Презентація "Використання технології розвитку критичного мислення на уроках зарубіжної літератури"

на уроках зарубіжної літератури. Використання технології розвитку критичного мислення

Чому вчителю важливо використовувати технологію розвитку критичного мислення?По-перше, використання технології розвитку критичного мислення забезпечує перехід від навчання,орієнтованого переважно на запам'ятовування, де навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. По-друге, це набагато ефективніший шлях використання часу вчителя, ресурсів суспільства, аніж навчання, яке залишає учнів пасивними, стомлює їх одноманітністю і результати якого швидко забуваються школярами, оскільки вони не розвиваються та не використовуються на практиці. По-третє, ми повинні готувати дитину до життя в інформаційному суспільстві. А це значить, треба навчити її серед невпинного потоку інформації вибирати головне, критично перевіряти отриману інформацію. По-четверте, критичне мислення б дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, які повинні про все мати власну думку і не дозволяти маніпулювати своєю свідомістю.

Що потрібно знати вчителю про критичне мислення?Критичне мислення — це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; зважено, вдумливо розглянути різні, а часом і протилежні підходи і розуміння проблеми з метою прийняття власного обґрунтованого рішення (термін "критичне" в такому контексті найбільш адекватний слову "аналітичне"); вміння самостійно знайти, обробити, проаналізувати та дати оцінку певній інформації; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Як учителю літератури створити сприятливе навчальне середовище для розвитку критичного мислення учнів?Найкращий варіант — поєднувати запитання двох рівнів (високого та низького). Наприклад, ви, перевіряючи фактичні знання учнів, запитуєте: "На яких планетах побував Маленький принц?" А наступне запитання ви спрямовуєте на розвиток критичного мислення: "Чому Маленький принц не залишився на жодній із цих планет?"? ??

Як навчати учнів критично мислити на уроках світової літератури. Предмет "світова література" має великі можливості для розвитку критичного мислення. Його можна розвивати і на біографічних уроках, і під час читання, аналізу та інтерпретації художнього твору; під час опрацювання матеріалу підручника, обговорення наукових і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету; в дискусіях; у процесі написання творчих робіт, рефератів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему; під час рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів тощо.?

Біографічний урок. Під час ознайомлення школярів із життєвим та творчим шляхом письменника потрібно залучати їх до критичного осмислення окремих біографічних фактів. Наприклад, розповідаючи про Вільяма Шекспіра, життєвий шлях якого має безліч білих плям, можна час від часу звертатися до дітей з проханням висловити свою версію щодо якихось не зовсім з'ясованих обставин життя видатного поета. Наприклад, учитель розповідає учням про те, що в 20 років, залишивши дружину з дитиною в Стретфорді, В. Шекспір вирушає в Лондон, де починає працювати в театрі спочатку конюхом, потім суфлером, актором, драматургом, стає пайщиком театру "Глобус". Учням можна запропонувати висловити своє припущення щодо причин від'їзду Шекспіра. Погодьтесь: це дивно, залишити молоду сім'ю, рідних, своє місто...

Читання художнього твору в класіЯкщо твір невеликий і ви вирішили прочитати його з дітьми в класі, можна використати спеціальні методи читання художнього твору, які допоможуть зробити процес читання більш осмисленим та сприятимуть розвитку критичного мислення школярів. Ці методи доцільно використовувати і при читанні невеликих фрагментів твору.

Метод "Спрямоване читання і міркування". Це самостійне читання твору ("про себе"), постановка запитань до прочитаного та обговорення змісту. Щоб організувати діяльність, треба:1. Розбити текст на частини, які не повинні бути дуже малі, щоб була простежена основна лінія дії.2. Запропонувати учням мовчки читати і зупинятися на вказаних учителем місцях.3. Учителю задавати підготовлені запитання на розуміння тексту, пропонувати учням прогнозувати подальший розвиток подій.4. Обговорювати відповіді на них усім класом.5. Закінчити читання можна, запропонувавши учням зробити припущення щодо подальших подій з персонажами сюжету (створити "карту персонажів").

Метод "Спрямоване слухання та міркування" схожий на метод "Спрямоване читання і міркування", але при використанні цього методу учитель читає текст уголос.

Метод "Щоденник подвійних записів"Метод передбачає уважне читання тексту з нотатками. Щоб організувати діяльність, треба:1. Учням поділити сторінку навпіл.2. Під час читання зліва записувати, який момент або персонаж їх вразив (здивував або щось нагадав із власного досвіду), а праворуч — написати коментар до цього (Що саме їх вразило? Які думки викликало? Які запитання виникли? тощо).3. Учителеві дати учням час для читання та занотовування.4. Запропонувати учням поділитися своїми коментарями.5. Після цього можна запитати в учнів: "У кого є саме ці уривки? У кого інші?!"

Аналіз твору. Робота з текстом твору — ключовий момент уроку світової літератури. Найчастіше ми обговорюємо прочитаний твір, аналізуючи та інтерпретуючи його, у ході евристичної бесіди.

Метод "Драматичні ролі". Цей метод базується на певній закономірності побудови художнього твору. За визначенням літературознавців, у будь-якому творі існує три ролі й один об’єкт, які допомагають читачам зорієнтуватися у характерах і діях літературних героїв. Вони такі: Протагоніст (головний герой) – особа, яка спрямовує історію;;мета — об'єкт чи умова, якої прагне чи потребує головний герой;суперник — умова чи особа, яка протистоїть герою в його чи її прагненні досягти мети;помічник — особа чи якість, яка допомагає герою досягти мети. Використання драматичних ролей дозволяє класу подивитися на історію з погляду її різних героїв

Метод "Інсценізація для інтерпретування літературного твору". Інсценізація твору чи його частини може бути дуже ефективною для того, щоб дати учням можливість проникнути в його зміст. Вона повинна бути зроблена після того, як діти прочитають чи прослухають твір і матимуть можливість висловити свої перші думки щодо нього. Процедура складається із занурення учнів у твір, вибору критичного моменту для драматизації, запрошення учнів до розбору частин цієї ситуації, програвання певної сцени, допомоги вчителя акторам і рефлексії.

Робота з підручником. Якщо вчитель ставить за мету розвивати критичне мислення своїх учнів у процесі їхнього опрацювання матеріалу підручника, він має уникати подібних завдань: прочитайте параграф) підручника з такої по таку сторінку. Таке прочитання буде зорієнтоване лише на запам'ятовування. Щоб "включити" критичне мислення, потрібно запропонувати учням виконати певне завдання з цим текстом, наприклад: знайти і виписати у зошит 5 причин появи нового літературного напряму.

Метод "Читання тексту з позначками". Читаючи текст, учні на полях роблять позначки: "V" — відомо; "-" суперечить моїм знанням; "+" — цікаве, несподіване; "? " - незрозуміле.

Метод "Читання в парах/Узагальнення в парах". Цей метод розрахований на читання тексту в парах і ефективним, коли текст складний для розуміння або перевантажений фактичним матеріалом. Кожний член пари виконує дві ролі: доповідача і респондента. Доповідач уважно читає вголос абзац та узагальнює його зміст, тобто стисло своїми словами розповідає основну ідею, Респондент уважно слухає доповідача і задає йому два запитання, які прояснюють щось у тексті. Потім, оп¬рацьовуючи другий абзац, вони повинні помінятися ролями. Приклади запитань: "Що, на твою думку, має на увазі автор, коли пише...?" "Що є найважливішим з того, про що пише автор?" "Чому це так сталося?" "Як ти вважаєш, про що далі буде говорити автор?"

Структурування уроку за технологією розвитку критичного мислення школярів

Етапи уроку. Фаза актуалізаціїАктуалізація вже наявних знань з теми (залучення пам'яті,інтелекту)Пробудження пізнавальної діяльностіСамостійне визначення учнями напрямків у вивченнінової теми: постановка питання, висування пропозиції,обговорення мети уроку

Фаза побудови знань. Осмислення нової інформації, критичне читання та письмо.— Робота з текстом (художнім, критичним, науковим, публіцистичним; робота з підручником)— Ідейно-художній аналіз твору— Лекція або бесіда— Перегляд відео— Літературні дослідження— Творчі роботи

Фаза консолідації— Обговорення— Систематизація— Переоцінка— Нове тлумачення отриманих знань— Проговорювання проблеми

Фаза актуалізаціїЗавдання вчителя на етапі актуалізації — сприяти створенню навчальної ситуації, коли учні відчують "інформаційну пустоту", яку їм захочеться заповнити. З цією метою вчитель може використати метод "Знаємо—хочемо дізнатися—дізналися". Цей метод допоможе структурувати цілий урок. У процесі роботи учнів спочатку просять подумати над тим, що вони вже знають з теми уроку, поставити запитання з цієї теми та знайти відповіді на ці запитання. Що знаємо? Про що хочемо дізнатися? Про що дізналися? Фазу актуалізації уроку з критичного мислення варто розпочати з методу "Семантична карта". Це складання схематичного зображення центрального поняття твору. Наприклад, семантична карта поняття "хамелеон" до оповідання "Хамелеон" А. П. Чехова може мати такий вигляд: Ящірка Швидко змінює фарбування Яка пристосовується до обставин Яку людину Хамелеон називають Яка змінює свою думку хамелеоном? Нечесну, непорядну. Який виглядмає ця тварина? Пристосовується до оточуючого середовища

Фаза побудови знань. На цьому етапі уроку вчителю необхідно залучити знання і досвід учнів до процесу самостійно-пошукового здобуття нових знань. Учні вступають безпосередньо в контакт з інформацією (читають, слухають, дивляться, досліджують). Серед методів, які допомагають сформувати і розвинути критичне мислення на цьому етапі, найпоширенішими є: "Читання з маркуванням тексту", "Читання в парах/ Узагальнення в парах", "Спрямоване читання", "Подвійний щоденник", "Спрямоване читання з обдумуванням і таблиця", "Читаємо й запитуємо", "Взаємне навчання", "Драматичні ролі", "Інсценізація для інтерпретування літературного твору".

Фаза консолідації Фаза консолідації — це етап, на якому відбувається творче і критичне перетворення нових знань у власні переконання. На цій стадії уроку учні намагаються висловити думки своїми словами (привласнюють інформацію), вільно аргументують, обмінюються своїми ідеями з іншими (озна-йомлюються з різними уявленнями).

Метод "Павутинка" дискусії". Взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів. Крок 1. Учителю необхідно підготувати бінарне запитання. Бінарне запитання – це таке запитання, на яке можна дати дві відповіді, тобто або "так", або "ні", підкріпивши свою відповідь аргументами. Наприклад, під час обговорення повісті Миколи Гоголя "Шинель" як бінарне запитання для обговорення можна взяти таке: "Чи варто було Башмачкіну шити нову шинель?"Крок 2. Учитель просить пари учнів підготувати таблицю "Павутинка дискусії". Цим парам учнів дається 4 чи 5 хвилин, щоб продумати аргументацію та написати по три причини на підтримку обох сторін у дискусії. Вони перераховують ці аргументи в таблиці "Павутинка дискусії". Крок 3. Кожна пара учнів об'єднується з іншою парою. Вони розглядають ті відповіді, які дали на підтримку обох сторін з цього запитання і роблять доповнення до своїх списків. Крок 4. Чотири учні обговорюють це питання, поки не дійдуть якогось висновку. Тобто у своїй четвірці учні досягають згоди стосовно певної позиції з цього запитання та фіксують ті аргументи, які підкріплюють дану позицію. Свою позицію вони записують у комірку "Висновок" у таблиці "Павутинка дискусії". Крок 5. Учитель викликає кілька четвірок і просить їх стисло повідомити свою позицію й аргументи на її підтримку. Учитель може запропонувати групам провести дискусію одна з одною, якщо виявиться, що вони зайняли різні позиції з цього суперечливого питання.

Метод "РОФТ" (роль, отримувач, форма, тема). РОФТ — це письмова діяльність, що зазвичай викори¬стовується на уроці на стадії консолідації. Крок 1. Учням даються ролі, які пов'язані зі змістом уроку (герой, письменник, якийсь живий чи неживий персонаж твору, явище природи тощо). Учні можуть писати індивідуально, у парах чи малих групах. Коли учні визначать і розроблять зміст своїх ролей, вони мають описати: особистість (хто я і який я), ставлення (що я відчуваю, у що вірю, про що піклуюсь), інформацію (чого ще мені потрібно дізнатися про себе в новій ролі). Крок 2. Учні обирають отримувача для свого повідомлення. Крок 3. Учні обирають форму, яка відповідає їхній ролі, отримувачу й темі. Крок 4. Учні повинні мати можливість "оприлюднити" ці повідомлення шляхом усного читання, оголошення, обговорення в малій групі, вивішування на дошці оголошень, публікації у класній газеті, журналі, відправлення листа, читання з "авторського стільця" тощо.

Презентацію підготувала. Лісутіна В. П., учитель російської мови та зарубіжної літератури Краматорської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 33 на основі статті І. Хроменко «Використання технології критичного мислення на уроках світової літератури»