“Впровадження власної моделі соціалізуючого освітнього простору Каланчацького ясла-садка №2 «Казка» Каланчацької селищної ради” Презентація

“Впровадження власної моделі соціалізуючого освітнього простору ясла-садка №2 «Казка» Каланчацької селищної ради” Відділ освіти Районний методичний кабінет Каланчак - 2015 р.

  Сьогодення суспільства характеризується стрімким розвитком інноваційних  перетворень у різних сферах життєдіяльності людини, у тому числі і соціальної. Суспільству і державі потрібні громадяни, які вміють соціалізуватися в швидкоплинний соціум, люди творчі, активні, конкурентоспроможні, компетентні, здатні до  змін, з гнучким критичним  мисленням, універсальними способами дій, засвоєними духовно-моральними цінностями.Тому державою визначено суспільно важливе завдання для освітян – забезпечити розбудову такого освітнього простору,  у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії із соціумом.

З цією метою у ясла-садку №2 «Казка» була створена Модель соціалізуючого освітнього простору (структурна факторно-інструктивна модель соціалізуючого освітнього простору). Дошкільний заклад, який не лише надає освітні послуги, а й сприяє розвитку громади,організовує співпрацю батьків, закладу та громадськості у вирішенні соціальних проблем не лише дітей , а й членів усього придошкільного соціуму.

Модель соціалізуючого освітньо-виховного середовища Під моделлю соціалізуючого освітньо-виховного середовища розуміється органічне поєднання когнітивних системоутворюючих зовнішніх і внутрішніх екзистенційних умов спільного змісту продуктивної пізнавальної діяльності педагогів, батьків, дошкільнят, представників соціальних інститутів, спрямованих на розвиток і саморозвиток, одержання елітної освіти і виховання всіх учасників навчально-виховного процесу, на формування креативного і критичного мислення, на самовдосконалення і самореалізацію в макро- і мікросоціумі, на створення умов для життєвої самотворчості.

Суспільне замовлення: Корекція проявів соціальної активності дошкільнят шляхом залучення ресурсів усіх інститутів і агентів соціалізації, а також врахування впливів соціальних факторів. розвиток освітніх послуг та підвищення їх якості у відповідності з освітніми стандартами; виховання соціально адаптованої та громадсько-орієнтованої особистості; створення умов для розвитку обдарувань кожного вихованця; розвиток партнерських відносин між учасниками ДНЗ і ЗОШ№1; створення комфортних умов навчання та перебування у закладі для всіх учасників ДНЗ.

Тому одним із завдань закладу стало : забезпечити розбудову такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом

Модель діяльності закладу включає декілька компонентів, а саме: Соціалізація навчально-виховного процесу (заняття, гуртки, заходи) Змістові сегменти простору агенти соціалізації лідерства соціальної практики та професійного вибору Культуро- творчий здоров’я- зберігаючий навчально- пізнавальний інформаційно- технологічний соціо- культурний реалізації соціальних ролей Я – соціальний образ , особистість Соціальне замовлення Оцінювально-рефлексивний компонент Технологічний компонент Структурно-змістовий компонент Поза дошкільні заклади (ДЮСШ, хореографія, циркова студія) Взаємовигодне партнерство між школою, батьками та громадою

Соціалізація навчально-виховного процесу. Окрім батьків, первинними агентами соціалізації є педагоги. Вихователь є сполучною ланкою між дошкільним закладом і родиною. Він один виконує і навчальні,і виховні функції. Виховати дошкільника може тільки успішний педагог. Успішності педагога сприяє післядипломна освіта, самоосвіта, активна участь у методичній роботі дошкільного закладу, району, участь у фахових конкурсах.

Підготовка педагогів здійснюється через різні форми методичної роботи: педагогічні ради, які відбуваються переважно у нестандартній формі (тренінг, ділоа гра, круглий стіл тощо), ШПД, ППСП, педчитання, групові тематичні консультації, тренінги, ділові ігри, семінари тощо. Тренінг професійного самоусвідомлення педагога (жовтень) Ділова гра «Основні складові трудової діяльності дошкільників» (листопад)

Педрада у формі круглого столу «Використання інтерактивних технологій розвитку мовлення дітей дошкільного віку» (листопад) Психолого-педагогічний тренінг «Удосконалення педагогічної творчості» (жовтень) Семінар практикум «Патріотичне виховання засобами інтегрованої освітньої діяльності» (жовтень) Самоосвіта педагогів

РППСП Керівник Бабич Л.В. ШПД Керівник Шендрик С.В. Керіник Покрова л.М. РТГ Керівник Покрова Л.М.

Здійснювати соціалізуючий вплив на дошкільнят педагоги можуть через зміст освіти інваріантної та варіативної складових навчального плану (будь-яке заняття може бути соціально спрямованим). Так у жовтні 2015 року було проведено вернісаж відкритих занять (заняття-гра (молодша група), заняття-подорож (середня група), заняття-дослідження (старша група) №1, інтегроване заняття (старша група №2), та ряд заходів.

Захід проведений до Всеукраїнського Дня футболу і спорту Запрошені вихованці ДЮСШ «Спорт для всіх - турбота кожного»

«Осінні посиденьки» (захід проведено разом з дітьми та їх батьками)

Створення передумов для всебічного розвитку особистості, індивідуалізація та диференціація навчання, перехід на особистісно орієнтовані технології вимагає від вихователя оновлення змісту освіти сучасним технологічним інструментарієм. Протягом навчального року проводяться тематичні тижні, діють гуртки: «Хореографія» (Бекєтова Л.П.), «Здоров’ятко» (Мартинча Н.М.), «Юний натураліст» (Чекаєва С.М.), «Юні екологи» (Покрова Л.М.), «Казковий вернісаж» (Куюн О.Г.), Таким чином, ефективно використовується такий важливий компонент моделі дошкільного закладу як соціалізація навчально-виховного процесу. Хореографія

Співпраця педагогічного колективу та батьків здійснюється через спілкування на батьківських зборах, під час індивідуальних бесід, спільного обгово­рення питань на засіданнях батьківського комітету. При організації співпраці з батьками педагоги застосовують різні форми  роботи: індивідуальні (бесіди, залучення до акцій, конкурсів), групові (екскурсії), колективні (батьківські збори, організація дозвілля, родинні вечори, конкурси).  Таким чином, за умови розробки та впровадження моделі соціалізуючого простору дошкільний заклад набуватиме статусу соціально-педагогічного центру, відкритість якого виявлятиметься, насамперед, у співпраці з суб’єктами зовнішнього впливу за типом діалогу, а не диктату, що й призведе до створення цілісного життєвого простору дитини.    

Дякую за увагу!