Презентація "Відлік часу в історії"

Відлік часу в історіїдо підручника «Вступ до історії» автор В. С. Власов параграф 2 Презентація підготовлена Кременчуцькою С. В. вчителем історії Кремінської ЗОШ I-III ступенів №4

Як люди вимірюють час

Годинники

Літочислення -відлік історичного часу від певного історичного моменту:за часом правління царів (Стародавній Єгипет)Заснування Риму. Переселення Мухаʹммаду з Меʹкки у Медиʹну

Рік. Століття – 100 років Тисячоліття – 1000 років (10 століть)

Календар -Чит. стор. 16 підручника послідовний список усього року з поділом на місяці та тижні

Стор. 17 підручника

«Календар» (від лат. «calendarium» - перекладається як боргова книжка) система відліку днів і довших відтинків часу. грунтується на періодичних астрономічних явищах: змінах пір року та зміни фаз місяця

Вавилонський календар. Виник 3-му тисячолітті до н. е. у Вавилоні. Спочатку він був місячним (підрахунок вели за Місяцем на небі). Календар узгоджували зі сходом Місяця-молодика. Кожен календарний місяць починався ввечері того дня, коли післязаходу Сонця на небі з'являвся серпик молодого Місяця. Складався із 12 місяців, які мали свої назви, пов’язані зособливостями клімату та умовами проживання в тій місцевості. Наприклад, перший місяць року, який розпочинався приблизно з 22березня, назвали нісану, що в перекладі з давньої мови означає«крокувати», «рухатися». Місячний календар змінили на місячно-сонячний. Тривалість місячного року - 354 дні, а сонячного - 365 днів. Щоб у сонячному році вміщувалося ціле число місячних місяців,треба було через певний період вставляти додатковий 13-й місяць.

Єгипетський календар Рік в Давньому Єгипті ділився на три сезони по 4 місяці кожен: • Час повені (ахет) – з середини липня до середини листопада Час сходів (перет) – з середини листопададо середини березня Час посухи – з середини березня до середини липня Місяці позначалися номерами (перший місяць повені, другий місяць повені і т. д.). Кожен місяць складався з 30 днів. Інші 5 днів не входили в календар і додавалися в кінці останнього місяця. Оскільки високосних днів не додавалося, то кожні 4 роки Новий рік відставав на 1 день і тільки через 1460 років (цикл Сотіс) знову припадав на день «сходу» зірки Сіріус.

Назви єгипетських місяців в грецьких і арамейських документах: 11. Епіфі1. Тот 12. Месоре 2. Паофі 3. Хатір 4. Хойак 5. Тібі 6. Мехір 7. Фаменот 8. Фармуті 9. Пахон 10. Паіні

Перша спроба реформувати древній єгипетський календар була здійснена ще задовго до Юлія Цезаря Птолемеєм III Евергетом. Він у своєму «Канопському декреті» (238 року до н.е.) вперше ввів поняття високосного року, вирівнюючи тим самим помилку в 1 добу, що набігає за 4 роки. Таким чином, кожен четвертий рік став дорівнювати 366 добам. Однак, реформа не була успішною: занадто сильними були древні традиції. Тільки в епоху Римського панування Великий рік Сотіса перестав існувати як реальна календарно-астрономічна міра

Гай Юлій Цезарразом із олександрійським астрономом Созігеном замінив римський календар на реформований єгипетським Канопським декретом. У 46 році до н. е. Рим разом із підвласними йому землями перейшов на новий календарний відлік, котрий отримав з тих пір назву юліанського літочислення. Саме цей календар ввійшов в основу історії християнської культури. Юліанський календар виявився недостатньо точним, оскільки давав помилку на 1 день за 128 років