Переважають малі → до 100 км. Середні → від 100 до 500 км - близько 110. Найбільші → у межах України → понад 500 км → лише 9 1 Дунай 2 850 км2 Дніпро 2 201 км3 Дністер 1 362 км4 Десна 1 130 км (притока Дніпра )5 Сіверський Донець 1 053 км6 Південний Буг 806 км7 Псел 717 км (Притока Дніпра)8 Горинь 659 км (Притока Дніпра)9 Інгулець 557 км (Притока Дніпра)
Україна → досить густа річкова мережа Залежить ← від клімату й рельєфу. щільність зменшується з просуванням на пд і сх. Найгустіша → у Карпатах:1 км2 площі → 1,1 км річок. На Поліссі та Передкарпатті → 0,6 км/км2. Причорноморська низовина від нижньої течії Дніпра до річки Молочної немає жодної річки взагалі.
Типи річок за режимом живлення. Сс — снігове; Д — дощове; П — підземне; Дсп, Дпс — мішане з переважанням дощового; Спд, Сдп — мішане з переважанням снігового; С — майже виключно снігове. Гірські річки → переважно дощове живлення ПД України (степовій зоні) переважає снігове живлення (70—80%) за невеликою участю підземного (7—10%).
Будова річкової долини. Річка протікає створеним її геологічною роботою витягнутим зниженням у рельєфі - річковою долиною. Річище — ложе на днищі річкової долини, по якому постійно протікає водний потік. Заплава - частина річкової долини, яка періодично затоплюється її водами. Тераси (з латин. - земля) → своєрідні сходинки, що спускаються до річища, в минулому річка була на цьому рівні. Корінний берег — схил річкової долини, вироблений річкою не у власних наносах, а в гірських породах,
Похил річища (i) = відношення падіння річки до її довжини. Похил річища → падіння річки (Δh) перевести у сантиметри, а потім розділити на довжину (l) у кілометрах. Результат вийде у см/км: i = Δh : l. Падіння річки (Δh) - різниця відміток висоти у двох точках русла, розташованих на певній відстані по довжині річки; вимірюється в метрах: Δh = h1 - h2.