Презентація "Європейська революція 1848 -1849рр. на західноукраїнських землях"

Тема: Європейська революція 1848 -1849рр. на західноукраїнських землях

Актуалізація знань

Наприкінці 18 – на поч. 19ст.до складу Австрійської імперії входили: Східна Галичина (Львів)Північна Буковина (Чернівці)Закарпаття (Ужгород)(увійшли після І поділу Польщі 1772р.)

Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії

«Руська трійця»культурно-просвітницьке об’єднання, що діяло у 1833-1836р. у Львові (Східна Галичина). Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: М. Шашкевич (1811-1843),І. Вагилевич (1811-1866),Я. Головацький (1814-1888). Члени "Руської трійці" своє головне завдання вбачали в піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, прагненні "підняти дух народний, просвітити народ", максимально сприяти пробудженню його національної свідомості.

Наприкінці 1836 р. у Будапешті вийшов альманах «Русалка Дністровая» – перша на західноукраїнських землях книга, друкована українською мовою.  Зміст "Русалки Дністрової" визначають три основні ідеї:визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до ЇЇ поновлення;позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків - борців за соціальне та національне визволення;пропаганда ідей власної державності та політичної незалежностіАльманах заборонений і знищений за розпорядженням цензури.

Вивчення нового матеріалу

Революції 1848 – 1849 років – це низка революцій, що відбулисся у Європі і увійшли і історію під назвою «Весна народів», «Весна націй». Прикладом для революцій стала Французька революція. Вимоги повсталих: Знищення монархій. Створення незалежних національних держав. Участь народу в управлінні державами. Покращання життя народу

В Австрійській імперії правила династія Габсбургів. Через багатонаціональний склад імперію називали «клаптиковою». Німці-австрійціУгорціРумуни. Чехи. Словаки. Хорвати. Серби. Поляки. УкраїнціБоснійці

«Весна народів» швидко поширилася на італійські та німецькі землі, Австрійську імперію. Унаслідок перемоги березневого повстання 1848 р. у Відні імператор Фердинанд І погодився надати своїм підданим демократичні свободи та оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу (нижньої палати загальноімперського парламенту), який мав прийняти нові закони.«Весна народів» в Австрійській імперії

В Галичині першими активізувалися поляки. Вони стали вимагати надання широкої автономії Галичині, яку вважали виключно польським краєм, сподіваючись, що з неї розпочнеться відродження польської держави. Поляки запропонували лідерам галицьких русинів приєднатися до них. Однак надавати будь-які національно-культурні права русинам вони не збиралися, стверджуючи, що «тут немає Русі, тут є Польща». Революційні події в Східній Галичині

13 квітня 1848р. у Львові поляки створили свій представницький орган — Центральну раду народову, стали формувати загони національної гвардії. У відповідь на це галицькі русини 2 травня 1848 р. створили свій представницький орган - Головну руську раду. Головна руська рада — перший орган громадського самоврядування українців, утворений 2 травня 1848 р. у Львові на хвилі піднесення революційного руху в східній Галичині. Революційні події в Східній ГаличиніГоловна руська рада

Головна руська рада складалася із 30 постійних членів, із яких одну половину становили представники греко-католицького духовенства, другу — світська інтелігенція. Рада поділялася на окремі відділи:політичних прав, шкільництва, селянських справ тощо. ВИМОГИ Головної руської ради:запровадження української мови в школах та діловодстві краю;протидія польському впливу: забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати адміністративні посади;поділ Галичини на польську та українську провінції з окремими адміністраціями. Першим головою Ради було обрано єпископа Григорія Яхимовича (1792—1863). Революційні події в Східній ГаличиніГоловна руська рада

«Зоря Галицька» - щотижнева газета Головної руської ради. С.71

ДІЯЛЬНІСТЬ ГОЛОВНОЇ РУСЬКОЇ РАДИВипуск щотижневої газети «Зоря Галицька»Заснування товариства Галицько-руська матиця – культурно-освітнє товариство, видавало дешеві книжки українською мовою. Будівництво у Львові Народного дому з бібліотекою. Відкриття у 1849р. кафедри української мови у Львівському університеті на чолі з Я. Головацьким

Діяльність Головної руської ради викликала занепокоєння в поляків, тому вони 23 травня 1848р. створили. Руський собор — політична організація, створена 23 травня 1848 р. у Львові на противагу Головній руській раді мета діяльності: Придушити український національно-визвольний рух в Східній ГаличиніВідновлення незалежності Польщі з включенням українських земель до її складу. ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА – проукраїнська організація. ЦЕНТРАЛЬНА РАДА НАРОДОВА,РУСЬКИЙ СОБОР – пропольські організації1848р. Львів

Українське питання на Слов’янському з’їзді в Празі червень 1848р. У червні 1848 р. у Празі зібралися представники слов’янських народів Австрійської імперії. Мета: створення федерації слов’янських народів, що входили до складу імперії Габсбургів. Галичину на з’їзді представляли делегації Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського собору. Між ними точилися постійні гострі суперечки.

С. 73

Перший досвід парламентської діяльності українців в австрійському парламенті - рейхстазі У червні 1848 р. в Галичині та Буковині відбулися вибори депутатів до рейхстагу - першого загальноімперського австрійського парламенту. Поляки і австрійці намагалися недопустити українців до роботи у парламенті шляхом обману і погроз тощо. Депутати від Галичини 39 місць (зі 100 передбачених) – 27 селян + греко-католицьке духовенство. Депутати від Буковини5 місць (з 8 передбачених) – всі 5 селяни

Перший досвід парламентської діяльності українців в австрійському парламенті - рейхстазі Селянські депутати гідно представляли інтереси виборців і відстоювали права селян. С. 74

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП РЕВОЛЮЦІЇ 1848р. Восени 1848 р. діячі Центральної ради народової стали готувати антиавстрійське збройне повстання для здобуття незалежності. Головна руська рада категорично відмовилася підтримати поляків. 1 листопада 1848р. у Львові розпочалося антиавстрійське повстання. Австрійська влада придушила повстання: було зруйновано міську ратушу, університет і його бібліотеку, театр, політехнічну академію. Людські втрати становили понад 100 осіб убитими й пораненими. 2 листопада повстанці припинили опір. Діяльність Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського собору заборонили. 14 листопада діяльність Головної руської ради й видання «Зорі Галицької» дозволили відновили. Але у 1851р. Головну руську раду розпустили під тиском поляків, які звинуватили її у співпраці з Російською імперією. РЕЗУЛЬТАТ РЕВОЛЮЦІЇ: ліквідація кріпацтва, панщини. Але селяни отримали землю за викуп

РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848-1849р. В ЗАКАРПАТТІ Королівство Угорщина прагнуло здобути незалежність від Австрійської імперії. Спочатку закарпатські русини вітали угорську революцію, сподіваючись отримати у складі незалежної Угорщини автономію. Проте коли лідери революції заперечили право на самовизначення для неугорських народів, закарпатські русини відмовилися їх підтримувати й залишилися вірними Габсбургам.

У роки революції в Закарпатті набула поширення ідея об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною та Північною Буковиною в окрему автономну адміністративну одиницю імперії. Уперше думки про возз’єднання русинських земель висловив вчений і священик Олександр Духнович (1803—1865) у статті «Становище русинів в Угорщині», що була опублікована в 1849 р. в газеті «Зоря галицька». Цю ідею також поділяв закарпатський вчений і громадсько-політичний діяч Адольф Добрянський (1817—1901). Разом з О. Духновичем він установив зв’язки із Головною руською радою. У січні 1849 р. закарпатська делегація, очолювана А. Добрянським, вручила імператору петицію з вимогою об’єднати Східну Галичину, Пів-нічну Буковину й Закарпаття в єдине адміністративне утворення. Після цього закарпатці ще кілька разів зверталися з такими проханнями, проте імперський уряд не задовольнив прагнення русинів. РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848-1849р. В ЗАКАРПАТТІ

Головна руська рада (2 травня 1848р.)- перший орган громадського самоврядування, який висунув політичну програму (поширення української мови, протидія впливу поляків у Східній Галичині, автономія західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії)На Слов’янському з’їзді в Празі (червень 1848р.)галицькі русини домоглися визнання їх представниками українського народу. Досягнута на з’їзді угода залишилася єдиним у XIX ст. свідченням можливості польсько-українського порозуміння на рівних засадах. Свідченням нового рівня політичної свідомості західних українців стала ідея возз’єднання Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в єдине адміністративне утворення. ВИСНОВКИ

Домашнє завдання: Параграф 9 Конспект (у окремому файлі)ТЕСТПідготувати підручник