Дно лиману мілке, мулисте.→ відокремлені від моря піщаними косами (барами)→ вода→ проміжний рівень солоності між морською та річковою→ зв’язок лиману з морем менший + проточність нижча→ більш солона→ лимани мілководні→ вода в них швидко прогрівається→ інтенсивно випаровується→ солі на дні → цілющі грязі.
1)Заплавні озера→ на заплаві річки→ відокремлення рукава або затоки від основного русла річковими наносами →багато у заплавах Дніпра, Десни, Прип’яті, Сіверського Дінця та малих річок Полісся → невеликі. →найбільше в Україні прісне озеро Ялпуг (Ялпух) → 149 км2 →живлення→ водообмін з оз Кугурлуй, Г → 5,5 м→ взимку замерзають. Улітку до +27...30 °С.
Придунайські водойми раніше сполучалися з Дунаєм протоками. Нині ж від його заплави озера відокремлені штучними дамбами → регулюють обмін води між рікою та озерами.→ поряд великі прісні заплавні озера Кугурлуй (94 км2), Кагул (90 км2). У долинах рівнинних річок→ багато старичних озер→ з частин старого русла річок→ відокремилися піщаними наносами від головного русла річки→ найбільше вздовж Прип’яті й Десни.
2) Лиманні → найбільше за площею водного дзеркала серед озер України→ солоне озеро Сасик (Кундук) – → 215 км2→ до 3,3 м→ нижче рівня моря на 0,3 м. →1978 р.→ відокремили від моря, з’єднали з Дунаєм каналом зі шлюзами. → значна концентрація солі в донних відкладах. → цвітіння води й замори риби. → не придатна для зрошення.
→ солоні → озера Криму → найбільше озеро Кримського півострова - Сасик→ євпаторійських озер - чотирнадцяти солоних водойм поблизу м. Євпаторія. → 71 км2 Г = 1,2 м→ густа ропа→ 190 млн т солей. Кримська сіль→ приправа і консервант→ зберігали рибу, м’ясо й овочі. На поверхні води→ одноклітинні водорості→ β-каротин→ вода рожева або червона.
Донузлав → найглибше у Криму (до 27 м). → 48,2 км2озеро є другим в Україні. Солоність→ 7 %о. цілющі грязі. → тростина, очерет і рогіз→ колонії птахів. 1961 р.→ будівництво військово-морської бази для заходу кораблі→ в перешийок між Чорним морем і Донузлавом було розрито→ водойми з’єдналися.
Довжина — 3,5 км, ширина — 2,5 км, площа — 8,5 км². Кримський півострів входив до складу Боспорського царства, яким правив легендарний цар Мітрідат. Столицею царства було місто Пантикапей (територія сучасного м. Керч), за 18 км від якого і розташувалось відоме своєю цілющою гряззю озеро. Усі солоні озера Криму → відокремлення від моря 1)пересипами вузьких морських заток 2) затоплення балок → підвищення рівня моря. → дощі рідко→ озера ←морські води і підземні мінералізовані води. мілководні озера→ на ропу - солоний розчин → фіолетове забарвлення → водорості. Улітку→ сухо→ часто пересихають → солона кірка.
Сиваш → озеро-затока, між Азовським море і Арабатською Стрілкою → площа коливається від 2,4 до 2,7 тис. км2, глибина від 0,5 до 1,5 м. Довжина — близько 200 км. Ширина — 2-35 км. Пересічна площа — нестала, 2 400 км², з яких бл. 100 км² припадає на острови і 560 км² на ділянки, які лише періодично вкриті водою. Солоність води Сивашу сягає 260 ‰.
Сакське озеро→ (7-10 км2)→ лікувальні грязі з часів давніх греків→ нижче рівня Чорного моря на 1,1 м. → не більше метра)→ штучно розділене земляною косою на дві частини: сх - скарбниця цілющих грязей, західна - джерело солей магнію. → живиться підземними водами й атмосферними опадами. Розорювання зрошення навколо озера→ підняття рівня ґрунтових вод→ розпріснення солоних вод→ загроза грязьовому курорту.
3)Карстові озера →дія підземних вод → Світязь →в групі Шацьких озер → у міжріччі Прип’яті й Західного Бугу→ близько 30→ прісні. → зандрова рівнина з білою крейдою→ карстове походження→ розчинення водою крейди→ завжди повноводні ← підземні й атмосферні води + водообмін по протоках між озерами.