Урок на тему "Кайдашева сім'я"

Про матеріал
матеріали для підготовки учителя за відповідною темою, матеріали для використання на уроках узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок учнів; для складання тестових завдань, проведення самостійних робіт, літературних диктантів, літературних вікторин, усної перевірки знань.
Перегляд файлу

ІВАН НЕЧУЙ –ЛЕВИЦЬКИЙ

Соціально-побутова повість « Кайдашева сімя»

Рік написання : 1879 рік

Конфлікт : соціально – побутовий , навколо якого відбувається сюжетна інтрига.

Жанр       : соціально – побутова сатирично – гумористична повість –  хроніка;

                 зразок реалістичного твору , у якому досліджуються  родинні стосунки , зосереджуючись на морально-етичній проблематиці ( побутово – просвітницький реалізм ).

Письменник створює в повісті переконливі характери стики соціального буття , колоритні соціальні типи , яскраві особистості ( Маруся й Омелько Кайдаші , Мотря  і Карпо, Мелашка і Лаврін , баба Параска і баба Палажка ).

Найпомітніша риса реалістичної манери письма є докладне змалювання національного колориту українців : побуту , звичаїв , обрядів , вірувань.

ТЕМА : змалювання побуту і психології українців ( селян) у перші десятиріччя після скасування кріпацтва . У творі відтворено « темні плями» народного життя .(за словами автора)

ІДЕЯ  : засудження нехтування моральністю заради особистої власності , свого приватного життя.

ПРОБЛЕМАТИКА : добра і зла , кохання , сімейних стосунків , взаємин батьків і дітей , взаємин батьків і дітей , людської гідності і моралі , віри в Бога.

Духовна роз’єднаність – це те лихо , що отруює кожен день життя і батьків , їхніх синів і невісток.

Прототипами головних героїв стала родина Мазурів із села Семигори  , яка була відома на весь повіт постійними сварками , бійками й колотнечами . Мазури  мали й реальних багатих сватів – Довбушів.

ОБРАЗ ОМЕЛЬКА КАЙДАША

  • важка праця , темнота , забобонність , родинні чвари , безвольність , внутрішня надломленість ;
  • із господаря перетворюється на маленького « кайдашенка» , стає посмішищем у родині ;
  • діти «убили» віру у краще життя ( опора на дітей зникла);
  • трагічна смерть (топиться в ставку );

Автор співчуває , засуджує не його , а суспільні  умови , які знівечили працьовиту людину.

Портрет намальований за допомогою світлотіней , у ньому контрастують чорний фон і білий одяг та бліде лице Кайдаша.

ОБРАЗ КАЙДАШИХИ

  • один із довершених образів повісті;
  • енергійна , « набралася» замолоду панства від панів;
  • облесливість у розмові ;
  • любов до панів;
  • «прилипло щось до неї дуже солодке і нудне»;
  • за солодкою облудою злість;
  • селяни називають її «економшею»;
  • неприязнь до селян;

Автор показує у Кайдашисі «антиобраз» берегині українського роду, матері – заступниці .

КАРПО КАЙДАШ

  • грубий;
  • суховатий  у розмовах;
  • ніколи не сміявся;
  • у чварах і сварках « черствіє його душа» ;
  • піднімає руку на батька;
  • жадоба до власності заглушують родинні почуття ;
  • бє матір , женеться за нею з дрючком по селу;
  • рішучий , вольовий;
  • позитивні риси « губляться» у щоденній сварці ;

ЛАВРІН

  • протилежність Карпові;
  • душевний;
  • мякий ;
  • поетична душа ;
  • лагідна , пісенна мова ( у стосунках з Мелашкою);
  • у сутичках за «своє» і «моє» стає схожим на Карпа;
  • поступово зникають поетичні риси його вдачі , черствіє душа , грубіє мова;

Обидва брати стають егоїстичними і впертими.

МОТРЯ (старша невістка , дружина Карпа)

  • вихована в заможній родині ;
  • горда , незалежна ;
  • фізично здорова;
  • працьовита;
  • не кориться лихій свекрусі ;
  • не поступається їй ;
  • мріє про власну хату ; ( «сиділа на скрині , мов цар») ;
  • скупа , егоїстична , сварлива;
  • зневажає людей , як стала самостійною господинею ;

( стосунки з Мелашкою , стає схожою на стару Кайдашиху)

  • виколює око старій Кайдашисі у сварці і радіє з цього ;

Автор у характеристиці образу Мотрі використовує негативні порівняння  «Мотря була схожа на довгу швайку» , « Мотря теліпалася , немов павук на павутині».

МЕЛАШКА КАЙДАШИХА ( молодша невістка , дружина Лавріна)

  • вихована у бідній родині , добра , лагідна , поетична і гарна « як червона калина» ;
  • готова до протесту;
  • проти свавілля Кайдашихи йде до Києва ( протестує злу );
  • під впливом оточення стає дріб’язковою ( не вимітає сіни);
  • душа черствіє , втрачає поетичність душі і душевну привабливість ;

Молоде покоління при всій своїй відмінності бачить зміст свого життя у дрібно осібному –дрібновласницькому оточенні , кожен прагне більше урвати для себе , відстояти свою власність.

Сумну картину селянського побуту розкривають образи баби Параски і баби Палажки . Забобонність , взаємна ненависть , затурканість,безсоромність є втіленням темноти в житті українського пореформеного села .

СЮЖЕТ ПОВІСТІ :

ЗАВЯЗКА : розмова Карпа і Лавріна про дівчат.

РОЗВИТОК ДІЇ : події , які розгортаються в повісті , нагнітаючи стосунки в родині .

КУЛЬМІНАЦІЯ : Мотря вибиває око старій Кайдашисі під час сварки.

РОЗВЯЗКА  : стара груша всохла , родини помирилися.

 

 

 

 

 

                                  

docx
Додано
8 січня
Переглядів
32
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку