Психологічний аналіз і розгорнуте дослідження п'єси Михайла Старицького ,,За двома зайцями"

Творча робота: Підготувала Никитюк Валентина. Психологічний аналіз і розгорнуте дослідження п'єси Михайла Старицького ,,За двома зайцями"

Ідейно-тематичний зміст п'єси М. Старицького «За двома зайцями». Засоби сатиричного зображення у творіНа початку 1880-х рр. українська драматургія мала на меті розширення українського репертуару. Саме з цією ціллю Михайло Старицький вирішив переробити мало сценічну п’єсу Нечуя-Левицького «На кожум’яках». Навесні 1883 року роботу було закінчено і залишилося тільки домовитися з автором оригінального твору. Сам твір вважався спільним і перша його публікація містила прізвища обох письменників. У ній розповідає про цирульника Свирида Голохвостого, який намагається розбагатіти, одружившись із багатою міщанкою Пронею Сірко, і, водночас, залицяється до бідної дівчини-красуні Галі. У п'єсі порушується проблема соціальної нерівності, висміюється життя українських русифікованих міщан Києва. Відомо, що роль цирюльника Голохвостого зіграв Панас Саксаганський, Проні — Марія Садовська, Сірка — Іван Карпенко-Карий.

Свирид Петрович Голохвастов — це гіперболізоване втілення всіх характерів юнаків-жевжиків, для яких вдале одруження стало єдиним способом реалізуватися й закріпитися в соціальному житті, покращити своє становище. Для таких людей праця не є сенсом існування, вони, наче безтурботні метелики, літають життям, не помічаючи, що руйнують при цьому людські душі. Так і Свирид Петрович прагне одружитися з негарною і дурнуватою Пронею Прокопівною, щоб жити безбідно. Дівчина, незвикла до чоловічої уваги, відразу ж тане, не розуміючи, що Голохвастов зовсім не любить її. Здається, що ситуація розвивається за планом Свирида Петровича, однак саме в цей момент жевжик зустрічає Галю — втілення краси та справжню мрію кожного чоловіка. Голохвастов закохується і розривається надвоє: він має одружитися з Пронею з розрахунку і хоче бути з Галею через кохання. Дійсно, Свирид Петрович погнався за двома зайцями, та жодного не спіймав, оскільки брехня завжди виходить на світ Божий, ніколи вона не залишається непокараною. Саме в день весілля інтриги Голохвастова, чи як називає його батько Проні "Голохвастого", розкриваються, і він з ганьбою мусить залишити Київ. Фінальна сцена фільму просто блискуча: Свирид відступає, осміяний усіма оточуючими, Проня Прокопівна плаче і лається (вона зовсім не варта жалощів, бо сама досить жорстока до своїх близьких, байдужа до них), а Галя зі своїм коханим гордо спостерігають за цим — саме вони є у фільмі втіленням позитивних рис.

Свирид Петрович Голохвастов. Має завищену самооцінку. Не реалізований в власному житті як особистість, адже звик жити просячи захисту в інших. Не вміє відповідати за власні вчинки. Звик присвоювати собі чужі заслуги. Не звиклий до роботи. Дуже хитра людина. Звик жити фантазіями. Не знає особистих кордонів інших людей. Проня Прокопівна Сірко. Має занижену самооцінку. Вона усвідомлює що вона страшна, тому шукає собі гарного й багатого хлопця, старається модно вдягатись, компенсувати свою недолугість поряд з однолітками вищим статусом. Не реалізована як особистість, шукає того хто може опікуватись над нею як це робить її батько. Не признає власних родичів та ставиться до всіх зверхньо, це свідчить що дівчина вбачає лише матеріальні цінності, її духовні цінності низькі.

Галя. Галя знає цінність і матеріальному і духовному. Вона цінує любов близьких, не цурається їх. Дівчина душевна, реалізована як особистість. Адже, навідміну від попередніх героїв здатна власноруч робити кроки до щастя. Степан Глейтюк. Степан реалізований як особистість, він як і Галя цінує все що в нього є. Степан не боїться давати волю власним почуттям. Він щирий, мужній, працьовитий. Ставиться з повагою до інших, їх переваг, їх вибору. Цінує людей не за зовнішність, а за внутрішній світ. Працьовита, волелюбна. За ради сім’ї здатна на все.

Секлета Пилипвна Лимариха. Секлета не знає особистих корддонів інших людей. Вона щира, не терпить поганого ставлення до себе. Любить, але не поважає власну дочку. Душевна. Цінує зв’язок з рідними. Запальна.

Прокіп Свиридович Сірко Любить свою жінку і дочку. Шанує своїх родичів, та зробить все задля родини. Явдокія Пилипівна Сірко. Шанує родинні звязки. Турботлива мама. Цінує сім’ю, не забуває про коріння. Черезмірною опікою і догоджанням виховала егоїстку, яка в ніщо її не ставить.

Темою п’єси став повсякденний міщанський побут та «міщанська» мораль і світогляд. Саме у побуті драматурги віднайшли додаткові художньо переконливі нюанси для розкриття характерів дійових осіб. Це надало персонажам п’єси історичної та національної визначеності, конкретності, зробивши твір життєвішим. Наприклад, у сценках розваг молоді, заручин і весілля, уведених до дії п’єси, бачимо, з одного боку, виразне тло для розкриття певного індивідуального характеру, а з іншого - ритуальні народні дійства, деформовані мораллю дрібного міщанства, що прагне за будь-яку ціну наслідувати дворянство. Виникає яскравий комічно-сатиричний контраст між народною етикою українців та життєвими позиціями «новом однього» міщанства, яка всіляко відмежовується від «старого» народного побуту і звичаїв, навіть не розуміючи навіщо. Старицький застосовує прийом попарного протиставлення персонажів для створення комічно-сатиричного та соціального контрасту. Проні та Голохвостову, які цураються усього народного, протиставляються виразні народні типи позитивних героїв - Галя та Степан. Вони є національним ідеалом людини в драмі «За двома зайцями…».

Формальним фольклорно-літературним засобом створення гумористично-сатиричного ефекту в п’єсі «За двома зайцями» стала мова персонажів. Основу словесних засобів комічного в п’єсі становить народнорозмовна мова, зокрема емоційна та експресивна лексика. Для створення гумористичного ефекту Старицький використовує емоційно забарвлені, деформовані та інші ненормативні слова: вульгарні, лайливі, згрубілі тощо. Вони надають мові персонажів яскраво вираженого комізму. Негативно-оцінні розмовно-знижені слова набувають гострого сатирично-гумористичного спрямування, допомагаючи драматургові глибше охарактеризувати типи, породжені тогочасною об’єктивною дійсністю. Подібну функцію виконують вульгарно-образливі слова, посилені характеристичними епітетами, наприклад «проста мужва», «свинота необразована» у мові Голохвостого, які він вживає щодо дійових осіб, представників українського селянства та бідного міщанства. Комічний ефект таких епітетів, їх сатирична спрямованість виникає внаслідок того, що сам Голохвостий - людина безграмотна і нікчемна, «перевертень», як його влучно називає Секлета. Густо рясніє мова Голохвостого зменшенопестливими словами сатирично-гумористичного плану (куріпочко, канахветочко, щіточко). Одним із засобів створення комічного ефекту в п’єсі «За двома зайцями..» є деформовані слова. Характерне в цьому плані мовлення «промотаного цилюрника» Голохвостого і «дурноверхої» Проні : «Мінє так солодке обридло! Кожинного дня у нас вдома ласощів етих разних, хоч свиней годуй! Я ще больше лю блю пальцини, нанаси...». Рясніє п’єса і зниженою лексикою, використаною в порівняннях: «Проня погана, як жаба», у Голохвостого «долгів, як блох у курнику». Використовує Старицький у п’єсі народні пісні (у сцені заручин Галі і Голохвостого), прислів’я та приказки. Зокрема, прислів’я винесено у заголовок та підзаголовок п’єси.

Дякую за увагу!