Презентація "Європейська революція 1848-1849 р. на західноукраїнських землях"

Європейська революція 1848 – 1849р.на західноукраїнських землях. Підготувала: Климчук О. М. Рудниківський ліцей

Революції 1848 – 1849 років – це низка революцій, що відбулися у Європі і увійшли і історію під назвою «Весна народів», «Весна націй». Прикладом для революцій стала Французька революція. Вимоги повсталих: Знищення монархій. Створення незалежних національних держав. Участь народу в управлінні державами. Покращання життя народу

У березні 1848 р. австрійська столиця Відень була охоплена заворушеннями, які змусили імператора Фердинанда І проголосити Конституцію, що надавала свободу слова, друку, зборів та передбачала скликання парламенту — рейхстагу. Поряд із виконанням політичних вимог влада мала зважати на зростання незадоволення у середовищі селянства, яке становило більшість населення країни. З огляду на загострення ситуації цісар (імператор) у квітні 1848 р. підписав спеціальний патент, згідно з яким скасовано панщину в Галичині, у серпні 1848 р. — на Буковині: на Закарпатті в ході революції панщину формально було також скасовано, однак тут вона не втрачала чинності до 1853 року.

13 квітня 1848р. у Львові поляки створили свій представницький орган — Центральну раду народову, стали формувати загони національної гвардії. У відповідь на це галицькі русини 2 травня 1848 р. створили свій представницький орган - Головну руську раду. Головна руська рада — перший орган громадського самоврядування українців, утворений 2 травня 1848 р. у Львові на хвилі піднесення революційного руху в східній Галичині. Революційні події в Східній ГаличиніГоловна руська рада

Головна руська рада складалася із 30 постійних членів, із яких одну половину становили представники греко-католицького духовенства, другу — світська інтелігенція. Рада поділялася на окремі відділи: політичних прав, шкільництва, селянських справ тощо. ВИМОГИ Головної руської ради: запровадження української мови в школах та діловодстві краю; протидія польському впливу: забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати адміністративні посади; поділ Галичини на польську та українську провінції з окремими адміністраціями. Першим головою Ради було обрано єпископа Григорія Яхимовича (1792—1863).

Засідання Головної Руської Ради

ДІЯЛЬНІСТЬ ГОЛОВНОЇ РУСЬКОЇ РАДИ Випуск щотижневої газети «Зоря Галицька». Заснування товариства Галицько-руська матиця – культурно-освітнє товариство, видавало дешеві книжки українською мовою. Будівництво у Львові Народного дому з бібліотекою. Відкриття у 1849р. кафедри української мови у Львівському університеті на чолі з Я. Головацьким

Діяльність Головної руської ради викликала занепокоєння в поляків, тому вони 23 травня 1848р. створили. Руський собор — політична організація, створена 23 травня 1848 р. у Львові на противагу Головній руській раді мета діяльності: Придушити український національно-визвольний рух в Східній Галичині. Відновлення незалежності Польщі з включенням українських земель до її складу. ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА – проукраїнська організація. ЦЕНТРАЛЬНА РАДА НАРОДОВА,РУСЬКИЙ СОБОР – пропольські організації1848р. Львів

У червні 1848 р. у Празі зібралися представники слов’янських народів Австрійської імперії. Мета: створення федерації слов’янських народів, що входили до складу імперії Габсбургів. Галичину на з’їзді представляли делегації Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського собору. Між ними точилися постійні гострі суперечки.

Дякую за увагу!