Історія виникнення вишивки Архелогічні знахідки доби Палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщині засвідчуюють наявність вишивкина теренах України. У похованях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу , оздобленого різнокольоровою вишивкою. З 14-17 ст. на території України – у Києві, Чернігові, Львові створюються цехи, у яких виготовляють вишивки. З 19 ст. вишивка стає ремеслом. І до нині чимало мешканців України займаються вишиванням. Переважно вишивкою займаються дівчата та жінки. В другій половині 19 ст. кожна дівчина повинна вміти ткати, вибілювати й вишивати рушники, скатерті, одяг. Основною функцією вишивки є оздоблення одягу та тканини (рушники, скатертини, салфетки, простирадла, наволочки для подушок). Також це мистецтво мало ритуальне значення –використовувалися символи.
Калина — калину пов'язували з народженням Всесвіту, вогняної трійці: Сонця, Місяця та Зірки. Тому назву вона отримала від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки плоди калини червоні, вони символізують кров та безсмертний рід. Саме тому весільні рушники, дівочі і навіть чоловічі сорочки прикрашають гронами калини. Символіка малюнка
З давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, - що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам'ять роду. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід. Символіка малюнка
Берегиня. Обереговим знаком українців була вишивка Берегиня — мати всього живого, первісне божество - захисник людини, богиня родючості, природи та добра. З часом Берегиня стала охороницею дому. Зазвичай її вишивали нитками червоного кольору, який був символом очищуючого вогню та сонця і мав охоронні, лікувальні властивості. Символіка малюнка
В залежності від нагоди, з приводу якого був вишитий рушник, різні птахи виспівують відповідний зміст. Так соловейко і зозуля, вишиті найчастіше на дівочих рушниках, сидять на гілці калини і немов співають: “Соловейко щебече, собі пару кличе”, а про вишиту зозулю співають: “до осені дівці да гулять, гулять”. На весільних рушниках дуже часто розсідають пави жар-птиці, які несуть в собі сонячну енергію, і тому символізують теплоту сімейного життя. Вишиті на рушниках соколи, голуби і півні, звернені один до одного голівками з ягідкою калини в дзьобику, зображені в основі дерева - знаку нової сім’ї – символізують шлюбну пару.Серед мотивів птахів є і вірна супутниця людської оселі ластівка, яка завжди приносить добру вістку. Символіка малюнка