ВИДИ ЗАБРУДНЕНЬ, ЇХНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ПРИРОДНИХ І ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЛЮДИНИ. ПОНЯТТЯ ПРО ЯКІСТЬ ДОВКІЛЛЯ. КРИТЕРІЇ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ. Самоаналіз уроку.

ТЕМА. ВИДИ ЗАБРУДНЕНЬ, ЇХНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ПРИРОДНИХ І ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЛЮДИНИ. ПОНЯТТЯ ПРО ЯКІСТЬ ДОВКІЛЛЯ. КРИТЕРІЇ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ.

Мета:

                 познайомити учнів із видами забруднень, їхніми наслідками для природних і штучних екосистем і людини; поглибити поняття про довкілля, його якість; критерії його забруднення;

                 розвивати в учнів уміння аналітично мислити, порівнювати, узагальнювати, підтримувати інтерес до вивчення проблеми; навички самостійної діяльності, застосовувати отримані знання в конкретних життєвих ситуаціях;

                 виховувати моральну й громадянську позицію учнів з питання розв’язання екологічних проблем, бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: Урок комбінований.

Обладнання: проєктор, комп’ютер, дидактичні матеріали, підручник (Соболь В. І. Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. Освіти. Кам’янець-Подільський: Абетка, 2019.  256 с.)

Методи й прийоми: бесіда, мозковий штурм, складання «асоціативного куща», роботу з підручником, ланцюгове взаємоопитування, переглдяд й обговорення відеоролика, повідомлення учнів (випереджальне завдання), проблемно-пошуковий метод, самооцінювання.

Очікувані результати:

Учні повинні знати:

                 поняття «якість довкілля» та критерії його забруднення;

                 джерела й види забруднення навколишнього середовища;

                 вплив забруднення на життя й здоров’я людини.

Учні повинні вміти:

                 оцінювати ступінь забруднення довкілля;

                 пропонувати шляхи розв’язання екологічних проблем;

                 критично сприймати інформацію;

                 логічно мислити, робити висновки.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

(Привітання)

ІІ. МОТИВАЦІЯ УЧНІВ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ФОРМУЛЮВАННЯ ТЕМИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.

Опишіть зображене одним-двома  реченнями (картинки спроєктовані на екран)

 

Бесіда:

                 Про що ми будемо говорити сьогодні на уроці?

                 На які питання ми повинні сьогодні дати відповідь?

                 Записи в зошит числа, теми уроку.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

«Мозковий штурм  (за матеріалом попереднього уроку):

                 Що таке інвайронментологія?

                 Що таке довкілля?

                 Назвіть основні глобальні екологічні проблеми.

                 Що таке глобальні екологічні проблеми?

                 Наведіть приклад найактуальніших екологічних проблем України.

                 Чому господарська діяльність людини часто призводить до екологічних катастроф?

                 Чи може людина відмовитись від ведення господарської діяльності?

                 Що таке антропогенний фактор?

                 Що таке біосфера?

                 Об’єкт та завдання науки про стан довкілля.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1.               Складання «асоціативного куща» на тему «Забруднення».
2.               Робота з підручником: учні самостійно опрацьовують матеріал підручника (с. 180 – 182)
3.               Ланцюгове опитування: учні один одному ставлять запитання за опрацьованим теоретичним матеріалом.
4.               Перегляд відеоролика: за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=6T0tQG87Q-E та його обговорення.
5.               Рубрика «Цікаві факти. А чи знаєте ви?» (повідомлення учнів, що отримували випереджальне завдання)

Повідомлення 1. Від забрудненого повітря люди гладшають

Усім відомо: забрудненим повітрям важко дихати, воно викликає захворювання дихальних органів. Але, згідно з новими дослідженнями, наявність цього шкідливого фактору призводить до ожиріння!

Аби підтвердити цю теорію, в університеті штату Огайо було проведено експеримент на мишах. Їх на певний час помістили в середовище із забрудненим повітрям. У результаті гризуни швидко набирали вагу. Але вчені експериментами над тваринами не обмежилися: було проведено декілька досліджень у найзабрудненіших куточках світу. Хонг Ченг, вчений Інституту клінічних оцінних наук Канади, вивчив записи про здоров’я 62 тисяч людей протягом 14-річного періоду. Він виявив, що рівень розвитку діабету збільшується на 11% у тих, хто дихає особливо забрудненим повітрям. Таку ж аналогію виявив й інший вчений Ендрю Рандл із Колумбійського університету.

Повідомлення 2.   Чистота повітря впливає на вірогідність суїцидів

Коли ми чуємо слово «самогубство», останнє, що може прийти в голову – забруднене повітря. Тим не менше, вдихання людиною забрудненого повітря підвищує ризик суїциду. Особливо критичні періоди – весна й осінь.

Дослідники університету штату Юта вивчили історії більше 1500 людей, що скоїли самогубство з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2010 року. Ті з них, які піддавалися впливу дрібнодисперсних частичок або діоксиду азоту протягом трьох днів перед суїцидом, довели задумане до кінця на 5 – 20% частіше за всіх інших людей групи ризику.

Керівник досліджень доктор Аманда Бакіан зауважила, що ці результати не відіграють головну роль в спричиненні суїциду. Але взаємозв’язок психологічних, фізичних та екологічних факторів істотно збільшує ризик самогубства.

Повідомлення 3. Легені давніх єгиптян не чистіші, ніж у сучасної людини

П’ятнадцять мумій – не показник?

Більшість людей вважає, що забруднення повітря – проблема сучасності. Нові дослідження заперечують це твердження. Деякі давні цивілізації, як це не дивно, також страждали від такої проблеми. Вчені обстежили 15 єгипетських мумій й виявили в їх легенях тверді частички. Саме вони викликали проблеми з легенями, серцеві захворювання й навіть рак! Ще більше здивувалися вчені, коли виявили дрібні частички, що подібні до тих, які залишаються в легенях сьогодні внаслідок вдихання вихлопних газів автомобілів.

У 2011 році дослідник Роджер Монтгомері виявив, що рівень дрібних частичок у легенях давніх єгиптян майже такий же, як у наших сучасників, при цьому однаковий стан був у людей різних верств населення.

Це відкриття заінтригувало вчених. Можливо, причиною цього є наявність на той час гірничої промисловості. Але твердих частичок у легенях давніх єгиптян виявлено доволі багато. Питання про те, де ж вони могли віднайти таке забруднене повітря залишається відкритим.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

Самостійна робота: учні виконують завдання (на листочках, які після виконання здають вчителеві) на с. 182.

VI. РЕФЛЕКСІЯ.

    Яка інформація, отримана на уроці примусила вас серйозно замислитися? Над чим саме? (учні висловлюють власні думки)

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ.

Слово вчителя:

Як бачимо у світі існує величезна кількість різноманітних способів забруднення навколишнього середовища. Вирішити проблему можна тільки на державному і міжнародному рівні. Проте це не знімає відповідальності з кожного з нас. Фактично проблему глобального потепління, проблему захоронення радіоактивних відходів громадяни не можуть розв’язати самотужки. Для цього необхідне втручання міжнародних організацій. Проте зменшити кількість механічного забруднення, випадків біологічного забруднення – це зможе зробити кожен із нас.

2. Оцініть свою роботу на уроці, здайте мені картку самооцінювання, а я її доповню своїми балами.

Прізвище, ім’я:	Бал
Моя активність
Рівень засвоєння основних понять
Рівень виконання самостійної роботи (бал виставляє вчитель після перевірки)
Бал, на який сподіваюся
Оцінювання вчителя

 

VIII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ, ІНСТРУКТАЖ ДО ЙОГО ВИКОНАННЯ.

1.                 Знати матеріал підручника: § 47 (с. 180 – 182).

*2) Творче завдання: використовуючи додаткові джерела інформації скласти таблицю в зошиті за зразком:

Вплив деяких хімічних забруднювачів на здоров’я людини

Хімічний забруднювач	Вплив на здоров’я людини.
Карбон(ІІ) оксид (чадний газ)
Вуглеводні (бензин, метан)
Плюмбум
Пестициди
Нітрати
Радіонукліди
Кадмій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

САМОАНАЛІЗ УРОКУ № 47

Урок було проведено 01.03.2024 року в 11- А класі під час проходження виробничої педагогічної практики  на базі Зіньківського опорного ліцею імені М.К.Зерова . Провела Герасименко Інна Миколаївна, студентка І курсу групиПБФ(з)-53 факультету природничих наук та менеджменту.

У класі навчається 35 учнів. Рівні навчальних досягнень учнів: високий – 4 учнів; достатній – 12; середній – 17 ; низький – 2. Кабінет біології № 2.6 оснащений відповідно до чинних санітарно-гігієнічних вимог, на великих перервах проводиться обов’зкове провітрювання. Учні забезпечені підручниками (Соболь В. І. Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. Освіти. Кам’янець-Подільський: Абетка, 2019.  256 с.) у повному обсязі. У кабінеті є інтерактивна дошка, ноутбук, необхідний дидактичний матеріал (таблиці, стенди, роздатковий матеріал, виготовлений учителями й учнями). Під час уроку учні мали все необхідне до уроку (підручники, щоденники, необхідне канцелярське приладдя).

Тема уроку: «Види забруднень, їх наслідки для природних і штучних екосистем і людини. Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля». Це другий урок у темі № 8 «Сталий розвиток та раціональне природокористування». Мною було визначено такі цілі й завдання:

                 познайомити учнів із видами забруднень, їхніми наслідками для природних і штучних екосистем і людини; поглибити поняття про довкілля, його якість; критерії його забруднення;

                 розвивати в учнів уміння аналітично мислити, порівнювати, узагальнювати, підтримувати інтерес до вивчення проблеми; навички самостійної діяльності, застосовувати отримані знання в конкретних життєвих ситуаціях;

                 виховувати моральну й громадянську позицію учнів з питання розв’язання екологічних проблем, бережливе ставлення до природи.

Під час уроку використано таке обладнання: проєктор, інтерактивна дошка, комп’ютер, підручник, картки самооцінювання, заздалегідь підготовлені вчителем.

Структуру уроку було обрано відповідно до типу уроку поглиблення знань, а саме: організаційний і мотиваційний моменти; оскільки тема уроку передбачала наявність певних знань з теми, отриманих в попередніх класах, було проведено актуалізацію опорних знань, зокрема, у процесі «мозкового штурму» було перевірено якість засвоєння матеріалу попереднього уроку; на етапі вивчення нового матеріалу було не лише повторено базові знання з теми, а й розтлумачено нові терміни; після чого було проведено закріплення знань і рефлексію. Домашнє завдання було подано диференційовано: перше завдання – для обов’язкового виконання, друге – підвищеного рівня складності, яке передбачало роботу із додатковими джерелами інформації й узагальнення матеріалу.

На етапі актуалізації опорних знань було використано перегляд відеоролика, що дало можливість дітям самостійно визначити тему й завдання уроку.

Вивчення нового матеріалу здійснювалося проблемно-пошуковим шляхом, що цілком відповідає віковим особливостям дітей. Троє учнів заздалегідь отримували випереджальне завдання (підготувати повідомлення «Цікаві факти», використовуючи додаткові джерела інформації). Діти прекрасно впоралися із цим завданням, дібрали надзвичайно цікавий матеріал, чим підвищили рівень зацікавленості темою іншими учнями.

Під час уроку було використано ланцюгове взаємоопитування після ознайомчого прочитання матеріалу підручника. На етапі закріплення діти виконали самостійну роботу, з метою моніторингу якості засвоєння навчального матеріалу.

Форми роботи постійно змінювалися, що попереджало швидку втомлюваність учнів.

На етапі рефлексії дітям було запропоновано висловити власні міркування з проблемного питання, що активізує пізнавально-мисленнєву діяльність.

Взаємини «вчитель – учень» доброзичливі, оскільки навчальний матеріал подавався динамічно, з різними формами робот, які швидко змінювали одна одну, дисципліна в класі була на належному рівні. Учні були активні, жваві.

Навчальний час на уроці використовувався ефективно, запланований обсяг уроку виконано.

 Вважаю, що урок проведено на належному рівні, мети досягнуто, про що свідчать правильні та впевнені відповіді учнів під час розв’язання проблемно-пошукових завдань й успішне виконання учнями завдання на етапі закріплення.

При оцінюванні роботи учнів було використано картки самооцінювання, у яких діти мали оцінити свою активність, рівень засвоєння основних понять теми й поставити бал, на який вони сподіваються, і  також у картку вчитель має поставити отриманий бал за виконання самостійної роботи.