Презентація: "Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблема утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства"

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблема утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства

Дешевою і зручною пластиковою продукцією сьогодні користується, імовірно, кожна людина і не замислюється над питаннями її впливу на свій організм. Однак, при більш детальному погляді на технічний процес виготовлення сировини, з якої роблять різні пластикові вироби, особливо посуду для зберігання та використання продуктів харчування, її хімічних властивостей, наука нам дає цікаві дані.

На початку 50-х років минулого століття підприємець Вільям Дарт промисловим способом випустив перший у світі пластикову склянку. Після того всі досить швидко пристосувалися до нового винаходу. Та почали постійно розширювати асортимент продукції і її призначення. Сьогодні, здається, важко собі уявити свій побут без використання посуду із пластмаси.

Продукцію виготовляють переважно з розповсюджених полімерів, які надають посуду гарний зовнішній вигляд, необхідну міцність і гнучкість, за що пластик сьогодні такий розповсюджений. Більшість полімерів дуже дешеві у виготовленні, за що їх й обрали виробники. Практично на жодному виробі із пластмаси не вказується, що при впливі на пластмасу зовнішніх факторів, таких як нагрівання та контакт рідиною, зручні пляшки та тарілки виділяють шкідливі канцерогенні хімічні сполуки.

Однак, полімери по своїх властивостях належать до отруйних речовин і можуть спровокувати у людини досить великий список захворювань як центральної нервової системи, так і окремих органів. У певних випадках можливі ускладнення, які викликають інвалідність або навіть летальні випадки. Адже в процесі реакцій полімерів виділяються такі хімічні сполуки як стирол, формальдегід, діоксин(який з організму практично не виводиться), фосген, бісфенол А. Стирол. Формальдегід. Діоксин. Фосген. Бісфенол АМаркування продукції, котра не містить бісфенол А

Крім того, сучасний пластик становить серйозну проблему в екологічному масштабі. У наші дні, як ніколи раніше, люди нашої планети задумалися над величезним засміченням Землі безперервно зростаючими відходами пластиків.

 У зв'язку з вищевикладеним, з'являються повідомлення про одержання біодеградабельних пластмас, які руйнуються за допомогою мікроорганізмів. Такі пластмаси використовуються для виготовлення одноразового посуду та тари. З погляду екологічної освіти полімер не сама екологічно безпечна речовина для здоров'я. Відсутність полімеру не небезпечно, однак, його наявність може бути «причиною багатьох неприємностей для здоров'я». Підкреслимо, що вчені однозначно довели, що якщо вибирати зі сміття скло, метали та полімерні матеріали, то викиди діоксинів у навколишнє середовище знижується більш ніж у десять разів.

Особливою турботою держави повинна бути проблема утилізації побутових відходів з полімерів, що повинна проводитися на спеціальних переробних заводах з екологічною безпекою збереження середовища, особливо жилою зони людей.

Україна входить в число країн з найбільш високими обсягами накопичення відходів. Щорічно їх утворюється близько 700 млн.т., що в розрахунку на 1 кв.м становить близько 40млн.тон. Площа земель зайнята відходами становить близько 160 тис.га. Утилізується лише третина відходів. На даний час в Україні відсутня координація робіт в галузі утилізації відходів на державному рівні. До цього часу в Україні не побудовано жодного заводу по переробці токсичних промислових відходів, немає організовано і налагодженої роботи по збиранню відходів.

На даному етапі в Україні мало займаються проблемою сортування, утилізації та переробки сміття. Населення є мало проінформованим та вмотивованим до перегляду свого ставлення до використання та переробки побутових відходів. Держава повинна сприяти навчанню населення основам сортування відходів, раціонального використання речей та продуктів. За основу можна взяти успішні державні програми Німеччини, Швеції, Норвегії та низки інших європейських країн, котрі впродовж десятиліть проводять державні програми з заохочення населення до сортування сміття. Проте не потрібно забувати, що держава починається з кожного з нас. А тому, якщо ми не будемо викидати сміття повз смітник, почнемо використовувати багаторазові торбинки, відмовимося від поліетиленових пакетиків, будемо сортувати сміття та здавати батарейки на утилізацію – почнуться зрушення вже в нашій ментальності.