12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Тема "Княжа Русь-Україна"

Про матеріал
Данна тема уроку допоможе, ознайомити учнів із процесом державотворення у східних слов’ян; визначити походження назви «Русь», познайомити з першими київськими князями; розвивати навички роботи з текстом підручника та історичними джерелами.
Перегляд файлу

 

Тема.  Княжа Русь-Україна.

 

Мета: Ознайомити учнів із процесом державотворення у східних слов’ян; визначити походження назви «Русь», познайомити з першими київськими князями; засвоїти поняття «князь», «Київська Русь», «язичництво», «християнство»; розвивати навички роботи з текстом підручника та історичними джерелами;виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого. 

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

 

Обладнання: підручник,історичний атлас й  «Історія України. 5 клас»,портрети князів, витяги з історичного джерела, роздатковий дидактичний матеріал.

 

Поняття: «князь», «Київська Русь», «язичництво», «християнство».

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

 

ІІ . Актуалізація знань учнів

   Учні на цьому етапі мають змогу «скуштувати історичної каші»: кожен з них по черзі підходить і дістає з глечика папірець із запитанням на повторення вивченого матеріалу.

1. Звідки ми дізнаємося про події старовини?

2. Які види історичних джерел ви знаєте?...(вчитель готує таку кількість запитань, щоб могли висловитись усі учні)

 

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

  Повідомлення теми, мети уроку.(На цьому етапі вчитель дає на кожну парту «квиток подорожі», на якому написана тема уроку).

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Сьогодні ми помандруємо до володарів Київської держави, а допоможе нам у цьому  письмове історичне джерело літопис «Повість минулих літ». Адже саме звідти ми черпаємо основні знання про Київську Русь — першу на нашій території державу із центром у Києві.

Працюємо з текстом підручника(ст.84-87)

Працюємо з поняттями

Християнство — світова релігія, віра в Ісуса Христа.

Язичництво — обожнення сил природи, віра в багатьох богів.

Учитель налаштовуючи учнів на подорож, зазначає,що творчих зошитах, після подорожі(це додаткові зошити, в яких виконуються дітьми певні завдання, а також творчі завдання на власний розсуд по прочитаному матеріалі вдома) сформуємо просторові уміння за такими запитаннями:

1. Які племена заселяли Київську Русь?

2. Складіть порядок правління князів.

(Запитання заздалегідь написані на дошці)

У ч и т е л ь. А зараз в подорож!

 

І.Зупинка «Нащадки князя Кия»

Розповідь учителя.

     Засноване полянським князем місто Київ стало досить швидко виділятися серед інших словянських  градів. Цьому сприяло його місце розташування(учитель звертає увагу до карти атласу» Київська держава»(6-7с.) і стінної карти). Київський князь міцно тримав у своїх руках ключі від Верхньої Наддніпрянщини, оскільки мав можливість контролювати річки-протоки Дніпра. У ті далекі часи саме річки були головними шляхами сполучення. Зокрема, через Київ проходив найважливіший тогочасний торговельний шлях « з варягів у греки», що поєднував Балтійське і Чорне море. Варягами на східнослов’янських землях називали мешканців Скандинавії, а греками – Візантійської імперії. Поступово Київ набув значення важливого центру, навколо якого об’єдналися східні слов’яни. Виникла  Київська держава, або Київське князівство. Згодом його стали називати Руською землею, або Руссю. Правили нею Києвичі - нащадки князя Кия. Однак їхні імена намне відомі. За літописом можна дізнатися, що ті часи були нелегкими.

 

Робота з історичним джерелом.

Розповідь вчителя із «повісті минулих літ про данину полян хозарам»

 По смерті Кия, Щека,й Хорива утискувалися поляни деревлянами та іншими навколишніми племенами. І знайшли їх хозари, коли вони сиділи в лісі на горах, і сказали хозари: «платіть нам данину». Поляни тоді, порадившись, дали їм од диму по мечу. І понесли це хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: «Ось знайшли ми данину нову». А ті запитали їх: «Звідки?» і вони сказали їм: «У лісі на горах, над рікою дніпровською» А ті запитали: «Що вони дали?», і вони показали мечі, і мовили старці хозарські: «Не добра се данина, княже. Ми здобули її однобічним оружжям, себто шаблями, а сих оружжя обоюдогостре, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель». І все це збулося. Бо говорили вони не зі своєї волі, а за Божим повелінням.

 

ІІ. Зупинка «Утвердження в Києві князя Олега»

    Поширення християнства в Київському князівстві за правління Аскольда викликало невдоволення тих, хто не бажав зрікатися давніх богів. Імовірно, це стало однією з головних причин загибелі Аскольда й захоплення влади в Києві князем Олегом, який прибув сюди з півночі. Сталося це у 882 році.

    Князь Олег правив від імені малолітнього Ігоря, який започаткував князівський рід Рюриковичів. Він об’єднав східнослов’янські племена в єдину державу зі столицею в Києві.

     Князь Олег здійснив ряд походів у сусідні землі і держави. Одна із таких грандіозних походів був похід Олега на Константинополь  907 році.

     За свідченням літописця, у поході 907 р. брали участь 2 тис. руських лодій, на яких розміщувалися близько 80 тис. воїнів. Коли кораблі русичів наблизилися до Константинополя, сторожа замкнула бухту Золотий Ріг, натягнувши залізний ланцюг між камяними вежами, що височіли на її берегах. Тоді Олег звелів воїнам зробити колеса і поставити на них кораблі. Вітер напинав вітрила, і лодії русичів рухалися суходолом до міста. Це видовище так налякало візантійців, що вони запросили миру.

    На знак перемоги Олег прибив свого щита на воротах Константинополя , а Візантія зобовязалася сплачувати щорічну данину русичам.

   Після смерті Олега став князювати Ігор. Одного разу він вирішив двічі зібрати данину з підлеглого Києву племені деревлян. Однак «древлянські мужі» не стерпіли князівського свавілля і вбили його.

 

ІІІ. Зупинка «Княгиня Ольга».

Щоб встановити мирні взаємини з Візантією, княгиня Ольга здійснила подорож до Константинополя. На думку істориків,відбулася ця подорож у 957 році. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імператора, учасника події, Констянтина Багрянородного. Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської княгині, вказавши не лише дати кожного, а й дні тижня, на які ті випадали.

 

ІV. Зупинка «Князь Святослав».

Учитель.

       Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів княжий стіл 964 року. Він, як і його мати, дбав про зміцнення Київської держави.

Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився із степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони своєї держави. Правили цією державою князі.

Працюємо з джерелом (Вчитель на картках кладе на кожну парту текст)

     Зіставити словесний портрет князя Святослава та ілюстрацію, дати відповідь на запитання.

«Був він помірного зросту, не дуже низького і не дуже високого, з кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, надмірно довгим волоссям над верхньою губою (вусами). Голова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака знатності роду. Міцна потилиця, широкі груди і всі інші частини тіла цілком пропорційні. Виглядав він суворим і диким. Одне вухо його прикрашала золота сережка, оздоблена золотим карбункулом та двома перлинами. Одяг на ньому був білий і вирізнявся лише чистотою» (Візантійський історик про князя Святослава). 

(Відповіді учнів)

Робота з випереджуючим завданням у творчих зошитах.( Творчі зошити - додаткові зошити , крім робочих у яких діти виконують завдання вчителя, а також самостійно- підготовлене завдання по вивченому матеріалу за вибором самих учнів).

 

ІV. Узагальнення та підбиття підсумків уроку

1. Про яких історичних осіб — володарів Київської держави ви дізналися?

2. У якому столітті вони жили?

3. Розкажіть про князювання Ольги.

4. Чому Святослава називали князем-воїном?

 

V. Домашнє завдання

1. Читати, переповідати текст підручника, відповідати на запитання до параграфа. 

2. Засвоїти нові поняття та послідовність перебування князів при владі.

 

 

doc
До підручника
Історія України (Вступ до історії) 5 клас (Власов В.С.)
Додано
14 травня
Переглядів
208
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку