Річка — це природний водний потік, що протікає в зниженнях рельєфу, створених її рухом.
Кожна річка має свій витік та гирло.
Витік – місце, звідки починається ріка.
Витоком річки може бути озеро, болото, джерело, а в горах
— льодовики. Будь-яка річка тече по звивистому заглибленню, яке простягається від витоку до гирла.
Гирло – місце, де річка закінчується, тобто впадає в іншу річку, озеро, море або океан.
Річкова долина – річка тече у зниження, яке простягається від витоку до гирла.
Русло – заглиблення в річковій долині, яким постійно тече вода.
Заплава – вирівняна ділянка річкової долини, щ прилягає з обох боків до русла і щороку затоплюється річковими водами під час повені.
Водний стік нерівномірний, у рівнинних річок виділяють:
Межінь – Повінь –
різке зменшення в це щорічне тривале
річці рівня води та підвищення рівня річки об‘єму стоку. та об‘єму її стоку, однієї Найнижчий рівень води. й тієї ж пори року.
Паводок –
Льодостав –
короткочасне
Замерзання річки в
підвищення рівня води зимовий період.
у річці після дощу чи танення снігу.
•Річки, як одна з зовнішніх сил
Землі, виконують величезну роботу, руйнуючи, переносячи та відкладаючи гірські породи..
•Люди використовують річки як шляхи сполучення, на них
будують електростанції, вода йде на зрошення земель, для потреб промисловості та побуту.