Презентація "Я – жінка"

Я – жінка! Ви чуєте, люди, я – свічка, Запалена Господом на віки. Неправда, що я — ребро чоловіче. Цю казку придумали чоловіки.

Я— жінка. Я — річка бурхлива й неспинна,Що в повінь зриває верхи берегів. Хто каже, що я підкорятись повинна?Це ще одна вигадка чоловіків.

Я — жінка. Природою створена пісня,Яку чоловік заспівать не зумів. Я — мрія і спогад.

Майбутнє й колишнє,Я — щось незбагненне для чоловіків. Я — жінка. Я, дійсно, слабка половина. Нехай переможцям — лаврові вінки!

Історію творять, звичайно, мужчини,Але лише так, як захочуть жінки. Нехай переможцям — лаврові вінки!

Не все ж росіянок хвалити,Бо можуть і наші жінки. Коня на скаку зупинити,В палаючу хату ввійти.І мова прекрасна, й обличчя,І поглядом так обпече... Підставить під добре і вічне. Тендітне невтомне плече.

Якщо прекрасну квітку не плекати,Не боронити від негод і зла,Якщо любов’ю ґрунт не поливати,То може стати грубою кора,І сенс життя ─ печальним листопадом.

В кожнім віці ─ своя особлива краса,А душа може зовсім не старіти!