Іменники предмети називають,На питання хто? що?залюбки відповідають.Іменники різні бувають:Є живі — це хто?А неживі — це що?Якщо один — це однина,Якщо багато — множина. Дітям пам'ятати слід,Що іменник має рід: Чоловічий — значить він,А жіночий рід — вона,Є й середній рід — воно. Де не глянь,— іменник всюди,Його найбільш вживають люди.
Жили на світі 7 братів. Кожний займався своєю справою,кожен знав своє місце: перший називав предмет, другий говорив про те, кого чи чого немає, третій віддавав усе, що мав, четвертий знаходив, п’ятий керував усім, шостий – на місце ставив, а сьомий десь бродив по світу, шукав щастя-долі. Посварилися одного разу брати, не помирилися за місце у ряду. От і вирішив той, що на місце ставить, питання так: дав братам слово, поміняв їх місцями і загадав виконати звичну роботу – провідміняти слово. Та не тут-то було! Бо ж перший брат, який дає початок, зійшов майже на кінець ряду. От і не йде справа! Довго сварилися брати, аж поки із далеких мандрів не повернувся найменший брат і почав закликати всіх до порядку. Зрозуміли брати, що у кожного з них є своє місце, свої питання, свої завдання. Що ж це за брати такі?
У першого , називного відмінка, завдання називати предмети чи явища; у другого, родового відмінка, - говорити про те, кого чи чого немає; у третього, давального, - віддавати усе, що має; у четвертого, знахідного відмінка, - знаходити; у п’ятого, орудного, - керувати; у шостого, місцевого, - на місце ставити; а сьомий брат – кличний відмінок – став закликати усіх братів до порядку. З того часу живуть брати відмінки дружно і завжди підтримують порядок.