Мета уроку: ознайомити учнів із першою книгою трилогії В. Рутківського; поглибити знання про минуле нашого народу; формувати розуміння важливості знання історії рідного народу; формувати мовленнєву компетентність: виявляти в усному й писемному мовленні порушення норм літературної мови, виправляти допущені помилки, усно й письмово висловлювати думки, почуття, погляди; формувати інформаційно-цифрову компетентність: використовувати інтернет-ресурси для здобуття нових знань; формувати математичну компетентність: уміння перетворювати інформацію з однієї форми на іншу; формувати вміння вчитися впродовж життя: постійно поповнювати власний словниковий запас, користуватися різними джерелами довідкової інформації; розвивати літературно-художні компетенції учнів: засвоєння сюжету, спостереження та відтворення конфлікту, уміння характеризувати героїв; розвивати навички аналізу художнього твору, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення; вчити висловлювати власні судження про геройство і вміння з честю вийти з найскладніших ситуацій козака – характерника Швайки, його юних помічників Грицика та Санька; виховувати повагу до славного минулого України.
Жанр твору і композиція твору. За жанром «Джури козака Швайки» - це історичний пригодницький роман про зародження козацтва. Роман В. Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин: Частина 1 «Втеча з рідного дому» Частина 2 «На козацьких островах» Частина 3 «Джури вирушають у дорогу»
Джу́ра (чура) — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно “джура” іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської. Словникова робота
Вовкулака – міфічна істота, людина, що перекидається на вовка, або перетворена у вовка, тобто перевертень. Характерник – назва віщуна, чаклуна на Запорізькій Січі, який, згідно з народними легендами, умів ворожити, лікувати поранених козаків, знав психотерапію, вправи з фізичної підготовки козаків тощо.
Словникова робота. Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах XIII ст. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр». У 1490 р. слово «козак» уперше з'явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ за здобиччю або боротися з татарами.