На одній Квітковій галявині біля узлісся живуть квіти, які вміють розмовляти. А звуть їх Ромашками й Барвінками. Квіти завжди були дружними: разом зростали та гралися, допомагали одне одному. Але одного разу сталося нещастя. Почалося все з дрібнички. Одному Барвінку здалося кумедним, як Ромашка мружиться на сонці, і він безтурботно засміявся. Але Ромашці було неприємно, що з неї сміються. Вона образилася, і всі її пелюстки від обурення почервоніли. Її подружки теж образилися через таке неделікатне ставлення й вирішили розпочати війну проти Барвінків. Вони припинили з Барвінками всі ігри, обзивалися й уїдливо жартували. Барвінки у відповідь почали дражнитися: вони хапали Ромашок за пелюстки й весело кричали: «Любить! Не любить!», чим остаточно роздратували їх. Надвечір друзі розсварилися так, що попросили добру Квіткову Фею перенести їх у різні боки Квіткової галявини. «Тепер тут ніхто не пхається й не штовхається!» — заспокоїлися Ромашки. «Ой, рюмсання не чутно!» — приємно здивувалися Барвінки. «Тепер розпочнеться спокійне життя! » — подумали всі. Казка «Квіткова галявина»*. Поміркуй, чому квіти посварилися.
Прочитай другу частину казки. Як ти гадаєш, чи можуть квіти помиритися?І от настав перший ранок цього життя. Ромашкам було трохи сумно без звичної компанії, тож вони заходились одна перед одною вихвалятися своїми пелюстками. Вихвалялися-вихвалялися, та й засперечалися. У кого пелюстки кращі?На кого сів найкрасивіший метелик? Яка з них вище виросла? Хто найрозумніша? Ці питання не давали Ромашкам спокою, але вони не знайшли відповідей і образилися одна на одну. Вони почали пригадувати, як цікаво їм було спілкуватися з Барвінками й ще більше засумували. У Барвінків справи йшли не краще. З тих забав, які вони знали, Барвінки найбільше любили мірятися силою. От так мірялися вони силою, мірялися та й побилися. Спочатку це було весело, а потім — ой як боляче! І почали вони пригадувати, які Ромашки — розумнички, і як чудово з ними проводили час, допоки не розсварилися. Настала ніч. Стало темно і лячно. Потягнулися Ромашки до сусідів — Анемонів, але ті зустріли їх холодно. Вони вважали себе красивішими й більш знатними, ніж звичайні Ромашки. Потягнулися Барвінки до сусіднього Рясту, але він попередив, що дуже отруйний і може їм нашкодити. Настав ранок і стало зовсім неприємно від нових сусідів. Тож почали Ромашки і Барвінки міркувати — як їм знову жити разом у мирі та злагоді.
Урешті-решт Барвінки вирішили повернутися до Ромашок. Вони розказали їм, що насправді сталося непорозуміння й вибачилися, що відразу все не пояснили. «Як добре, що ви повернулися!» — вигукнули Ромашки. «Ми були неправі!» — хором сказали квіти. Настало перемир’я і квіти з полегшенням посміхнулися. З того часу вони були завжди дружними. А якщо хто-небудь образиться? Тоді це ж можна вирішити, якщо розмовляти одне з одним і прагнути миру та злагоди. Прочитай третю частину казки. Розкажи, що дозволило квітам налагодити стосунки.
Прочитай ситуацію та поміркуй. Чи завжди зустріч із незнайомцями небезпечна?Що підліток/підлітка зробив/зробила неправильно?Як він/вона має діяти в цій ситуації?Якби ти був/була свідком/свідкою цієї ситуації, що б ти вчинив/вчинила?Ситуація 1. Василько йшов вулицею, як раптом біля нього зупинилася розкішна автівка. Мила жінка за кермом спитала хлопчика, як дістатися будинку на сусідній вулиці. Василько показав дорогу, але водійка попросила його проїхати з нею та особисто показати дорогу. Авто було дуже красиве, а жінка такою привітною, що хлопчик погодився. Тільки-но він сів у машину, двері було заблоковано, і авто рушило геть в інший бік...