Презентація "Відображення в піснях героїчної боротьби українських січових стрільців. «Розпрощався стрілець…».Патріотичні пісні літературного походження (за вибором). Богдан Лепкий

Відображення в піснях героїчної боротьби українських січових стрільців. «Розпрощався стрілець…». Патріотичні пісні літературного походження (за вибором). Богдан Лепкий «Журавлі». Поетичний символ долі українських емігрантів. Степан Чарнецький «Ой у лузі червона калина…». Народнопісенна основа, патріотичний пафос пісні.

Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. Олександр Довженко

Після зруйнування Запорозької Січі Україна не мала жодних державних військових формувань. Наші землі належали імперіям — Російській та Австро-Угорській. На початок Першої світової війни організація «Пласт» стала одним із підрозділів українських січових стрільців (УСС). Першу легальну організацію січовиків утворено1913 р. За мету січові стрільці поставили національну ідею — незалежність України. Стрільцями були насамперед люди освічені. Вони створили багато пісень на взірець козацьких. Більшість із цих творів одразу ставали народними, поширювались у різних варіантах. У них переважали патріотичні мотиви, а також бриніла туга за коханими, за рідним домом. Прочитайте!

Стрілецькі пісні — різновид соціально-побутових пісень про боротьбу за українську державність українських січових стрільців. Чи вважаєте ви стрілецькі пісні актуальними нині, у часи російсько-української війни?

Пісні літературного походження — це твори, що написані професійними авторами, але стали народними.

Який епізод із життя січового стрільця оспівано у творі? Наведи цитати на підтвердження своєї думки. Розпрощався стрілець із своєю ріднею,Сам поїхав в далеку дорогу. За свій рідний край, за козацький звичай. Здобувати в бою перемогу. Відгримів лютий бій у широкім степу,День кривавий надвечір схилився,Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,Над ним коник його нахилився. Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,Не копай сиру землю копитом,Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,Що я впав за Вкраїну забитий. Нехай батько і мати, і ріднії сестри,Нехай вони за мною не плачуть. Я в степу лежу, за ріднею тужу,Чорний крук наді мною вже кряче. Ряди за рядами ідуть партизани,До походу гармата їм грає,За волю і честь лиш березовий хрест. Дрібні сльози на шлях проливає. А слава козацька не вмре, не загине,Будуть люди про нас говорити,Що були козаки і отут полягли –Вони вміли свій край боронити.https://www.youtube.com/watch?v=qga. HWc. Xl. ON4 Послухайте!Прочитайте виразно!

Автор – невідомий (народна пісня)Жанр: стрілецька пісня. Рід: ліро-епос. Процитуй рядки пісні, що підкреслюють саможертовність стрільців.

Тема — героїзм стрільців, які борються за свободу України, віддаючи свої життя на полі бою. Пісня зображає відданість бійців рідному краю, їхню самопожертву та патріотизм.Ідея: уславлення героїв, які захищають Україну ціною власного життя. Головна думка: герої не вмирають, бо їхній подвиг і слава житимуть у віках. Провідний мотив твору – жертовність і патріотизм стрільця, який боровся за свободу України. Настрій пісні — сумний, трагічний. Навіщо стрілець пішов у похід? Зацитуй рядки. У чому трагізм зображеного? Який настрій пісні? Свою думку обґрунтуй. Аналіз (паспорт твору)

З якими козацькими піснями споріднений цей твір мотивами,óбразами та символікою?

Ліричний герой цієї пісні — молодий стрілець, який відчуває обов’язок захищати свою Батьківщину. Він є втіленням патріота, відданого своїй країні та народу. Вирушаючи на війну, герой розуміє, що може загинути, але навіть отримавши поранення він не шкодує про свій вибір, оскільки бореться за рідний край. Його слова до коня: “Скажи неньці моїй, що я впав за Вкраїну забитий” свідчать про усвідомлення неминучості смерті, але він не шкодує про свій вибір, адже вірить у те, що його подвиг не буде марним. Він є частиною боротьби свого народу за незалежність, його вчинки сповнені гордості за українську землю та її героїчне минуле. Охарактеризуй образ ліричного героя твору, кого він любить, про що мріє. Які він має ідеали?Характеристика ліричного героя

Богдан Лепкий (повне ім’я – Богдан Теодор Нестор Лепкий) народився 9 листопада 1872 року у селі Крегулець на Тернопільщині. З шести років жив у свого діда – священника, віце-маршалка Бережанського повіту. Початкові шкільні знання йому дав домашній учитель, тому у 1878 році хлопчину відразу прийняли у другий клас звичайної школи з польською мовою навчання. У 1883 році він продовжив навчання у Бережанській класичній гімназії й закінчив її у 1891. У 1895 році закінчив навчання у Віденському університеті і по 1899 рік працював учителем української, польської та німецької мов і літератур. Активна літературна діяльність Лепкого починається під час його навчання в університеті. Богдан Лепкий Прочитайте!

Тема чужини для Богдана Лепкого знайома не з розповідей. Митець був змушений покинути Україну через політичні переслідування. Пісню «Журавлі» (відома під назвами «Видиш, брате мій…», «Чуєш, брате мій…») Богдан Лепкий написав під враженням від перегляду драми. Про історію створення митець згадував: «Я вертав з театру, з драми Виспянського “Ніч листопадова”, під ногами шелестіло пожовкле листя, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів. Вірш склався немов сам із себе, без мого відома і праці». До слів написав музику брат Левко Лепкий, січовий стрілець. Ця пісня була дуже популярною серед січових стрільців. Дехто навіть вважав її народною стрілецькою. Прочитайте!

ЖУРАВЛІЧуєш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром. Журавлі у вирій. Кличуть: кру-кру-кру,На чужині умру,Заки море перелечу,Крилоньки зітру,Крилоньки зітру. Мерехтить в очах. Безконечний шлях,Гине, гине в синіх хмарах. Слід по журавлях. Чути: кру-кру-кру,На чужині умру,Заки море перелечу,Крилоньки зітру,Крилоньки зітру. Прочитайте виразно!https://www.youtube.com/watch?v=6b. ME4-jvm. VM Послухайте!

Богдан Лепкий “Журавлі”. Аналіз твору. Автор – Богдан Лепкий. Рік написання – 1910 (у 1912 р. пісню було надруковано у львівському літературно-мистецькому часописі «Неділя»). Рід літератури: лірика. Жанр: ліричний вірш (пісня)Тема: відліт птахів у вирій — виїзд людей за кордон.Ідея: утвердження думки про важку долю людини, яка змушена залишити свою Батьківщину. Вірш висловлює тугу за рідною землею та безсилля перед обставинами, що примушують до еміграції. Мотив – прощання з рідною землею та біль еміграції. Еміграція — вимушена чи добровільна зміна місця проживання окремих груп людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли, в інші країни з економічних, політичних або релігійних причин.

Як ви розумієте звертання до брата-товариша? Про кого насправді йдеться?Символом чого є образ журавлів у творі?Який настрій поезії? Які мовні засоби допомагають його найкраще відтворити?

Найвідомішою із групи літературних пісень стала «Ой у лузі червона калина...». Її первісну версію створив 1914 р. поет і театральний режисер Степан Чарнецький (1881–1944). Він очолював тоді найпопулярніший у Західній Україні театр «Руська бесіда». Для постановки спектаклю про гетьмана Петра Дорошенка «Сонце Руїни» С. Чарнецький переробив мелодію і текст народної козацької пісні «Розлилися круті бережечки…». Він узяв за основу останній куплет, посиливши образність і милозвучність. Театр гастролював із цим спектаклем по всій Західній Україні. Особливо до сліз вражала глядачів пісня «Ой у лузі червона калина...». Вона відразу стала дуже популярною, надто ж серед молоді. Стрілець легіону Українських січових стрільців Григорій Трух додав до тексту ще три куплети, увів образи стрільців. А ви знаєте цю пісню?

Ой у лузі червона калина похилилася,Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо,А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!Марширують наші добровольці у кривавий тан,Визволяти братів-українців з московських кайдан. А ми наших братів-українців визволимо,А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!Ой у полі ярої пшениці золотистий лан,Розпочали стрільці українські з москалями тан. А ми тую ярую пшеницю ізберемо,А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,То прославить по всій Україні січових стрільців. А ми тую стрілецькую славу збережемо,А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!Ой у лузі червона калина... Прочитайте виразно!Які почуття охоплюють тебе, коли ти чуєш цю пісню?

Ця пісня стала дуже популярною в перші, найтяжчі дні великого повномасштабного російського вторгнення 2022 р. Лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк зі зброєю в руках акапельно заспівав пісню в спорожнілому воєнному Києві на Софійській площі. Це відео переглядали мільйони людей та утверджували віру в нашу перемогу. Започаткувався своєрідний флешмоб — пісню підхопили численні професійні виконавці й аматори. Величезне враження на весь світ справили композиція легендарного британського рок-гурту «Пінк Флойд» і кліп, у якому знялися провідні українські виконавціРок-гурт «Пінк Флойд» Андрій Хливнюк Пісню «Ой у лузі червона калина...» переклали й співають багатьма мовами — англійською, німецькою, французькою, польською, грузинською, сербською.

Заспіваймо разом!https://www.youtube.com/watch?v=1zlb_e. T6 VXc

Доки житиме пісня –Буде жити народ!