Презентація. "Внутрішньоклітинне травлення"..

Внутрішньоклітинне, позаклітинне та зовнішнє травлення. Учитель біології Драбівецького НВКШульга Надія Іванівна

Типи травлення. Позаорганізмовевнутрішньоорганізмове. Внутрішньоклітинне. Позаклітинне. Приклітинне

Способи травлення. Травлення — процес, за якого відбувається перетравлювання їжі та її засвоєння клітинами. У результаті харчові продукти перетворюються на компоненти, позбавлені видової специфічності й придатні до засвоєння.

Внутрішньоклітинне травлення — субстрат — надходить у клітину, де розщеплюється ферментами цитоплазми або за участі лізосом, а також у травних вакуолях (піноцитоз, фагоцитоз) одноклітинних та нижчих багатоклітинних організмів.

Захисна функція внутрішньоклітинного травленнявнутрішньоклітинне травлення виконує захисні функції. — його здійснюють лейкоцити крові й тканинні макрофаги під час фагоцитозу. Фагоцити — клітини, що здатні до захоплення і перетравлювання бактерій або вірусів; Лейкоцити Фагоцити Макрофаги

Роль лізосом у внутрішньоклітинному травленніВнутрішньоклітинне травлення відбувається у спеціальних органелах — травних вакуолях, які можуть існувати постійно або утворюватися під час фагоцитозу чи піноцитозу. У перетравленні їжі беруть участь лізосоми. Ці органели містять понад 30 гідролітичних ферментів, що розщеплюють білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи й ліпіди. Лізосоми, що відбруньковуються від апарату Гольджі, містять ці ферменти в неактивному стані. Такі органели називають первинними лізосомами. Коли первинні лізосоми зливаються з травними вакуолями, гідролітичні ферменти активуються. Такі лізосоми називають вторинними лізосомами.

Роль протеосом у внутрішньоклітинному травленніУ клітинах еукаріотів, архей та деяких бактерій у гідролізі білків беруть участь також протеосоми — великі білкові комплекси, що складаються з великого числа протеаз. Протеази — це ферменти, що руйнують білки. Протеосоми перетравлюють білки, які стають непотрібними клітині після виконання своїх функцій, а також пошкоджені й неправильно згорнуті білки . До того ж, протеази видаляють білки вірусів і надлишкові ферменти.

Аутофагоцитоз і автоліз. Ферменти лізосом можуть перетравлювати не тільки речовини, що надійшли ззовні, а й структури клітини, здійснюючи аутофагоцитоз і автоліз. Аутофагоцитоз — розщеплення в лізосомах власних матеріалів клітини: запасних речовин, макромолекул або органел, які втратили функціональну активність. Автоліз — самоперетравлення клітин після руйнування мембран лізосом, спричиненого патологічними змінами або старінням. Автоліз призводить до загибелі клітини.

Висновок. Внутрішньоклітинний тип травлення є еволюційно найдавнішим. Поживні речовини активно захоплюються з навколишнього середовища шляхом ендоцитозу й розщеплюються всередині клітини. У перетравленні їжі беруть участь ферменти лізосом і протеосоми. Можливе також перетравлення власних структур клітини у процесах аутофагоцитозу й автолізу.

Позаклітинне травлення. Позаклітинне травлення характеризується тим, що травні ферменти секретуються у зовнішнє середовище, перетравлення їжі відбувається поза клітиною, утворені речовини потім усмоктуються в клітину. Археї Бактерії

Позаклітинне травлення у хижих рослинІснує близько 630 видів комахоїдних рослин. Зазвичай вони живляться, як і всі рослини, поглинаючи речовини з ґрунту та фотосинтезуючи. Але багато з них ростуть на болотах — на ґрунтах, украй бідних на поживні елементи. Тому вони використовують у їжу дрібних тварин (переважно комах) як додаткове джерело Нітрогену, Калію, Фосфору та інших елементів.

Зовнішнє травлення у членистоногих. Особливий вид живлення — зовнішнє травлення — характерне для деяких дрібних представників тварин: павуків, хижих личинок жуків, бабок і мух. Ці хижаки спочатку впорскують у тіло здобичі травні ферменти, які розм’якшують тверді тканини, а потім усмоктують частково перетравлену їжу. Павук Морська зірка може вивертати шлунок Личинки жука плавунця і бабки впорскують у тіло здобичі травні ферменти

Висновок. Позаклітинне травлення використовується майже всіма живими організмами. Так вони перетравлюють великі органічні молекули, які не можуть проникнути безпосередньо крізь клітинну мембрану. Травні ферменти секретуються у зовнішнє середовище; утворені речовини потім усмоктуються в клітину.