Презентація " Внутрішні води Північної Америки"

ВОДИ СУХОДОЛУ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

ДАВАЙТЕ ПРИГАДАЄМО Які види природніх водойм належать до внутрішніх вод ?Назвіть водні обєкти материків , створені людиною. Яким природним ресурсом , необхідним для людини володіють внутрішні води ?Чому внутрішні води називають «продуктом клімату» ?З якими компонентами природи повязані водні обєкти материків ?

ВОДНІ РЕКОРДИ МАТЕРИКАНа материку протікає одна з найбільших річок земної кулі — Міссісіпі;Річкою Колорадо створений найглибший річковий каньйон на плато Колорадо ( США ) Його довжина 446 км , глибина - до 1600м . Його ширина на поверхні плато - 8 - 25 км , біля дна - менше 1 км Розташоване найбільше прісноводне озеро Землі — Верхнє у системі Великих озер Північної Америки. Його площа становить 82 тис.км.кв., а води у ньому вистачило б, щоб заповнити усі інші великі озера та ще три озера Ері. Найкоротша річка у світі, згідно Книги рекордів Гіннесса, має довжину 61 м і з'єднує Гіант Спрінгс та Міссурі у штаті Монтана. В той же час річка Ді в Орегоні з'єднує озеро Девіл із Тихим океаном біля Лінкольн-Сіті і має довжину 37 м.   Північноамериканські льодовики поступаються за площею тільки льодовикам Антарктиди. Є в Північній Америці великі болота та значні запаси підземних вод. На річці Ніагарі , що зєднує озера Ері і Онтарії створений природою унікальний Ніагарський водоспад

ПОРІВНЮЄМО КАРТИ До басейнів яких океанів належать річки материка ?Що є природними вододілами між річковими басейнами ?Чому річки течуть від центру материка на північ і південь ?КАРТА РІЧКОВИХ БАСЕЙНІВ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИФІЗИЧНА КАРТА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ Головним вододілом континенту виступає гірський ланцюг Кордильєр, який простягнувся від Аляски на півночі до Панамського перешийка на півдні. Вона ділить річкові басейни Тихого і Атлантичного океанів. А ось вододіл між Атлантичним і Північним Льодовитим океанами в рельєфі практично не виділяється.

ПОРІВНЮЄМО КАРТИ Чому на південному - сході материка густа річкова мережа , а в центрі материка - розвинута слабо ?Нерівномірний розподіл річок на материку пояснюється нерівномірним розподілом опадів і впливом рельєфу

Водні ресурси розподілені вкрай нерівномірно по території цього материка. У деяких регіонах спостерігається гострий дефіцит прісної води. Це, насамперед, стосується Мексики і південних штатів США. РІЧКОВІ БАСЕЙНИ МАТЕРИКА

Міссісіпі (3770 км). Юкон (3185 км). Ріо-Гранде (3034 км). Колорадо (2334 км). Бразос (2060 км). Колумбія (2000 км). Маккензі (1738 км). Святого Лаврентія (1197 км). Черчилл (856 км). Нельсон (644 км). РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ РІЧОК ЦЬОГО КОНТИНЕНТУ? Більшість з них відрізняються рівнинним характером і плавною течією (Міссісіпі, Міссурі, Маккензі та інші). Яскраві представники класичних гірських річок на материку - Колумбія і Колорадо. Їхні долини вузькі і скелясті, в багатьох місцях вони ускладнені водоспадами, каньйонами і теснинами. Всесвітньо відомий каньйон річки Колорадо досягає глибини в 1800 метрів. РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

ЖИВЛЕННЯ У РІЧОК ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ РІЗНЕ. Так, у північних частинах материка переважає снігове харчування. Відповідно, водопілля у цих річок спостерігається влітку, коли вся площа річкового басейну повністю звільняється від снігового покриву. Для водотоків помірних широт характерне харчування змішаного типу (влітку дощове, взимку підземне, а навесні - сніжне). Річки південних районів материка харчуються переважно дощовими водами. РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

Більшість річок належить до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. Переважно це рівнинні річки, які мають широкі та глибокі долини, їх живлення в основному дощове або мішане (дощове й снігове). РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИРічки басейну Північного Льодовитого океану молоді, в переважній більшості порожисті ;тільки окремі з них мають значну довжину та є повноводними; живляться вони переважно талими сніговими водами і взимку на тривалий час замерзають; найбільша річка басейну — Маккензі, що бере початок з Великого Невільничого озера.

Річки басейну Атлантичного океану мають значну довжину та велику кількість приток. Живлення - змішане . Найбільшими серед річок цього басейну є Міссісіпі і річка Святого Лаврентія  РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

Найбільшою річкою Північної Америки є Міссісіпі, назва якої в перекладі з індіанської мови означає "Велика річка". Міссісіпі — це система водотоків, що сформувалася внаслідок злиття трьох річок. Разом вони нагадують могутнє дерево, стовбуром якого є власне Міссісіпі, а "гілками" — Міссурі та Огайо. Басейн річки охоплює 1/6 частину континенту. У верхів'ях Міссісіпі протікає через численні озера, утворюючи пороги й перекати. Тут річка широка, але не судноплавна. У теплий період року вона розливається, а взимку вкривається кригою. РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

Нижче місця впадіння Міссурі в Міссісіпі спостерігається величне видовище. Два могутніх потоки, завширшки близько кілометра кожний, течуть, не перемішуючись, на протязі 150-180 км. Порівняно чиста та світла вода Міссісіпі тече уздовж лівого берега. Поступово вона зливається з каламутними водами Міссурі, забарвлюючись у жовтуватий колір."Товста бруднуля" — так часто називають Міссурі. Розмиваючи пухкі породи, річка виносить величезну кількість піску, глини, мулу. Усе це потрапляє до Міссісіпі. І місцеві жителі кажуть: "Воду Міссісіпі пити не можна, оскільки вона занадто густа, але й орати її неможливо, адже вона надто рідка ". Своє прізвисько Міссурі дістала також: внаслідок значного забруднення, винуватцем якого є сама людина. РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

Після впадіння Огайо — найповноводнішої притоки, об'єм води в Міссісіпі зростає більш як удвічі. Ширина її в цьому місці перевищує 2 км. Річище стає звивистим, у ньому багато островів. У нижній течії Міссісіпі тече в субтропічних широтах і ніколи не замерзає. Внаслідок зливових дощів і танення снігу на Міссісіпі часто бувають катастрофічні паводки. Траплялися випадки, коли за одну добу змивалися цілі населені пункти. А якось навесні один із річкових портів став сухопутним, опинившись за кілька кілометрів від самої річки. Міссісіпі залишила його, проклавши нове річище. Для захисту від розлиття вод Міссісіпі вздовж річки побудовані спеціальні дамби завдовжки кілька тисяч кілометрів. РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИРічка Святого Лаврентія  бере початок з озера Онтаріо і впадає в Затоку Святого Лаврентія, найбільший естуарій у світі, що є частиною Атлантичного океану. Довжина річки становить 1240 км, разом із річкою. Сен-Луї — 3380 км. Площа басейну становить понад 1 млн км². Судноплавна на всьому протязі.

Річки басейну Тихого океану беруть початок у Кордильєрах. їх витоки розташовані на відстані не більш як 150 км від океану. Отже, річки тут відносно короткі, бурхливі та багатоводні. Течуть у вузьких і глибоких ущелинах. Оскільки річки басейну Тихого океану зароджуються на значній висоті, вони мають велику швидкість течій та великі запаси гідроенергії. Особливо виділяється у цьому відношенні найповноводніша з річок басейну — Колумбія, що має льодовикове живлення. РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИКолумбія річка на північному заході Північної Америки[Довжина — 2000 км. Повноводна Колумбія має льодовикове живлення і гірський швидкоплинний характер течії. Великий об'єм води і значний перепад висот на відносно короткій дистанції створює сприятливі умови для виробництва гідроелектроенергії. Колумбія є річкою з найбільшим виробництвом електроенергії в Північній Америці. На річці побудовано 14 гідроелектростанцій як в США, так і в Канаді.

РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИДовжина річки Колорадо становить 2330 км, а ширина близько 90 метрів. Найвужча точка річки знаходиться в 217 кілометрах від гирла. Ширина тут всього 23 метри. Протікає через 7 штатів: Колорадо, Нью-Мексико, Юту, Арізону, Вайомінг, Каліфорнію і Неваду. Назва Колорадо походить від іспанського слова, що означає червоний. Це наслідок мулу червоного пісковика, який покривав басейн річки, роблячи його червоним. Не дійшовши до Великого каньйону, ця річка бере початок в Скелястих горах. Його витік знаходиться на висоті понад 2700 метрів. Глибина цієї річки варіюється в різних місцях в межах від 2 до 30 метрів. Вважається, що цій річці понад 5 мільйонів років. Одинадцять національних парків розташовані уздовж берегів річки Колорадо. Підкова - відоме місце на річці Колорадо, де вона насправді обходить величезний шматок скелі у формі підкови.

РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИМАККЕ́НЗІнайбільша річка Канади й усієї американської Півночі: довжина річки — 1738 км, а річкової системи Маккензі — Невільнича — Піс — Фінлей — 4241 км. Її басейн розташований між пасмами Кордильєр і Гудзоновою затокою, між преріями на півдні й арктичним узбережжям на півночі. Інколи звана «Північною Міссісіпі»: ймовірно, тому, що, коли подивитись на карту, то Маккензі є немовби зворотним відображенням Міссісіпі — обидві річки течуть у протилежних напрямах і майже навпіл ділять між собою материк.

РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИПочинається система річки Маккензі як Атабаска в канадській провінції Британська Колумбія у Скелястих горах Кордильєр. Після озера Атабаска річка тече вже під назвою Невільнича та впадає до Великого Невільничого озера, а витікає з нього як Маккензі Річка Маккензі (раніше річка Розчарування) була названа на честь Александра Маккензі, який подорожував по річці в надії, що та прямує до Тихого океану, але замість цього дістався місця впадіння у Північний Льодовитий океан 14 липня 1789

РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИРічка Юкон (мовою індіанців-гуачінів: «Велика ріка»), п’ята за протяжністю (3187 км) в Північній АмериціАж до початку XIX ст. європейцям про неї не було відомо практично нічого, цієї річки взагалі не було на картах. Широка популярність до річки Юкон, і особливо до її притоку річки Клондайк, прийшла з початком так званої золотої лихоманки.

РІЧКОВІ СИСТЕМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИЗолота лихоманка почалася в 1850-х рр. Торговці хутром вже з 1840-х рр прекрасно знали, що в притоках Юкону золотий пісок зустрічається досить часто. Але купці вважали, що хутро здатне приносити прибутку більше, ніж золото, крім того, побоювалися конкуренції з боку золотошукачів і приховували інформацію про знахідки. До 1902-1903 рр. «золота лихоманка» зійшла нанівець. Більшу частину року Юкон прихований під щільним шаром льоду. Але в коротке літо у цієї річки та її притоку збирається чимало рибалок та любителів водних подорожей.

ОЗЕРА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

В Північній Америці розташована найбільша прісноводна озерна система світу Вона об'єднує п'ять значних за розмірами озер, які величезними сходинками спускаються до Атлантики і віддають їй свою воду через річку Святого Лаврентія. За об'ємом води Великі озера перевищують Балтійське море. Улоговини Великих озер виникли в тектонічних прогинах, а потім були поглиблені давнім льодовиком. Ці озера є важливим джерелом прісної води. Окрім того, вони ніколи повністю не замерзають, тому протягом року їх використовують для судноплавства. ОЗЕРА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА У РОЗРІЗІУлоговини Великих озер виникли в тектонічних прогинах, а потім були поглиблені давнім льодовиком. Ці озера є важливим джерелом прісної води. Окрім того, вони ніколи повністю не замерзають, тому протягом року їх використовують для судноплавства.

Великі озера Північної Америки знаходяться на території двох держав: Канади й Сполучених Штатів Америки. Вони належать до басейну Атлантичного океану, а площа становить 245,2 тис. кв. км. при обсязі води 22671 куб. км. Ця водна система включає в себе п’ять основних прісноводних озер й численні дрібні озера та річки. Великі озера включають:озеро Верхнє;озеро Гурон;озеро Мічиган;озеро Ері;озеро Онтаріо. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА У РОЗРІЗІ

Порівняння, зокрема, недвозначно говорить про те, що при величезній площі, Великі озера відносно неглибокі. Дійсно, найбільше серед них, Верхнє, має середню глибину всього 147 метрів (у Байкалу вона дорівнює 744 метрам) Озера неймовірно багаті рибою, це справжній Клондайк для любителів рибного лову. Підраховано, що великі озера стали домом для 174 видів риб!Всі озера з’єднані між собою річками і вузькими протоками. У них впадає кілька сотень річок, але всі вони дрібні, місцевого значення. Витікає з системи тільки одна велика річка-Святого Лаврентія. Вона несе прісну воду озер в Атлантичний океан. Витрата води в цій річці істотно перевищує ту кількість, яка приходить в озера з дрібними річечками. Справа в тому, що живлення велетнів відбувається переважно за рахунок підземних джерел і атмосферних опадів. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

Система Великих озер сформувалася, близько 12 тис.років тому. У той час майже вся поверхня Північної Америки була вкрита товстим шаром льоду, що досягає, мабуть, не менше кілометра. Маса льоду продавила земну кору, утворивши своєрідні лінзи. Ці лінзи поступово поглиблювалися під дією льодовика: він вигрібав їх дно, подібно велетенському бульдозеру. Коли Льодовиковий період на планеті закінчився, маса льоду розтанула, і частина його вод опинилася в западинах, немов у пастці. Так утворилося те, що нині називається Великими Американськими озерами. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРАВивчаючи хімічний склад скам’янілостей, вчені прийшли до висновку, що в давні часи температура води в озерах була значно нижче, ніж зараз. Кількість водних запасів у системі озер повільно, але неухильно зменшується. Втім, ця тенденція спостерігається на всій планеті.

ОЗЕРО ВЕРХНЄНавіть серед таких гігантських водойм воно-велетень! Досить сказати, що обсяг води в озері приблизно дорівнює сумарному об’єму в решти чотирьох озерах»великої п’ятірки”. Серед його рекордів слід згадати наступні:найбільше за площею прісноводне озеро планети;Найглибше серед Великих озер;Найпівнічніше в цій групі, і найбільш піднесене щодо Світового океану — 186 м над його рівнем;під час штормів висота хвиль тут перевищує 10 метрів. Верхнє розташоване здебільшого в Канаді, його північні береги зазвичай скелясті, вкриті лісами, Південні — пологі і піщані. З нього витікає річка Сент-Меріс, що впадає в Гурон. Омиває Штати-Міннесота і Мічиган. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

ОЗЕРО МІЧИГАНЗ усіх Великих озер тільки воно одне розташоване виключно в США. Його середня глибина-85 метрів, довжина берегової лінії понад 1,5 тис.км. кілька місяців на рік озеро вкрите льодом. Водойма страждає від промислового навантаження, адже в безпосередній близькості розташований такий великий міста як Чикаго. В останні десятиліття влада країни робить багато для того, щоб поліпшити екологічну картину на Мічигані, і в цьому напрямку є великі успіхи. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

ОЗЕРО ГУРОНБерегова лінія озера Гурон неймовірно порізана, і становить більше 6 тис. км! (Для порівняння – від Москви до Мадрида всього 3440 км). Як вже говорилося, озеро з’єднане з озером Мічиган широким (3 км. шириною) протокою Макино. Характерно те, що на Гуроні є близько 30 тис.островів, серед них найбільший — острів Манітулін. Він примітний хоча б тим, що носить звання найбільшого земного острова, що знаходиться в прісноводному озері. На ньому вмістилося б держава Люксембург, і ще залишилося б трохи вільного місця. На Манітуліні теж є озера, серед них і велике-Маніту. І це ще не вся «матрьошка», на Маніту є свої острови з озерами!Середня глибина Гурона – 59 метрів. Омиває американський штат Мічиган і канадську провінцію Онтаріо. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

Озера Гурон і Мічиган з’єднані між собою не просто річками, як всі інші озера системи, але широкою протокою. Крім того, рівень їх поверхні абсолютно однаковий. Виходячи з цього, строго гідрографічно, цю парочку потрібно вважати однією водоймою, але такий підхід незручний в економічному сенсі. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

ОЗЕРО ЕРІВитягнуто з південного заходу на північний схід на 390 км.середня глибина — 19 метрів. Переважно знаходиться в США, але заходить і в канадську провінцію Онтаріо. Завдяки невеликій глибині, води озера добре прогріваються, тому тут прекрасна рибалка, а також безліч господарств, що займаються розведенням малька. Втім, в озері спостерігаються і так звані “мертві зони”, пов’язані із забрудненням фосфоритами. Ці зони в останні 20 років вдалося значно скоротити. Також береги Ері славляться своїми виноградниками, адже клімат тут м’якше, ніж в аналогічних за широтою, але віддалених від води, місцях. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

Озеро Онтаріо. Найменше за площею серед “великої п’ятірки”, з середньою глибиною 86 метрів. Воно замикає собою всю систему, скидаючи воду в Атлантику. Найбільші міста в околицях-Торонто, Кінгстон і Рочестер. Близькість океану і невелика глибина призводять до того, що озеро ніколи не замерзає, тут майже не буває штормів. На узбережжі багато заповідників, місць для організованого сімейного відпочинку; не дарма назва озера з мови індіанців гурон перекладається як «прекрасне». ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

Цікава особливість: рівень води у Великих озерах змінюється ступінчато: у міру наближення до Атлантики він поступово знижується. Найбільш помітна різниця в цих рівнях між озерами Ері та Онтаріо. Саме тут утворився найпотужніший Ніагарський водоспад, висота якого сягає 60 метрів. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

»Ніагара" мовою місцевих індіанців означає "вода, що гуркоче". Шум падаючої води можна почути на відстані 25 км, а ті, що перебувають біля водоспаду, змушені кричати, аби почути один одного. Водяний пил піднімається на висоту до 100м. Острів Козиний поділяє водоспад на дві частини. Ліва, канадська, має форму підкови, досягає близько 800 м завширшки та 48 м заввишки. Крізь неї проходить приблизно 95% усього і об'єму води Ніагари. Права частина водоспаду, яка належить США, шириною 300 м, має висоту 51 м. Вода, що за добу проходить через водоспад, заповнила б залізничні цистерни, утворивши ланцюг, який тричі оповив би земну кулю. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

Вся система Великих Американських озер являє собою величезну мережу каналів, річок, судноплавних маршрутів, загальна довжина яких перевищує 3 тис.км. Озера дають роботу і воду десяткам мільйонів чоловік. Загальна довжина берегової лінії унікальної озерної системи становить близько 18 тис. км, що значно перевищує довжину сухопутного кордону США!Примітно, що на озерах, особливо найбільших, нерідко виникають шторми з величезними хвилями. Підраховано, що за останні два століття у водах «п’ятірки» затонуло понад 600 суден!Під час Другої світової американські льотчики використовували великі озера для відпрацювання злетів і посадок на авіаносці. Тренування пройшли 18 тис. пілотів, при цьому було потоплено близько 300 літаків!Досить містичним є малозрозуміле явище, коли на озерах, в абсолютно тиху, безвітряну погоду, піднімаються гігантські хвилі, з нищівною силою налітають на береги. Індіанці називали це явище “трьома сестрами”. Наукові пояснення зводяться до того, що дно озер часом відчуває різкі коливання. Загадкою залишається те, що при цьому навколишні сейсмічні станції не фіксують ніяких підземних поштовхів. ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

ІЛЛІНО́ЙСЬКИЙ ВО́ДНИЙ ШЛЯХ Іллінойський канал з'єднує озеро Мічиган з притокою Міссісіпі річкою Іллінойс і створює вихід у Мексиканську затоку з Великих озер. Глибоководний шлях по р. Св. Лаврентія дає вихід з Великих озер в Атлантичний океан через територію Канади. В 1970 р. Великі озера офіційно отримали статус четвертого морського узбережжя СШАВідкритий в 1933 році. Довжина шляху 526 км, глибина 3,7—5,7 м; 7 шлюзів.

Озеро знаходиться в межах Великого Басейну - величезної безстічної області материка. Назва водойми невипадкова - вода в ній і справді солона. В окремі роки солоність озера сягає 300 проміле. Площа Великого Солоного дуже мінлива. Так, за останні 150 років вона коливалася в межах від 1000 до 6000 квадратних кілометрів. На південно-східному узбережжі розташоване велике місто Солт-Лейк-Сіті. З англійської мови його назва так і перекладається: місто біля Солоного озера. ВЕЛИКЕ СОЛОНЕ ОЗЕРО

ВЕЛИКЕ ВЕДМЕЖЕ найбільше безстічне (внутрішнє) озеро в Північній Америці. Воно розташоване на півночі Лаврентійської височини. Водойма перетинається полярним колом. На берегах цього великого озера всього два поселення - Делайн і Порт Радій. У 1930 році тут були виявлені поклади уранових руд. ОЗЕРА ЛАВРЕНТІЙСЬКОЇ ВИСОЧИНИВЕЛИКЕ ВЕДМЕЖЕ ОЗЕРО

ОЗЕРО ВІННІПЕГОЗЕРА ЛАВРЕНТІЙСЬКОЇ ВИСОЧИНИВінніпег - найбільше озеро на півдні Канади, розташоване серед водно-болотних угідь. Помітно витягнуте з півночі на південь озеро Вінніпег є залишком колись великого прісноводного підлідного озера Агассіз, яке існувало близько 10-12 тисяч років тому на краю відступаючого льодовикового щита в Північній Америці. Озеро з'єднане з Гудзоновою затокою судноплавною річкою Нельсон..

ОЗЕРА ЛАВРЕНТІЙСЬКОЇ ВИСОЧИНИВЕЛИКЕ НЕВІЛЬНИЧЕ ОЗЕРО друге за величиною озеро в Канаді (після Великого Ведмежого озера), найглибше озеро в Північній Америці, завглибшки 614 м, і десяте за величиною озеро у світі, розташовано на висоті 156 м над рівнем моря. Протягом восьми місяців на рік озеро скуте кригою. Взимку крига може витримати вантажівку. Назва озера виникла в результаті плутанини. Навколо озера здавна проживало індіанське плем'я Слейві, назва якого було помилково ототожнено з англійським словом англ. Slave, «раб», у зв'язку з чим назва озера і перекладається на різні мови світу як «невільниче». На ділі, Слейв є войовничим і квітучим народом, його чисельність (бл. 10,000 чол. на початку 21 ст.) та має ареал вельми великий в порівнянні з багатьма іншими індіанськими народами Канади. ВЕЛИКЕ НЕВІЛЬНИЧЕ ОЗЕРО 

ЗАВДАННЯ : Нанести на контурну карту назви обєктів : РІЧКИ : Міссісіпі ( Міссурі, Огайо)Юкон Ріо-Гранде Колорадо Колумбія Маккензі ОЗЕРА : Велике Солоне озеро. Велике Ведмеже озеро. Велике Невільниче озероозеро Вінніпег, озеро Атабаска. Великі озера :озеро Верхнє;озеро Гурон;озеро Мічиган;озеро Ері;озеро Онтаріо. ВОДОСПАД : Ніагарський

Презентацію виконала вчитель - методист вищої категорії Кузьмук Ірина Вікторівна«Природа – такий самий унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо» (І. П. Бородін)