Презентація "Внутрішнє середовище організму. Кров. Лімфа"

Внутрішнє середовище організму. Кров. Лімфа. Холодар Людмила Олександрівна, спеціалізована школа 52, м. Київ

Клод Бернар (Bernard, Claude) (1813-1878), французький фізіолог, один із засновників сучасної експериментальної медицини та ендокринології. Перша робота Бернара, присвячена вивченню анатомії і фізіології слинної залози (1843), поклала початок його досліджень з фізіології травлення. У 1849 він зробив своє перше велике відкриття - з'ясував, що підшлункова залоза виділяє не тільки речовини, що сприяють переварюванню білків і вуглеводів, але і фермент, що розщеплює жири. Бернар ввів поняття «внутрішня секреція», вивчення якої стало предметом окремої науки - ендокринології. Ним створена перша теорія, яка пояснює природу діабету.

ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН - це сукупність фізичних і хімічних процесів, що за допомогою крові, тканинної рідини та лімфи здійснюють перенесення різних сполук у середині організму.

Функція Зміст Трофічна (від грец. трофе - їжа) Надходження до клітин неорганічних (вода, солі) та органічних сполук (амінокислоти, глюкоза, жирні кислоти) Дихальна Переміщення кисню до клітин і вуглекислого газу - від клітин Регуляторна Перенесення по організму гормонів, теплоти, йонів, що беруть участь у гуморальній, імунній та нервовій регуляції Захисна Транспорт в організмі речовин і клітин, що захищають від мікроорганізмів, чужорідних білків тощо Видільна Переміщення продуктів обміну (надлишок солей, води, сечовини тощо) до органів, що видаляють їх з організму. Функції транспортної системи

Кров, лімфа і тканинна рідина утворюють внутрішнє середовище організму, яке оточує всі його клітини. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості внутрішнього середовища постійні, тому клітини організму існують у відносно стабільних умовах і мало схильні до впливу факторів зовнішнього середовища. Забезпечення сталості внутрішнього середовища досягається безперервною і узгодженою роботою багатьох органів (серця, системи травлення, дихальної, видільної систем), які поставляють організму необхідні для життя речовини і видаляють з нього продукти розпаду.

Кров і лімфа безпосереднього контакту з клітинами тканин не мають, транспорт речовин забезпечується через тканинну рідину.1) Із крові до тканинної рідини надходять поживні речовини, вода, кисень, а з тканинної рідини до крові - продукти розпаду поживних речовин (аміак, вуглекислий газ тощо). 2) Завдяки дифузії, фільтрації та осмосу постійно відбувається обмін цих речовин між тканинною рідиною та клітинами.

ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ – сукупність рідин (кров, лімфа і тканинна рідина), що беруть участь у процесах обміну речовин і підтриманні гомеостазу організму. Життєдіяльність клітин забезпечується тільки в рідкому середовищі. Властивості внутрішнього середовища організму:• складові тісно взаємопов'язані між собою;• складові постійно переходять одна в одну;• складові переносять розчинені в них речовини, впливаючи на хімічний склад одна одної;• за участі складових в організмі перебігають усі процеси метаболізму; • створюється цілісне рідке середовище всередині організму. Значення рідин внутрішнього середовища: здійснюють транспорт речовин (до клітин надходять поживні речовини та кисень і видаляються шкідливі продукти життєдіяльності, адже більшість речовин бере участь у біохімічних реакціях у розчиненому стані).

ГОМЕОСТАЗ – сукупність процесів, що підтримують відносну сталість внутрішнього середовища організму. Підтримання гомеостазу дозволяє людині жити і в умовах тропіків, і в полярних регіонах. Сталість внутрішнього середовища забезпечується безперервною роботою органів дихання, виділення, травлення і регулюється нервовою та ендокринною системами:• з органів травлення до крові підходять поживні речовини;• в органах дихання кров загачується киснем і звільнюється від вуглекислого газу;• органи виділення очищують кров від шкідливих продуктів життєдіяльності (сечовини) та надлишку води і мінеральних солей й виводять їх з організму.

Кров - липка, солонувата на смак рідина, що циркулює по кровоносній системі та об'єднує весь організм в єдине ціле. В організмі людини кров становить 7,7% від загальної маси тіла. Швидка втрата 1/3 частини крові є небезпечною для життя людини. Кров - рідка сполучна тканина. еритроцитеритроцит

Основні функції крові: Дихальна функція полягає в переносі кисню від легень до тканин організму та СО2 від клітин до легень. Поживна - кров розносить по тілу поживні речовини. Видільна функція полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин. Теплорегуляційна. Ця функція здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові. Кров рівномірно розподіляючись в організмі створює умови або для тепловіддачі, або для збереження тепла. Регуляторна - кров розносить по організмові фізіологічно активні речовини, які регулюють та об'єднують діяльність різних органів та систем. Гомеостатична (підтримання динамічної сталості внутрішнього середовища організму) досягається завдяки тому, що кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи. Захисна - лейкоцити крові забезпечують фагоцитоз, а також виділення антитіл проти антигенів; здатність крові до зсідання, внаслідок чого припиняється кровотеча (тромбоцит).

Лімфа – прозора безколірна рідина, за своїю структурою схожа на плазму крові, проте не містить еритроцитів, тромбоцитів, але містить багато лімфоцитів