Особа – людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку, користується правами, наданими суспільством, та виконує обов’язки, які на неї покладено. Формується під впливом: 1)індивідуальних вроджених особливостей 2)соціального середовища, що впливає на людину Із появою держави та владної сфери відносин соціальна категорія “Особа” набуває політичного змісту і перетворюється на категорії “підданий” або “громадянин”.
Громадянин – людина, яка належить до певної територіальної спільноти – міста, країни тощо. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам і законам. Громадянськість – це політична позиція громадянина стосовно процесів, що відбуваються в суспільстві та державі. Відносини суспільства з державою стають дієвими, якщо суспільство можна назвати громадянським, тобто здатними “забезпечити реальну участь громадян в управлінському процесі та контроль з їхнього боку за діяльністю держави”.
Утерянную честь не вернуть Ингушская притча Когда-то дружили Вода, Ветер, Огонь и Честь. Они всегда были вместе, но как-то им необходимо было на время разойтись, чтобы каждый мог заняться своими делами. При расставании стали они рассуждать, как им вновь найти потом друг друга. Вода сказала, что её можно найти там, где растёт камыш. Ветер сказал, что он всегда находится там, где трепещут листья. Огонь отметил, что его можно найти по идущему вверх дыму. Лишь одна Честь стояла молча. Поинтересовались, почему она не называет своих признаков. Она сказала: — Вы можете и расходиться, и вновь сходиться, а мне это не позволено. Тот, кто однажды расстался со мною, расстался навсегда и более со мною не встретится. ЧИ СПОДОБАЛАСЯ ВАМ ПРИТЧА? ОБГРУНТУЙТЕ ВЛАСНУ ДУМКУ.