Презентація Вимоги до переносних ручних електричних світильників

Вимоги до переносних ручних електричних світильників Переносні ручні електричні світильники повинні мати рефлектор, захисну сітку, гачок для підвішування та шланговий провід з вилкою; сітка повинна бути закріплена на рукоятці гвинтами або хомутами.

Штепсельні вилки світильників напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В. Розетки напругою 12 і 42 В повинні відрізнятись від розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В. Для живлення світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних необхідно застосовувати напругу не вище 42 В.

Не дозволяється використовувати автотрансформатори, дросельні котушки та реостати для зниження напруги живлення світильників. Для підімкнення світильників до електричної мережі необхідно застосовувати провід з мідними жилами перерізом від 0,75 до 1,5 мм2 з пластмасовою або гумовою ізоляцією в полівінілхлоридній або гумовій оболонці, що відповідає вимогам ГОСТ-7399. Провід у місцях, де він вводиться у світильник, повинен бути захищений від стирання та перегинання.

Перед видаванням світильників працівники, які видають та приймають їх, зобов'язані переконатись у справності ламп, патронів, штепсельних вилок, проводів тощо. Ремонт світильників повинні виконувати електротехнічні працівники у майстерні. У світильників, що перебувають в експлуатації, необхідно періодично, не рідше 1 разу на 6 міс., проводити мегомметром на напругу 1000 В вимірювання опору ізоляції, який повинен бути не менше 0,5 МОм.

Застосування драбин приставні та підвісні одноколійні; приставні розсувні триколійні (триланкові) дерев'яні типу Л-ЗК; драбини-палки типу ЛП; розбірні переносні (семисекційні), що призначені для піднімання працівників на залізобетонні опори з циліндричними та конічними стояками діаметром від 300 до 560 мм на висоту до 14 м; стрем'янки мотузкові

На кожній з драбин, що перебуває в експлуатації, повинні бути зазначені: - інвентарний номер; - дата проведення наступного випробування; належність цеху (дільниці тощо). На дерев'яних та металевих драбинах написи повинні виконуватись на тятивах, а на мотузкових - на закріплених на них бирках.

Усі переносні драбини та стрем'янки після виготовлення їх та капітального ремонту, а також періодично під час експлуатації повинні випробовуватись статичним навантаженням у такі терміни: - 1 раз на 12 міс. - металеві драбини стрем'янки; - 1 раз на 6 міс. - дерев'яні драбини та стрем'янки; - 1 раз на 6 міс. - підвісні мотузкові драбини.

Усі деталі дерев'яних драбин повинні мати гладку, обстругану поверхню після чистої машинної або ручної обробки. Дерев'яні деталі та оковки драбин повинні щільно (без прозіру) прилягати одна до одної. Не допускається зарівнювання прозірів між деталями. Дерев'яні деталі драбин повинні підлягати гарячому просочуванню натуральною оліфою з наступним покриванням безколірним лаком. Забороняється фарбувати драбини фарбами.

У разі виконання робіт з підвісних, приставних та з розсувних драбин на висоті більше 1,3 м повинен застосовуватись запобіжний пояс, який відповідає вимогам ГОСТ12.4.089 та ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів". Пояс повинен закріплюватись за конструкцію будівлі або за драбину за умови надійного закріплення драбини до конструкції.

Під час проведення статичного випробування приставні та розсувні дерев'яні та металеві драбини повинні установлюватись на твердій основі і приставлятись до стіни або конструкції під кутом 60є до горизонтальної площини; триколійні драбини повинні бути повністю розсунуті. Випробування драбин та стрем'янок повинно проводитись підвішуванням до їхніх щаблів та тятив статичного вантажу. Тривалість кожного випробування повинна бути 2 хв.

Випробування на міцність щабля розсувної драбини повинно проводитись підвішуванням вантажу 2 кН (200 кгс) всередині незміцненого щабля нижнього коліна драбини. Випробування на міцність щабля приставної драбини повинно проводитись підвішуванням до одного незміцненого щабля в середній ланці прольоту вантажу 1,2 кН (120 кгс).

Випробування металевої розбірної переносної драбини проводиться підвішуванням вантажу 2 кН (200 кгс) до верхнього щабля сьомої (нижньої) секції протягом 5 хв. Після зняття вантажу не повинно бути деформації, тріщин та інших пошкоджень, що знижують механічну міцність таких драбин. Дата та результати періодичних оглядів та випробувань драбин та стрем'янок повинні записуватись в "Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв"

Всі драбини та стрем'янки перед застосуванням повинен оглянути виконавець робіт (без записування результатів огляду в журнал). Драбини необхідно зберігати в сухих приміщеннях в місцях, де неможливі випадкові механічні пошкодження їх.

За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструкції рекомендується відносити до одного з таких станів: стан конструкцій І — нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність; стан конструкції ІІ — задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану І. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції. Потрібні заходи щодо захисту конструкції; стан конструкції ІІІ — непридатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення; стан конструкції ІV — аварійний. Те саме, що і за станом конструкції ІІІ. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення, особливо якщо можливий “крихкий” характер руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.

Будівлі (споруди) у цілому рекомендується зараховувати до одного із таких станів у залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій: стан будівлі (споруди) І — нормальний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій ІІ (задовільний), ІІІ (непридатний для нормальної експлуатації) та ІV (аварійний); стан будівлі (споруди) ІІ — задовільний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій ІІІ (непридатний для нормальної експлуатації) та ІV (аварійний); стан будівлі (споруди) ІІІ — непридатний до нормальної експлуатації. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій ІV (аварійний); стан будівлі (споруди) ІV — аварійний. У будівлі (споруді) є несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій ІV (аварійний).

Повідомлення про нещасний випадок передається: роботодавцю; керівнику первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці; - теруправлінню виконавчої дирекції Фонду соцстраху.

Повідомлення про нещасний випадок з тяжкими наслідками передаються: - територіальному органу Держнаглядохоронпраці; - органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку; - теруправлінню виконавчої дирекції Фонду соцстраху; - органу, до сфери управління якого належить підприємство; - первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий.

Склад комісії з розслідування нещасного випадку Голова комісії - керівник служби охорони праці; - керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок; - представник теруправління виконавчої дирекції Фонду соцстраху (за згодою); - представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.

Спеціальне розслідування нещасних випадків Спеціальному розслідуванню підлягають: - нещасні випадки із смертельними наслідками; - групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я; - випадки смерті працівників на підприємстві; - випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків; - нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням Держнаглядохоронпраці).

Склад комісії із спеціального розслідування Голова комісії - посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці; - представник теруправління виконавчої дирекції Фонду соцстраху; - представник органу, до сфери управління якого належить підприємство; - керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця; - представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань ОП; - представник профспілкового органу вищого рівня.

Акт за формою Н-5 складається у 3 примірниках і надсилається: потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; теруправлінню виконавчої дирекції Фонду соцстраху; керівникові (спеціалістові) служби охорони праці.

Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 надсилається: керівникові (спеціалістові) служби охорони праці*; керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; потерпілому або особі, яка представляє його інтереси*; теруправлінню виконавчої дирекції Фонду соцстраху*; - територіальному органу Держнаглядохоронпраці; первинній організації профспілки.