EXPLORING LITERATURE2023 PМЕТА:донести до учнів актуальність великого Кобзаря на сучасному етапі;познайомитися з маловідомими фактами з життя Шевченка;виховувати почуття гордості за геніїв нашої землі;популяризувати твори та ідеї Тараса Шевченка серед молоді;виховувати патріотичні почуття та гордість за геніїв України
“Він закохувався, ревнував, гуркотом розривав стосунки”Сьогодні ми піднімемо заві су над найбільш загадковою сторінкою творчості Т. Шевченка. У найпотаємнішій глибині Тарасового серця народжувалися палкі почуття юнацької пристрасті, хвилювали уяву, душу, зігрівали своїм яскравим промінням дорогих йому людей.
Про поета багато брехали. І за його життя, й опісля. Особливо багато спікуляцій розвелося навколо особистого життя поета. Насправді ж виглядало усе прозаїчно. Тарас Шевченко закохувався , ревнував, з гуркотом розривав свої стосунки. Мріяв одружитися, мати сім’ю і дітей. Але чим більше поет про це мріяв, тим гірше у нього виходило. Чому? Сам сирота і кріпак, Т. Шевченко і дружину хотів мати з цього оточення. Трагедія поета полягала у тому, що він переріс своє колишнє середовище. Селянки не сприймали його, вважаючи його дивакуватим панком. А панночок не хотів сприймати сам, бо вважав себе серед тогочасної еліти чужим.
ЯДВИГА ГУСИКОВСЬКАВільнус. 1829-1831рр. Польська дівчина, швачка Він так лагідно й ніжно називав її “Дзюння” Ну хіба ж міг залишитись байдужим Тарас, коли поряд така симпатяга- струнка, чорнобрива, з типово українськими грудьми. І зовсім недоступна Богиня, як його хазяйка, а зовсім своя, до щему в грудях чимось схожа на його Оксанку з дитинства.. Ті ж сірі очі. Та ж посмішка, той же товариській характер.
ганна Закревська. В подальшому житті Тарас не надто переймався втраченним коханням . Життя тільки починалося, а він уже був відомим автором скандальних поезій . Його столичні знайомства відкривали йому двері на бали та прийоми, які влаштовували в Україні провінційні аристрокати. На одному з таких балів у 80-річної поміщиці Тетяни Густавівни Волховської в селі Мойсівці Шевченко познайомився з дружиною відставного полковника Ганною Закревською та племінницею декабриста Рєпніна- княжною Варварою. Виник химерний трикутник, врівноважити який не зумів би найдотепніший “піфогор”.
Уже на засланні побритий у солдати Шевченко згадував про Закрепську, присвятивши їй вірша “Якби зострілися зі своєю пасією йому більше не довелося, вона померла у 35 - річному віцісаме того року, коли поет отримав звільнення від 10- річної солдатчини. А от з Варварою Репніною вдруге він таки побачився- через п’ятнадцять років після першої зустрічі, перебуваючи проїздом у Москві, коли повертався із заслання. Але 50-річна дама не змогла пробудити в ньому ніжних почуттів.
УСКОВА АГАТА ОМЕЛЯНІВНАЗрозуміти і всим серцем підтримати Тараса Григоровича Шевченка у далекому засланні змогла дружина коменданта Новопетровського укріплення Ускова Агата Омельянівна. В листі до Залеського (10 лютого 1855 р) він писав: “Я полюбил ее возвышенно, чисто, всем серцем и всей благодарною моей душой. Не допускай , друже мой, и тени чего- либо порочного в непорочной любви моей”. На жаль, місцеві плітки порушили безпосередність цих взаємин, але й у наступні роки вони підтримували дружні стосунки.
ВАРВАРА РЕПНІНАЗакохане серце Варвари Репніної, дочки російськогодержавного діяча, відчуло великий поетичний талант Шевченка. Княжна першою назвала його генієм нехтуючи людськими забобонами, сміливо простягла руку через соціальну безодню між нею і поетом. Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку Ппоета стали на шляху до поеднання його долі з долею В. Репніної? Ця таємниця назавжди залишиться в їхніх серцях.
НОВИЙ ПОВІТРЯНИЙ ЗАМОК КОХАННЯ- ВОНА ОДРУЖЕНА. “ЯКБИ ТАКА В МЕНЕ БУЛА ЖІНКА- ПОВІНЧАВСЯ Б ТА Й УМЕР!”ПОЗНАЙОМИВСЯ ВІН ІЗ МАРІЄЮ ЩЕ В 58-МУ В МОСКВІ, ДЕ ВОНИ НА ДВА ГОЛОСИ, ЗА СПОГАДАМИ СУЧАСНИКІВ, СПІВАЛИ УКРАЇНСЬКИХ ПІСЕНЬ ("І ДЕ ВІН, СТАРИЙ АНТИКВАРІЙ, ВИКОПАВ ТАКЕ СВІЖЕ І ЧИСТЕ ДОБРО? І СУМНО, І ЗАВИДНО…"). ЩО МІЖ НИМИ БУЛО (А ЧОГО НЕ БУЛО), ЗРОЗУМІЛО НІЯК НЕ КРАЩЕ, НІЖ У ВИПАДКУ ІЗ ЗАКРЕВСЬКОЮ: ПОЕТ ПРИСВЯТИВ ЖІНЦІ ПОЕМУ "МАРІЯ", ПОДАРУВАВ АВТОГРАФ ВІРША "НА ПАНЩИНІ ПШЕНИЦЮ ЖАЛА", НАДІСЛАВ ВЛАСНЕ ФОТО. АКТИВНО ЦИРКУЛЮВАЛА ПІДОЗРА, ЩО ПІЗНІЙ СИН МАКСИМОВИЧІВ ОЛЕКСІЙ, ЯКИЙ НАРОДИВСЯ ЧЕРЕЗ ДЕВ’ЯТЬ МІСЯЦІВ ПІСЛЯ ГОСТИНИ ТГШ, ТАКИ НЕ РІДНИЙ СИЛЬНО СТАРШОМУ ЗА ДРУЖИНУ МИХАЙЛУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ. ХОЧ ЗА ДВА РОКИ У ПОДРУЖЖЯ НАРОДИЛАСЬ ЩЕ ДОНЬКА ОЛЬГА. МАРІЯ МАКСИМОВИЧ
До речі,на заслання у Казахстан Шевченко потрапив власне через жіночу образу. У найскладніший на той час поемі “Сон” Тарас дозволив собі порівняти першу леді Росії, імператрицю Олександру із засушеним опеньком, мовляв, така ж вона “тонка, довгонога”. На відмінну від теперішньоо захоплення зовнішністю подіумних модельок, краса такого гатунку тоді була не в моді, і в ображений таким порівнянням російський імператор суваро покарав поета. ІМПЕРАТРИЦЯ ОЛЕКСАНДРА
КАТЕРИНА ПІУНОВА Спраглий кохання поет таки знайшов у Нижньому Новгороді дівчину своїх мрій. Вперше він побачив її на театральній сцені 13 жовтня 1857 року. !6- річна актрисочка Катя Піунова здавалася йому ідеалом жіночої вроди. Але молода актриса виявилася надто невдячною, а може, просто не наважилася пов’язати своє життя з модним, але скандально відомим художником, який майже на тридцять років був старшим від неї. Врешті з 25- річним актором Максиміліаном Шмідтгофом вона переїхала у Казань, де й одружилася з ним. Переживши гіркоту нерозділеного кохання, Шевченко продовжував пошуки молодої дружини у Петербурзі.
КОХАННЯ БЕЗ ВЗАЄМНОСТІДесять років солдатського побуту остаточно скалічили особисте життя поета. Замість вишуканог товариства він мав компанію п’яних офіцерів, замість вродливих панянок його оточували замурзані казашки. Шевченку минав 44 -ий рік, колиновий імператор підписав указ про помилування, а він уже почувався страшенно старим чоловіком.
ЛИКЕРА ПОЛУСМАКЩоденники і спогади сучасників діаментрально протилежно трактують поетові стосунки з Ликерою Полусмаківною. Але ж яка може бути об’єктивність щодо сердечних справ;... Можливо, вона й дійсно викидала на смітник оригінальні букетики польових квітів,які дарував їй поет, бо хотіла дорогих і фальшиво- пишних троянд. Він казав: “Збудую тобі хатину,сидітимеш цу ній, як панночка,нічого не робитимеш. Хіба що борщу зварити, чи сорочку випрати”. А вона прагнулачогось звичнішого і зрозумілішого. Може, й справді чорну справу зробило оточення. Може, не зрозуміла, побоялась... Скоріше за все, Ликера таки була занадто молодою.
ЛИКЕРА ПОЛУСМАКТарас Шевченко виклопотав їй звільнення з кріпацтва, навіть винайняв квартиру, в якій нареченна мала готуватися до весілля... Заміж Ликера вийшла за перукаря Яковлєва, безприбудного пияка. Вона народила багато дітей, але після смерті чоловіка покинула столицю і приїхала до Канева. Саме Шевченко “Привів” Ликеру до Канева, -вважає провідний науковий співробітник Шевченківського національного заповідника у Каневі Зінаїда Тарахан- Береза. - Вона зрозуміла, ким насправді була ця людина, тільки пройшовши довгий і важкий життєвий шлях.