Борисівни

Україна — Батьківщина багатьох талановитих людей, які зробили значний внесок у формування світового мистецького простору. Українські композитори завжди відрізнялися своєю самобутністю: вони поєднували у своїй музиці український фольклор і нові європейські тенденції, досліджували шляхи розвитку музики через призму історії свого народу. 

Микола Лисенко Засновник української національної музики, Микола Віталійович Лисенко у своїй творчості звертався до фольклору. Композитор зробив вагомий внесок у дослідження народної музики, а також аранжував її для голосу та фортепіано. Провідне місце у його музичній діяльності посіло створення музики на тексти Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших. Звертаючись до слів іноземних авторів, Микола Віталійович завжди брав їх в українському перекладі. Найвідомішими творами Лисенка є опери «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Тарас Бульба», «Утоплена» та «Різдвяна ніч», молитва «Боже великий, єдиний» та епічний твір «Запорозький марш», який згодом був презентований як зустрічний марш ЗСУ. 

ДЕНИС Січинський. Денис Січинський -видатний український композитор і хоровий диригент, перший професор музики в Галичині, музично-громадський діяч, педагог. Тема опери «Роксолана» Дениса Січинського (1865-1909) навіяна народними переказами про сміливу українську дівчину Настю Лісовську, що потрапила в турецько-татарську неволю і полонила своєю красою і розумом султана. До кращих сторінок опери належать хори. Світлий, граціозно-танцювальний хор русалок з прологу (написаний в ритмі баркароли) інтонаційно пов'язаний з весняними народними наспівами.

Денис січинський. Опера «Роксолана" не булуа завершена автором. Остаточну редакцію здійснив Мирослав Скорик (1993). Після чого її поставили на сцені Львівського оперного театру силами студентів вищого музичного інституту ім. М. В. Лисенка.

Перлиною української класики стала музична картина «Вечорниці» (1832-1896), яка є дивертисментом до вистави «Назар Стодоля» Тараса Шевченка. Майже вся музика побудована на матеріалі народних пісень і танців. Центральна її частина — знаменитий чоловічий хор «Закувала та сива зозуля». Петр Ніщинський збирав та здійснював обробку українських народних пісень («Байда", «Ой, гук, мати, гук"), писав музичні твори, організовував музичні колективи і керував ними. Реалістичні тенденції, пов’язані з народними обрядами, проникають і в історико-романтичні опери українських композиторів. ПЕТР НІЩИНСЬКИЙ

Микола Леонтович Щороку на Різдво музика Миколи Леонтовича лине з усіх куточків світу — саме він є автором мелодії «Щедрик», відомої за кордоном як carol of the bells. Окрім цього, до його творчої спадщини належать хорові обробки українських обрядових, чумацьких та історичних пісень. 

Василь Барвінський. Одним з найвизначніших представників української музики ХХ століття був Василь Олександрович Барвінський, який писав твори для фортепіано, віолончелі та скрипки на українські народні теми. Серед них: збірка українських народних пісень, збірка українських колядок і щедрівок, «Український танок», «Заколисана пісня», «Марш», «Колискова» і багато інших.  Окрім того, Барвінський писав музику на слова Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Богдана Лепкого, Олександра Кониського, Максима Рильського, Івана Франка та Лесі Українки. 

Семен Гулак-Артемовський Близький друг Тараса Шевченка, композитор, диригент і співак Семен Гулак-Артемовський був автором однієї з перших україномовних опер «Запорожець за Дунаєм». Під час її прем’єри він був постановником та виконавцем партії Карася. Іншими відомими його творами є «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Григоровичу) та «Ой на горі та й женці жнуть». 

Євген Козак  Уродженець Львівщини Євген Козак здобув визнання завдяки численним обробкам галицьких і буковинських народних пісень. Важливе місце у його творчості посідав Тарас Шевченко. На його слова були написані хорові обробки «Думи мої, думи мої», «Реве та стогне дніпр широкий», «По діброві вітер виє», «Садок вишневий коло хати» та «Ой три шляхи широкії». У 1928 році у Львові Євген Козак організував квартет, учасником якого був Роман Шухевич, членорганізації українських націоналістів.

Конституцією загальнонаціональними символами України визначені прапор, герб і гімн. Проте важко не погодитися, що код нації формують набагато більше складових: наша історія, традиції, поезія та музика, архітектурні та художні пам’ятки, визначні місця та постаті, якими ми особливо пишаємося та завдяки яким гордо заявляємо про себе на міжнародній арені.